Рішення № 22229371, 15.03.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" березня 2012 р. Справа № 18/010-12

Розглянувши матеріали справи за позовом Приватного підприємства «Хімтон», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Декоративної Упаковки», с. Луб’янка

про стягнення 20 188,07 грн.,

Суддя А.Кошик

за участю представників сторін

від позивача: Коломієць Н.В.

від відповідача: Заклюка І.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного підприємства «Хімтон» (далі – позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Декоративної Упаковки» (далі – відповідач) про стягнення 20 188,07 грн.

Провадження у справі №18/010-12 порушено відповідно до ухвали суду від 08.02.2012 року та призначено справу до розгляду на 28.02.2012 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 28.02.2012 року без поважних причин не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав.

Представник позивача у судовому засіданні 28.02.2012 року подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 19929,12 грн. боргу, 209,01 грн. 3% річних. Розгляд справи відкладався до 15.03.2012 року.

В судовому засіданні 15.03.2012 року позивач уточнені позовні вимоги підтримав. Відповідач по суті позовних вимог заперечень не надав, повідомив про часткову сплату заборгованості на суму 1300 грн. за платіжними дорученнями № 972 від 14.03.2012 року та № 968 від 13.03.2012 року. Факт часткової сплати підтверджено позивачем.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані сторонами докази, судом встановлено.

Як вбачається з позовних матеріалів та пояснень позивача, в період з серпня по вересень 2011 року згідно усної домовленості між сторонами, Приватне підприємство «Хімтон»(позивач) поставив Товариству з обмеженою відповідальністю «Завод декоративної упаковки»(відповідач) згідно рахунків-фактур №52054 від 22.08.2011 року, №52024 від 17.08.2011 року, №52095 від 26.08.2011 року хімічну продукцію (товар) на загальну суму 23829,12 грн.

Факт отримання вищезазначеного товару відповідачем підтверджується підписом уповноваженого представника згідно довіреностей №228 від 17.08.2011 року, №237 від 26.08.2011 року, №232 від 22.08.2011 року на видаткових накладних №52024 від 17.08.2011 року, №52095 від 26.08.2011 року, №52054 від 22.08.2011 року. Факт отримання товару відповідачем не заперечено та не спростовано.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідач повинен був здійснити оплату товару до дат, вказаних в рахунках фактурах, а саме, по рахунку-фактурі №52024 від 17.08.2011 року до 31.08.2011 року, по рахунку-фактурі №52054 від 22.08.2011 року до 07.09.2011 року, по рахунку-фактурі №52095 від 26.08.2011 року до 28.09.2011 року.

З огляду на ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. При цьому, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У зв'язку з чим, позивач 14.10.2011 року надіслав на адресу відповідача претензію №896 з вимогою сплатити товар відповідно до рахунків-фактур №52024 від 17.08.2011 року, №52054 від 22.08.2011 року, №52095 від 26.08.2011 року. Відповідач отримав зазначену претензію 20.10.2011 року, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення.

З урахуванням ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України Відповідач повинен був виконати обов'язок по оплаті за товар у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги тобто до 27.10.2011 року.

У зв’язку з чим, позивач уточнив позовні вимоги в частині строку настання обов’язку з оплати товару та надав відповідний уточнюючий розрахунок позову.

Як стверджує позивач, що не заперечено відповідачем, останній своєчасно та в повному обсязі всої зобов’язання з оплати товару не виконав, товар оплатив частково на суму 3900 грн. Таким чином, станом на день звернення до суду борг відповідача перед позивачем складає 19 929,12 грн.

Згідно абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового забов'язання, на вимогу кредитора забов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв’язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних від простроченої суми, що згідно уточненого розрахунку (враховуючи термін оплати згідно ст. 530 Цивільного кодексу України з дати отримання вимоги стягувача) складає 209,01 грн.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 209,01 грн. 3% річних підлягає задоволенню.

Крім того, відповідач в ході розгляду спору надав докази часткової сплати боргу після звернення позивача до суду з даним позовом. Зокрема, як вбачається з наданих відповідачем доказів та підтверджено позивачем, борг сплачено в сумі 1300 грн. за платіжними дорученнями № 972 від 14.03.2012 року та № 968 від 13.03.2012 року.

Таким чином, провадження у справі у відповідній частині підлягає припинення на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з врегулюванням спору.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані і підлягають задоволенню в сумі 18629,12 грн. основного боргу та 209,01 грн. 3 % річних. В частині сплачених відповідачем 1300 грн. боргу, провадження у справі підлягає припиненню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані і підлягають задоволенню в сумі 18629,12 грн. основного боргу та 209,01 грн. 3 % річних. В частині сплачених відповідачем 1300 грн. боргу, провадження у справі підлягає припиненню.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. ст. 33, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод декоративної упаковки»(07831, Київська обл., Бородянський р-н, с. Луб'янка, вул. Чкалова, буд. 3-А, ідентифікаційний код 36965137) на користь Приватного підприємства «Хімтон»(04212, м. Київ, вул. Богатирська, 3-Г , ідентифікаційний код 30223111) 18629,12 грн. основного боргу, 209,01 грн. 3 % річних та 1609,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ вдати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В частині стягнення 1300 грн. провадження у справі припинити.

Суддя Кошик А. Ю.