Рішення № 22227352, 20.03.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" березня 2012 р. Справа № 10/003-12

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого суддіПривалова А.І.

при секретарі Сай А.С.

розглянувши справу № 10/003-12

за позовомдочірньої компанії «Газ України»національної акціонерної компанії

«Нафтогаз України», м. Київ;

додержавного комунального підприємства «Новосілки», с. Новосілки;

простягнення 99550,27 грн.

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1., довіреність від 26.12.2011р. № 170/10;

від відповідача: ОСОБА_2., довіреність від 21.02.2012р. б/н.

обставини справи:

До Господарського суду Київської області звернулась з позовом дочірня компанія «Газ України»національної акціонерної компанії «Нафтогаз України (надалі позивач) до державного комунального підприємства «Новосілки» (надалі відповідач) про стягнення 99550,27 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобовязань за Договором № 06/10-1142-ТЕ-17 про закупівлю природного газу за державні кошти від 14.10.2010р. утворилась заборгованість в сумі 57622,43 грн., за прострочення строків оплати якої нараховані пеня в сумі 4495,47 грн., втрати від інфляції 28211,41 грн. та 3% річних 9220,96 грн.

Ухвалою від 06.02.2012р. суд порушив провадження у справі № 10/003-12 та призначив її розгляд на 21.02.2012р.

Присутній у судовому засіданні 21.02.2012р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на те, що сума заборгованості в сумі 57622,43 грн. була сплачена 08.02.2012р., що підтверджується платіжним дорученням № 512 від 08.02.2012р., а штрафні санкції підлягають списанню на підставі Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію»та Постанови Кабінету Міністрів України від 08.08.2011р. № 894 «Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію», проте всіх витребуваних судом документів не подав.

Позивач просив перенести розгляд справи з метою перевірки факту сплати відповідачем суми основного боргу.

Відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України, в засіданні суду була оголошена перерва до 13.03.2012р.

Присутній у судовому засіданні 13.03.2012р. представник позивача заперечив факт сплати відповідачем суми основного боргу, оскільки останній у платіжному дорученні № 512 від 08.02.2012р. в рядку «призначення платежу»зазначив номер та дату іншого договору, на відміну від того, на якому ґрунтуються позовні вимоги по даній справі.

Представник відповідача надав письмові заперечення на позовну заяву, в яких відповідач позов не визнає, посилаючись на те, що сума основного боргу сплачена, а фінансові санкції підлягають списанню.

Відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України, в засіданні суду була оголошена перерва до 20.03.2012р., у звязку з необхідністю подання сторонами додаткових

доказів по справі.

Присутній у судовому засіданні 20.03.2012р. представник позивача підтвердив факт сплати відповідачем суми основного боргу в розмірі 57622,43 грн. та надав письмові пояснення, в яких заперечує проти списання відповідачем нарахованих на суму боргу фінансових санкцій.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, зазначених у запереченні на позовну заяву.

Згідно вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області,

ВСТАНОВИВ:

14.10.2010р. між дочірньою компанією «Газ України»національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(за договором постачальник) та державним комунальним підприємством «Новосілки» (за договором покупець) було укладено Договір № 06/10-1142-ТЕ-17 про закупівлю природного газу за державні кошти, за умовами якого постачальник зобовязується поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобовязується прийняти та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2. цього договору.

Газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом цього договору (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2. договору, постачальник передає покупцю в період з 01 жовтня 2010 року по 31 грудня 2010 року газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 700 тис. куб. м., в тому числі по місяцях: жовтень - 150 тис. куб. м., листопад 250 тис. куб. м.;грудень 300 тис. куб. м.

Згідно п. 3.1. договору, ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 1309,20 грн. з урахуванням ПДВ, тарифу на транспортування газу та збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку: перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсягі газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Крім того, сторонами було підписано Додаток № 1 до Договору про закупівлю природного газу за державні кошти № 06/10-1142-ТЕ-17 від 14.10.2010р.

Судом встановлено, що позивачем на виконання п. 1.1. договору за період з жовтня 2010 року по грудень 2010 року поставлено, а відповідачем прийнято природний газ у кількості 755,899 тис. куб. м., загальною вартістю 989 622,98 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками обох сторін актами передачі-приймання природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання від 31 жовтня 2010 року, від 30 листопада 2010 року та від 31 грудня 2010 року.

