Рішення № 22227351, 26.03.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" березня 2012 р. Справа № 21/024-12

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа», Київська обл., м. Біла Церква

до Білоцерківської міської лікарні №2, Київська обл., м. Біла Церква

про стягнення 704000,47 гривень

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №15 від 05.01.2012р.)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

03.03.2012р. Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»(далі-КП «Білоцерківтепломережа»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Білоцерківської міської лікарні №2 (далі-відповідач) про стягнення 704000,47 грн., з яких: 687146,13 грн. заборгованості за договором №701 від 03.01.2011р., 13000,81 грн. пені, 2479,23 грн. 3% річних та 1374,30 грн. інфляційних втрат.

Відповідач позов в частині 687146,13 грн. заборгованості за договором №701 від 03.01.2011р. визнав, а у задоволенні решти позовних вимог просив суд відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.03.2012р. порушено провадження у справі №21/024-12 та призначено справу до розгляду на 26.03.2012р.

26.03.2012р. через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про здійснення розгляду даної справи без участі представника останнього. Зазначене клопотання судом задоволено.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

03.01.2011р. між КП «Білоцерківтепломережа»(далі-теплопостачальна організація) та Білоцерківською міською лікарнею №2 (далі-споживач) укладено договір на постачання та споживання теплової енергії №701 (далі-Договір).

Пунктами 1.2, 1.4, 2.3 та 10.1 Договору передбачено, що теплопостачальна організація постачає споживачу теплову енергію, а споживач зобовязується прийняти на межі балансової належності з найменшими втратами та оплатити теплову енергію за встановленими тарифами, затвердженими міськими органами місцевого самоврядування.

Ціна теплової енергії визначається за тарифами затвердженими рішенням №67 від 24.02.2009р.

Приймання-передача теплової енергії, поставленої теплопостачальною організацією споживачу, оформлюється щомісячним актом приймання-передачі теплової енергії.

Договір набирає чинності з моменту укладання і діє в частині постачання теплової енергії протягом 1 року, а в частині проведення остаточних розрахунків до повного здійснення останніх.

Судом встановлено, що позивач свої обовязки за Договором в частині постачання теплової енергії виконав належним чином.

Так, у грудні 2011 року позивачем було поставлено відповідачу теплову енергію загальною вартістю 687146,13 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на акті приймання-передачі робіт/послуг з постачання теплової енергії за грудень 2011р., копія якого міститься в матеріалах справи.

Про належне виконання позивачем своїх зобовязань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення теплопостачальною організацією (позивачем) умов Договору.

З метою оплати відповідачем вартості спожитої теплової енергії за спірний період, позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактуру №701 за грудень 2011р. на суму 687146,13 грн.

Втім, відповідач свої обовязки за Договором в частині своєчасної оплати вартості поставленої теплової енергії не виконав, внаслідок чого за ним утворилось 687146,13 грн. заборгованості.

Наявність 687146,13 грн. заборгованості відповідача за Договором підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на акті взаєморозрахунків, а також визнається відповідачем у повному обсязі.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 687146,13 грн. заборгованості по оплаті вартості послуг з теплопостачання за грудень 2011 року згідно Договору.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Приписами статей 173, 275, 193 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 6.4 Договору передбачено, що оплата за спожиту енергію здійснюється споживачем в термін до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

За таких обставин, підписання відповідачем приймання-передачі робіт/послуг з постачання теплової енергії за грудень 2011р. без будь-яких заперечень щодо обсягу поставленої енергії свідчить про прийняття відповідачем цієї енергії та, відповідно, породжує в останнього обовязок щодо її оплати у повному обсязі у строки, визначені умовами Договору.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки станом на день прийняття рішення відповідач не оплатив вартість поставленої енергії, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та визнається відповідачем у повному обсязі, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 687146,13 грн. заборгованості по оплаті вартості послуг з теплопостачання за грудень 2011 року згідно Договору підлягає задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за Договором в частині своєчасної оплати вартості спожитої енергії (до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим), позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 13000,81 грн. пені, нарахованої з 15.01.2012р. по 27.02.2012р. на 687146,13 грн. заборгованості.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6.6 Договору передбачено, що за порушення строків оплати спожитої теплової енергії, зазначених в п. 6.4 даного договору, споживач сплачує на користь теплопостачальної організації крім суми заборгованості, пеню за кожний день прострочення оплати у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень Договору, становить 12804,20 грн., вимога позивача про стягнення з відповідача 13000,81 грн. пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 12804,20 грн.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобовязань за Договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 2479,23 грн. 3% річних та 1374,30 грн. інфляційних втрат, нарахованих з 15.01.2012р. по 27.02.2012р. на 687146,13 грн. заборгованості.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки арифметично вірний розмір 3% річних, обрахованих судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону, становить 2485,02 грн., а суд приймаючи рішення не може виходити за межі позовних вимог, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 2479,23 грн. 3% річних підлягає задоволенню.

Крім того, оскільки розмір інфляційних втрат, заявлених позивачем до стягнення відповідає вимогам вищезазначених норм Закону, положенням Договору, а також є арифметично вірним, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 1374,30 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню.

Посилання ж відповідача на безпідставність нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат у звязку з тим, затвердженим кошторисом видатків та доходів на 2011рік відповідача не передбачені видатки на оплату послуг за спірний період, судом не приймаються з огляду на положення п. 6.4 Договору, згідно якого оплата за спожиту енергію здійснюється споживачем в термін до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, та не залежить від розміру видатків, затверджених відповідним кошторисом. Таким чином, встановлення судом наявності простроченої заборгованості за Договором, тягне за собою обов'язок відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України, а також пені на підставі ст. 230 ГК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 01.03.2010р. у справі №33/78-09.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 230, 275, Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Білоцерківської міської лікарні №2 (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Семашка, 9, ідентифікаційний код 01994586) на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»(09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Мережна, 3, ідентифікаційний код 04654336) 687146 (шістсот вісімдесят сім тисяч сто сорок шість) грн. 13 коп. заборгованості, 12804 (дванадцять тисяч вісімсот чотири) грн. 20 коп. пені, 2479 (дві тисячі чотириста сімдесят дев'ять) грн. 23 коп. 3% річних, 1374 (одну тисячу триста сімдесят чотири) грн. 30 коп. інфляційних втрат та 14076 (чотирнадцять тисяч сімдесят шість) грн. 07 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя В.А. Ярема

Повне рішення складено 27.03.2012р.