Рішення № 22228429, 21.03.2011, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

справа № 2-957/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2011 року березня 21 дня Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, одноособово, під головуванням судді Чулініна Д. Г.,

за секретаря Майної Г. Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровськ в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу з договору,

встановив:

Відповідач заперечень проти позову не надав, будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, в судове засідання не зявився, причин не повідомив, свого представника до суду не направив, на підставі чого з урахуванням письмової згоди позивача відповідно до ст. 224 ЦПК України справа підлягає розглядові судом з ухваленням цього рішення заочно.

Позивач в судове засідання не зявився, від його представника до суду подана заява про розгляд справи в їх відсутність з підтриманням повністю своїх вимог, предявлених через суд у липні 2009 року, на предмет дострокового повернення кредиту з кінцевим строком платежу до 19.12.2014 зі стягненням процентів та неустойки з підстав прострочення відповідачем сплати погоджених щомісячних платежів для повернення кредиту частинами і сплати процентів, у звязку з чим з урахуванням покриття частини боргу виручкою від продажу предмета застави просив стягнути на свою користь в сумі 152541 гривень 76 коп.

На підставі неявки осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, і журнал судового засідання не ведеться.

Суд, дослідивши зібрані письмові докази, дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.

Відповідач отримав 20.12.2007 від позивача у власність 228600 гривень на умовах укладеного з ним відповідно до ст. 1054 ЦК України кредитного договору №201207-АК/1 від 20.12.2007, долученого до справи в копії (а.с. 24-30). За цими умовами, що обовязкові для сторін згідно з ст. 629 ЦК України, кошти отримані в кредит для придбання автомобіля з поверненням частинами у визначені узгодженим графіком строки з кінцевим терміном 19.12.2014 під проценти за користування коштами в розмірі 13,5 % річних. В пункті 5.7 договору обумовлене право позивача на свій розсуд вимагати дострокового повернення боргу на випадок порушення відповідачем своїх обовязків з повернення кредиту у формі письмового повідомлення, що надсилається відповідачу за 30 днів до терміну виконання.

Відповідач взяв на себе зобовязання повернути позивачу кредит з виплатою процентів, дотримуючись умов п.п.4.1., 4.2. цього договору про розміри і строки виплати, що мав виконувати згідно з ст. 526 ЦК України.

Зобовязання відповідача за укладеним договором щодо дотримання строків виконання відповідно до ст.ст. 548, 551 ЦК України забезпечувалися пенею в розмірі 0,04% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, що діяла на час прострочення (п. 8.1 цього договору). Так само, виконання зобовязання відповідачем щодо повернення кредиту забезпечувалися за п. 2 договору передачею відповідно до ст.ст. 574, 585 ЦК України в заставу позивачу автомобіля марки «Тойота», 2007 року випуску, на шасі НОМЕР_2 з державним номерним знаком НОМЕР_3 загальною вартістю на суму 228600 гривень на умовах укладеного між ними договору, долученого до справи в копії (а.с. 54-58).

Суд за браком доказів підтвердження відповідачем виконання зобовязання за правилами ч.ч.1, 2 ст. 545 ЦК України дійшов висновку згідно з ст.ст. 10, 60 ЦПК України про відсутність сумнівів в істинності перевірених в судовому засіданні розрахунків суми грошового боргу, виконаних позивачем (а.с. 88-104), які з огляду на не спростовану вірогідність відомостей про сплачені позивачу суми безспірно підтверджують підстави для надіслання позивачем 15.05.2008 відповідачу вимоги про дострокове виконання зобовязання і звернення стягнення на предмет застави (а.с. 31).

Оскільки іншого відповідачем не доведено, за внутрішнім переконанням суд, перевіривши в судовому засіданні розрахунки позивача, дійшов висновку, що позивач відповідно до ст. 590, 591 ЦК України достроково звернув стягнення на предмет застави. Як вбачається з повідомлених позивачем відомостей, від реалізації предмета застави за рахунок виручки 22.04.2010 повністю задоволені вимоги позивача лише з оплати процентів на суму 14470 гривень 01 коп., прострочену з 10.10.2008, і не покритим залишився основний борг в сумі 131540 гривень 62 коп. та нараховані суми пені.

Таким чином, у зясованих дійсних обставинах відповідач прострочив виконання взятих перед позивачем зобовязань в порушення ст. 530 ЦК України, на підставі чого позивач відповідно до ч. 2 ст.1050 ЦК України набув право дострокового виконання зобовязання у всій сумі боргу з нарахуванням процентів за користування коштами до дня кінцевого розрахунку, а відповідач мав виконати відповідний цьому обовязок, який виконаний ним примусово 22.04.2010 частково за рахунок предмета застави, на підставі чого згідно з ст. 611 ЦК України права позивача підлягають захисту з присудженням на його користь з відповідача в межах заявлених вимог згідно з ст. 11 ЦПК України основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України в сумі 140585 гривень 82 коп. і втрат від інфляції прострочених процентів на суму 3513 гривень 20 коп. Так само, за весь час прострочення повернення кредиту і процентів позивач відповідно до ст. 550 ЦК України вправі вимагати сплати на його користь відповідачем в межах заявлених вимог згідно з ст. 11 ЦПК України 5567 гривень 81 коп. пені.

До наслідків порушення відповідачем своїх грошових зобовязань зі сплати простроченої частини кредиту і залишку кредиту, що повертається достроково, а так само зі сплати процентів за кредит, суд відносить згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України обовязок сплатити позивачу три відсотки річних за час прострочення їх виплати, з яких заявлено позивачем лише 2103 гривень 35 коп., нарахованих на основний борг, і 771 гривень 57 коп., нарахованих на додаткові вимоги, якими є проценти за кредит.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати відносяться на рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 218, 226 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО»задовільнити частково.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО»(код ЄДРПОУ 14352406, м. Дніпропетровськ) з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) 140585 гривень 82 коп. кредиту з урахуванням індексу інфляції, 3513 гривень 20 коп. збитків від інфляції прострочених процентів, 5567 гривень 81 коп. пені та 2874 гривень 92 коп. трьох відсотків річних за час прострочення виплати основного боргу і процентів, а разом 152541 гривень 75 коп.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО»(код ЄДРПОУ 14352406, м. Дніпропетровськ) з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) відшкодування справленого судового збору в сумі 1525 гривень 41 коп. та 252 гривень оплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

ОСОБА_2 має право подати до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська письмову заяву про перегляд цього заочного рішення протягом десяти днів, починаючи з наступного за днем отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання через Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська апеляційної скарги протягом десяти днів, починаючи з наступного за днем вручення його копії, а така само відповідачем з наступного за днем постановлення ухвали про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення.

Суддя