Відповідач за отриманий природний газ розрахувався частково на суму 932000,56 грн., внаслідок чого борг відповідача перед позивачем на момент звернення з позовом до суду складав 57622,43 грн.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобовязання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом ( ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Проте, після порушення провадження у справі відповідач платіжним дорученням № 512 від 08.02.2012р. сплатив заборгованість у розмірі 57622,43 грн. за спожитий природний газ.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 57622,43 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, у звязку з відсутністю предмету спору.

Крім того, у звязку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобовязання за Договором № 06/10-1142-ТЕ-17 про закупівлю природного газу за державні кошти від 14.10.2010р., позивачем на підставі ст. 625 ЦК України за період з грудня 2010 року по грудень 2011 року нараховані інфляційні в сумі 28211,41 грн. та 3% річних за період з 21.11.2010р. по 04.07.2011р. 9220,96 грн., а також на суму основного боргу у розмірі 57622,43 грн. за період з 31.07.2011р. по 31.01.2012р. нарахована пеня в сумі 4495,47 грн.

Пунктом 7.3.1. договору передбачено, що у разі порушення покупцем умов п. 4.1. договору, покупець зобовязується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Однак, 04.06.2011р. набрав чинності Закон України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію»(далі - Закон), який визначає умови списання заборгованості за спожитий природний газ та теплову енергію.

Так, відповідно до п. 2.2 ст. 2 названого Закону на умовах, визначених цим Законом, підлягає списанню, зокрема, заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п. 2.5 ст. 2 Закону, списання заборгованості здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011р. № 894 затверджено Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію (далі Порядок). Даний Порядок визначає механізм списання заборгованості (у тому числі реструктуризованої) за природний газ та електричну енергію, зокрема із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, що нараховані на заборгованість за природний газ, відповідно до Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію».

Встановлений механізм передбачає вчинення низки дій, направлених на здійснення списання заборгованості, зокрема утворення повноважних комісій, складання відповідних протоколів та актів.

Згідно п.6 Порядку, кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника, як голова комісії, та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.

Як вбачається із поданих господарському суду документів, ДКП «Новосілки»утворило комісію з питань списання заборгованості і прийняло оформлене протоколом від 08.02.2012р. рішення про її списання, яке затверджене головою комісії боржника.

Таким чином, в силу приписів Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію», у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача пені за прострочку платежу, 3% річних та інфляційних нарахувань, нарахованих на суму заборгованості, яка виникла за спожитий у 2010 році природний газ.

При цьому, суд вважає безпідставним посилання позивача на п. 7 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, оскільки вказаний пункт стосується списання заборгованості із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій (3 відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані учасникам процедури списання на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997р. по 1 січня 2011р., щодо стягнення яких вже була розпочата процедура судового врегулювання спору і на момент вступу вказаного Закону в дію ще було відсутнє судове рішення.

Тобто, фактично п. 7 Порядку стосується врегулювання спорів між учасниками процедури списання заборгованості за природний газ шляхом укладання відповідних договорів щодо погашення пені, штрафних та фінансових санкцій (3 відсотки річних та індекс інфляції) по справах, які на момент набрання чинності Законом перебували на розгляді в судах.

Натомість, звернення позивача до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача пені, штрафних та фінансових санкцій (3 відсотки річних та індекс інфляції), нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ у 2010 році, тільки 31.01.2012р., не може позбавляти останнього можливості списати заборгованість із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій (3 відсотки річних та індекс інфляції) на підставі п. 6 вказаного Порядку, який є чиним на день вирішення спору.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд дійшов висновку, що в частині стягнення сум основного боргу провадження у справі підлягає припиненню, а в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних нарахувань позов задоволенню не підлягає.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача в частині стягнення суми основного боргу, оскільки останній було сплачено після порушення провадження у справі, в іншій частині витрати по сплаті судового збору підлягають віднесенню на позивача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 80 (п. 1-1), 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.В частині стягнення з державного комунального підприємства «Новосілки» 57622,43 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

2.Стягнути з державного комунального підприємства «Новосілки» (03027, Київська область, с. Новосілки, вул. Озерна, 20; код ЄДРПОУ 25655972) на користь дочірньої компанії «Газ України»національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; код ЄДРПОУ 31301827) 1152 грн. 45 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. В іншій частині вимог у позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

А.І. Привалов Дата складення та підписання повного тексту рішення 23.03.2012 р.