Рішення № 22234787, 19.03.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.12 Справа№ 5015/821/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., при секретарі судового засідання Боржієвській Л.А., розглянув справу

за позовом: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Київ;

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Кредобанк», м. Львів;

про: стягнення 674,00 грн.

В судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: ОСОБА_1 - ФОП;

відповідача: не зявився.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.01.2012 рокв було направлено за підсудністю матеріали справи № 2/159 за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Кредобанк»про стягнення грошових коштів в розмірі 674, 00 грн.

Ухвалою господарського суду від 02.03.2012 року прийнято до розгляду позовну заяву від 01.03.2011 року, порушено провадження та призначено справу до розгляду на 19.03.2012 року.

В судовому засіданні 19.03.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач в судове засідання не зявився, вимоги ухвали господарського суду від 02.03.2012 року не виконав, відзиву не подав, причини неявки не повідомив.

Представнику сторони, що брала участь в судовому засіданні, розяснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо його прав та обовязків, зокрема про право заявляти відводи судді.

Від фіксації судового процесу технічними засобами сторона відмовилась.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

19.03.2012 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складене та підписане 21.03.2012 року.

Суть спору: Спір між сторонами виник у звязку із порушенням відповідачем умов договору. Фізична особа підприємець ОСОБА_1 (надалі по тексту рішення позивач) звернувся з позовом до Публічного акціонерного товариства «Кредобанк»в особі Київського відділення центральної філії Публічного акціонерного товариства «Кредобанк»(надалі по тексту рішення - відповідач) про стягнення 674, 00 грн. Позивач в позовній заяві вказує, що між ним та відповідачем було укладено договір банківського рахунку (надалі по тексту рішення договір) від 20 серпня 2007 року, на підставі якого відповідач надавав позивачу послуги щодо відкриття поточного рахунку №НОМЕР_2.

Також, між сторонами 20 серпня 2007 року було укладено Договір про надання додаткових послуг по розрахунковому обслуговуванню (далі Договір додаткових послуг), згідно якого відповідач надавав додаткові послуги по розрахунковому обчисленню, які полягали в здійсненні періодичних перерахувань коштів з поточного рахунку позивача.

В позовній заяві позивач вказує, що з нього неправомірно утримано комісію в розмірі 1% від виданих коштів, яка не передбачена договорами.

Також вказує, що станом на день вирішення спору, заборгованість відповідача перед ним через невиплату належних грошових коштів становить 674,00 грн.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне: Між позивачем та відповідачем ВАТ «Кредобанк»в особі заступника директора Київської філії Морозова Володимира Петровича, 20 серпня 2007 року було укладено договір банківського рахунку (надалі по тексту рішення - договір) та Договір про надання додаткових послуг по розрахунковому обслуговуванню (надалі по тексту рішення - Договір додаткових послуг).

Відповідно до п.1.1 договору предметом договору є послуги, що надаються Банком Клієнту, які повязані із відкриттям йому поточного рахунку, переказом грошей з рахунку/на рахунок Клієнта, видачею йому грошей у готівковій формі, а також здійсненням по цьому рахунку інших операцій, передбачених чинним законодавством України і договором.

Відповідно до п. 6.2 Клієнт зобовязується здійснювати оплату за надані послуги по цьому договору в розмірі та строки, визначені тарифом банку, якщо інше не встановлено Додатковими договорами до цього Договору.

Згідно п. 6.3 договору банківського рахунку та п. 4.3 договору додаткових послуг Відповідач має право самостійно встановлювати та змінювати тарифи на його послуги. Повідомлення про зміну тарифів Відповідач доводить до своїх клієнтів шляхом оприлюднення:

-на дошці оголошень в приміщенні операційного залу по обслуговуванню юридичних осіб банку;

-на WEBсторінці Відповідача за адресою: www.kredobank.com.ua;

-через засоби електронного документообігу «Кліэнт-Банк»або «Клієнт-Інтернет-Банк».

Згідно з копією виписки по карті за період з 01.01.2011 року по 25.05.2011 року, яку додав позивач до позовної заяви, вбачається, що ним здійснювались грошові операції, та знімалась комісія за послуги.

При отриманні коштів з рахунку призначеного для зарахування чистого підприємницького доходу фізичної особи, яка обслуговуються в Банку, як фізична особа-підприємець, з позивача було утримано комісію у розмірі 1% від виданих коштів.

Позивач направив претензію відповідачу від 24.03.2011 року, в якій просив встановити точну суму отриманої комісії за проведення операції зняття готівкових коштів.

Відповідач розглянув претензію, та направив лист позивачу від 24.03.2011 року, в якому зазначав, що з 17.10.2011 року ПАТ «Кредобанк»запровадив тариф, який передбачає, що видача коштів у межах Банку через банкомати з рахунків призначених для зарахування чистого підприємницького доходу фізичними особами, які обслуговуються в Банку, як фізичні особи-підприємці здійснюються безкоштовно.

