Рішення № 22229453, 28.03.2012, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" березня 2012 р.Справа № 5013/127/12 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Горловій М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 5013/127/12

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопромпідшипник", м. Харків

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод-фірма "Ось", м. Кіровоград

про стягнення 20 048 грн. 10 коп.

Представники сторін:

від позивача - участі не брали ;

від відповідача - ОСОБА_1., довіреність № 81 від 01.03.2012р., головний бухгалтер.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автопромпідшипник" звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Завод-фірма "Ось" суми основного боргу з урахуванням індексу інфляції за час прострочки в розмірі 17 068 грн., 3% річних в сумі 210 грн. 80 коп., 1 033 грн. 60 коп. пені та 1 700 грн. штрафу.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем умов договору поставки товару № 3860 від 31.05.2011 р. щодо повної та своєчасної оплати вартості отриманого товару.

Заявою від 22.02.2012р. позивач збільшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 20 048,10 грн., з якої: 17 000,00 грн. сума основного боргу, 103,70 грн. інфляційних, 1 033,60 грн. пені, 210,80 грн. 3 % річних та 1 700,00 грн. штрафу (а.с. 20).

Господарський суд приймає подану заяву керуючись ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог.

В засідання суду, які відбулись по даній справі 06.03 та 28.03.2012р., позивач явки повноважного представника не забезпечив. Однак, в матеріалах справи міститься клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Автопромпідшипник" (позивач) про розгляд справи без участі їх представника (а.с. 20).

В судовому засіданні 28.03.2012р. представник відповідача позов визнав у повному обсязі, проте письмової заяви суду не подав.

Враховуючи викладене, граничний строк вирішення спору, господарський суд вважає за можливе розглянути справу № 5013/127/12 за відсутності представника позивача на основі наявних у справі документів.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

31.05.2011р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Автопромпідшипник" (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Завод-фірма "Ось" (Покупець) укладено договір поставки товару № 3860 (далі - Договір).

За умовами укладеного договору Постачальник зобов'язується передати, а Покупець прийняти та оплатити підшипники, ремні привідні, кільця стопорні, ланцюги привідні, манжети та іншу продукцію виробничо-технічного призначення (далі - Товар) (п. 1.1. Договору).

Загальна сума Договору визначається як вартість Товару, переданого Постачальником у відповідності до узгоджених рахунків до даного Договору (п. 2.1. Договору).

Розділом 3 Договору сторони передбачили умови розрахунку по Договору слідуючим чином: Покупець здійснює оплату кожної партії Товару по відповідному рахунку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом терміну дії рахунку чи протягом 10 банківських днів з моменту передачі Товару та не пізніше останнього робочого дня кварталу, в якому був поставлений товар. Датою і фактом оплати вважається дата надходження безготівкових грошових коштів на поточний рахунок Постачальника або дата внесення готівкових коштів в касу Постачальника.

Даний Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.05.2012р. (п. 7.1 Договору).

Договір поставки товару № 3860 від 31.05.2011р. укладено між сторонами в письмовій формі, підписано та скріплено печатками.

Згідно статті 264 Господарського кодексу України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

В силу статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Згідно з частиною 6 статті 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до приписів ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, товариством з обмеженою відповідальністю "Автопромпідшипник" на виконання умов договору № 3860 від 31.05.2011р. передано, а відповідачем прийнято обумовлений Товар на загальну суму 23 871,60 грн., що підтверджується видатковою накладною № 2608073 від 26.08.2011 р. та довіреністю № 440 від 26.08.2011р. (а.с. 13, 11).

Таке оформлення документів відповідає вимогам Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей затвердженої наказом Міністерства фінансів України за № 99 від 16.05.1996р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996р. за №293/1318. Так, згідно пункту 2 даної Інструкції сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Також позивачем на виконання умов договору виставлено відповідачу рахунок-фактуру № 1708123 від 17.08.2011р. (а.с. 12).

Вищевказане свідчить про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором поставки товару № 3860 від 31.05.2011р.

Натомість, відповідач своє грошове зобов'язання належним чином не виконав, за отриманий Товар розрахувався частково в сумі 6 871,60 грн. підтвердженням чого є банківська виписка, яка містяться в матеріалах справи (а.с. 23).

Таким чином, борг відповідача перед позивачем за отриманий Товар становить 17 000,00 грн.

На вимогу позивача про сплату боргу № 328 від 01.11.2011 р. (а.с. 16), кошти відповідачем не сплачені.

Поряд з цим, в засіданні суду 28.03.2012р. представник відповідача факт отримання Товару не заперечив та визнав позовні вимоги позивача повністю.

Відповідно до статті 174 Господарського України та статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення господарських зобов'язань (цивільних прав і обов'язків).

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості за отриманий Товар в розмірі 17 000,00 грн., а тому вимоги позивача про стягнення основного боргу є обґрунтованими, повністю підтверджуються матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Сторонами в п. 8.5. Договору передбачено, що за порушення зобов'язань по оплаті Товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період прострочки, від простроченої суми за кожен день прострочки платежу.

Крім того, в п. 8.6. Договору сторони встановили, що за порушення зобов'язань по оплаті товару понад 30 календарних днів Покупець сплачує Постачальнику, додатково, штраф у розмірі 10 % від несплаченої суми шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Закріплена сторонами у Договорі відповідальність відповідає положенням статті 551 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України, за якими предметом неустойки є грошова сума, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Сплата неустойки є наслідком порушення зобов'язання (ст. 611 Цивільного кодексу України).

За даних обставин є правомірним та підлягає стягненню з відповідача пеня в сумі 1 033,60 грн. за період з 12.09.2011р. по 10.02.2012р. та штраф 10 % в розмірі 1 700,00 грн. (а.с. 20).

Також позивач просить стягнути з відповідача інфляційні за період з вересня 2011р. по січень 2012р. в сумі 103,70 грн. та 3% річних за період з 12.09.2011р. по 10.02.2012р. в сумі 210,80 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Застосування вказаної норми не ставиться в залежність від передбачення таких умов сторонами в договорі.

Згідно обґрунтованого розрахунку позивача (а.с. 20) інфляційні в сумі 103,70 грн. та 210,80 грн. 3% річних нараховані правомірно, тому підлягають стягненню.

Враховуючи наведене вище та наявні в матеріалах справи документи, господарський суд вважає позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Автопромпідшипник" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Завод-фірма "Ось" заборгованості в сумі 20 048,10 грн., з якої: 17 000,00 грн. сума основного боргу, 103,70 грн. інфляційних, 1 033,60 грн. пені, 210,80 грн. 3 % річних та 1 700,00 грн. штрафу обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 78, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Завод-фірма "Ось" (25014, м. Кіровоград, проспект Інженерів, буд. 4/8, п/р 26006292359, ПАТ "Райффайзен Банк аваль, МФО 380805, код ЄДРПОУ 13749538) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Автопромпідшипник" (61052, м. Харків, вул. Дмитрівська, 20, ідентифікаційний код 31151565, п/р 26005278066005 у ПАТ КБ "ПриватБанк" м. Харків, МФО 351533) заборгованість в сумі 20 048,10 грн., з якої: 17 000,00 грн. сума основного боргу, 103,70 грн. інфляційні, 210,80 грн. 3% річних, 1 033,60 грн. пені та 1 700,00 грн. штрафу, а також 1 609,50 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Примірник рішення направити товариству з обмеженою відповідальністю "Автопромпідшипник" за адресою: 61052, м. Харків, вул. Дмитрівська, 20.

Суддя В.В. Тимошевська

Повне рішення складено 30.03.2012р.