Відповідно до інформації, розміщеної на WEB-сторінці Відповідача за адресою: www.kredobank.com.ua з 17 січня 2011 року видача коштів готівкою з рахунку відкритого в банку, з використанням БПК у мережі банку через банкомати з рахунків призначених для зарахування чистого підприємницького доходу фізичним особам, які обслуговуються в Банку, як фізичні особи-підприємці, здійснюється безоплатно.

В період з 21.03.2011 року по 23.05.2011 року відповідач стягував з позивача комісію у розмірі 1% від виданих коштів, згідно з виписки з рахунку за період з 01.01.2011 року по 25.05.2011 року. Внаслідок цього, через невиплату належних грошових коштів позивачу у Відповідача утворилася заборгованість у розмірі 674,00 гривні:

1.21.03.2011р. 30,00 грн.

2.21.03.2011р. 30,00 грн.

3.21.03.2011р. 30,00 грн.

4.17.05.2011р. 30,00 грн.

5.17.05.2011р. 30,00 грн.

6.17.05.2011р. 30,00 грн.

7.18.05.2011р. 30,00 грн.

8.18.05.2011р. 30,00 грн.

9.18.05.2011р. 30,00 грн.

10.19.05.2011р. 30,00 грн.

11.19.05.2011р. 60,00 грн.

12.20.05.2011р. 30,00 грн.

13.20.05.2011р. 30,00 грн.

14.20.05.2011р. 30,00 грн.

15.21.05.2011р. 60,00 грн.

16.21.05.2011р. 30,00 грн.

17.22.05.2011р. 60,00 грн.

18.22.05.2011р. 30,00 грн.

19.23.05.2011р. 30,00 грн.

20.23.05.2011р. 14,00 грн.

Всього: 674,00 грн.

Вказана обставина послужила підставою для звернення позивача до суду за захистом порушених прав.

Відповідач, позовні вимоги не спростував, доказів сплати боргу не представив.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. При цьому, банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд (пункт 3 статті). Крім того, статтею 1074 ЦК України встановлені обмеження права розпоряджатись рахунком, за якою обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до п. 1 статті 1067 Цивільного кодексу України, договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Частиною 4 ст. 1068 Цивільного кодексу України визначено, що клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.

Згідно п. 6.3 договору банківського рахунку та п. 4.3 договору додаткових послуг Відповідач має право самостійно встановлювати та змінювати тарифи на його послуги. Повідомлення про зміну тарифів Відповідач доводить до своїх клієнтів шляхом оприлюднення:

-на дошці оголошень в приміщенні операційного залу по обслуговуванню юридичних осіб банку;

-на WEBсторінці Відповідача за адресою: www.kredobank.com.ua;

-через засоби електронного документообігу «Кліэнт-Банк»або «Клієнт-Інтернет-Банк».

Відповідно до інформації, розміщеної на WEB-сторінці Відповідача за адресою: www.kredobank.com.ua з 17 січня 2011 року видача коштів готівкою з рахунку відкритого в банку, з використанням БПК у мережі банку через банкомати з рахунків призначених для зарахування чистого підприємницького доходу фізичним особам, які обслуговуються в Банку, як фізичні особи-підприємці, здійснюється безоплатно.

Як вбачається із представлених суду доказів, із позивача при отриманні коштів з рахунку призначеного для зарахування чистого підприємницького доходу фізичної особи, яка обслуговується в банку, як фізична особа-підприємець за період з 21.03.2011р. по 21.05.2011 року було утримано комісію у розмірі 1% від виданих йому коштів, що є порушенням договірних зобовязань.

Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо обєктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідачем при наданому йому праві та можливостях не представлено суду доказів відсутності заборгованості, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України , справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Відповідно ст. 21 Господарського процесуального кодексу України відповідачами є підприємства та організації, яким предявлено позовну вимогу. Згідно Розяснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/492 від 28.07.1994року (з наступними змінами та доповненнями) «Про участь у судовому процесі відособлених підрозділів юридичних осіб», стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і стягнення здійснюється господарським судом з юридичної особи або на її користь.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме: спеціального витягу є Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, місцезнаходженням Публічного акціонерного товариства «Кредобанк»є: м. Львів, вул. Сахарова, 78.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб, передбачений даною статтею.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 525, 629, 610, 1066 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Кредобанк», 79026, м. Львів, вул Сахарова, будинок 78 (код ЄДРПОУ 09807862) на користь ОСОБА_1, 04210, АДРЕСА_1 (ідн. код. НОМЕР_1) 674 грн. основного боргу, 102 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Матвіїв Р.І.