Рішення № 22227348, 26.03.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" березня 2012 р. Справа № 21/015-12

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ

до Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства», Київська обл., м. Славутич

про стягнення 2105824,25 гривень

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №119/10 від 26.12.2011р.)

від відповідача: ОСОБА_2 (доручення №01-07/103 від 19.01.2012р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

20.02.2012р. Дочірня компанія «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(далі-ДК «Газ України»/позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства»(далі-КП «Управління житлово-комунального господарства»/відповідач) про стягнення 2105824,25 грн., з яких: 1817711,77 грн. заборгованості за договором №06/10-1234 БО-17 від 14.10.2010р., 147924,38 грн. пені, 63905,75 грн. 3% річних та 76282,35 грн. інфляційних втрат.

Відповідач наявність 1817711,77 грн. заборгованості за договором №06/10-1234 БО-17 від 14.10.2010р. визнав, однак просив суд у задоволенні позову відмовити повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.02.2012р. порушено провадження у справі №21/015-12 та призначено її до розгляду на 05.03.2012р.

В судових засіданнях 05.03.2012р. та 19.03.2012р. оголошувалась перерва до 19.03.2012р. та 26.03.2012р. відповідно.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

14.10.2010р. між ДК «Газ України»(далі-постачальник) та КП «Управління житлово-комунального господарства»(далі-покупець) укладено договір про закупівлю природного газу за державні кошти №06/10-1234 БО-17 (далі-Договір).

Пунктами 1.1, 2.2, 6.1 та 10.1 Договору передбачено, що постачальник згідно з цим договором зобовязується передати у власність покупцю природний газ, за наявності його обсягів, а покупець зобовязується прийняти від постачальника та оплатити газ в обсязі, зазначеному в ст. 2 Договору.

Приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість.

Покупець зобовязаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений газ.

Договір діє у частині поставки газу до 31 грудня 2010 року, а в частині розрахунків за газ до їх повного здійснення.

Судом встановлено, що позивач свої обовязки за Договором в частині постачання природного газу виконав належним чином.

Так, на виконання умов Договору, протягом жовтня-грудня 2010 року позивачем поставлено, а відповідачем прийнято природний газ загальною вартістю 5182680,30 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на Актах приймання-передачі природного газу:

- від 31.10.2010р. на суму 775654,51 грн.,

- від 30.11.2010р. на суму 1665579,67 грн.,

- від 31.12.2010р. на суму 2741446,12 грн., копії яких містяться в матеріалах справи.

Про належне виконання позивачем своїх зобовязань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником (позивачем) умов Договору.

Втім, відповідач свої обовязки за Договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого газу належним чином не виконав, сплативши лише 3364968,53 грн., внаслідок чого за ним утворилось 1817711,77 грн. заборгованості.

Факт сплати відповідачем 3364968,53 грн. за Договором підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень відповідача за спірний період, а також визнається відповідачем у повному обсязі.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 1817711,77 грн. заборгованості по сплаті вартості поставленого природного газу за грудень 2010 року згідно Договору.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Приписами статей 173, 265, 193 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 712, 692, 530 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.1 Договору визначено, що остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

За таких обставин, підписання відповідачем спірних Актів приймання-передачі природного газу без будь-яких заперечень щодо обсягу чи якості поставленого газу свідчить про прийняття відповідачем цього газу, та відповідно породжує в останнього обовязок щодо його оплати у повному обсязі у строки, визначені умовами Договору.

Посилання ж відповідача на відсутність в нього обовязку по сплаті 1817711,77 грн. заборгованості за Договором у зв'язку з тим, що така заборгованість підлягає реструктуризації судом не приймаються, з огляду на ненадання відповідачем суду доказів, що підтверджують факт внесення змін до Договору щодо проведення розрахунків за ним та/або укладання інших правочинів про реструктуризацію наявної за Договором заборгованості.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки станом на день прийняття рішення відповідач частково оплатив вартість поставленого газу, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та не спростований відповідачем, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 1817711,77 грн. заборгованості по сплаті вартості поставленого природного газу за грудень 2010 року згідно Договору підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обовязку за Договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого газу (до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу), позивач просить суд стягнути з відповідача 147924,38 грн. пені, нарахованої з урахування часткових оплат, за періоди:

з 14.08.2011р. по 29.09.2011р. на 2099805,88 грн. заборгованості,

з 30.09.2011р. по 30.10.2011р. на 1855158,68 грн. заборгованості,

з 31.10.2011р. по 13.02.2012р. на 1817711,77 грн. заборгованості.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання, він зобовязаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Відповідно до статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктами 7.3.1, 9.3 Договору, передбачено, що у разі порушення покупцем умов п. 4.1 цього договору, покупець зобовязується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Неустойка нараховується постачальником за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень Договору, становить 148153,77 грн., а суд приймаючи рішення не може виходити за межі позовних вимог, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 147924,38 грн. пені підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобовязань за Договором, позивач просить суд стягнути з відповідача:

- 63905,75 грн. 3% річних, нарахованих на суму заборгованості з урахуванням часткових оплат, за періоди:

з 21.01.2011р. по 29.09.2011р. на 2099805,88 грн. заборгованості,

з 30.09.2011р. по 30.10.2011р. на 1855158,68 грн. заборгованості,

з 31.10.2011р. по 13.02.2012р. на 1817711,77 грн. заборгованості;

- 76282,35 грн. інфляційних втрат, нарахованих на суму заборгованості з урахуванням часткових оплат, за періоди:

з 01.02.2011р. по 29.09.2011р. на 2099805,88 грн. заборгованості,

з 01.10.2011р. по 30.10.2011р. на 1855158,68 грн. заборгованості,

з 01.11.2011р. по 31.01.2012р. на 1817711,77 грн. заборгованості;

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки арифметично вірний розмір 3% річних та інфляційних втрат, обрахованих судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону, становить 64055,21 грн. та 76282,38 грн. відповідно, а суд приймаючи рішення не може виходити за межі позовних вимог, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 63905,75 грн. 3% річних та 76282,35 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню.

Посилання ж відповідача на безпідставність нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат на суму заборгованості за Договором у звязку з тим, що така заборгованість підлягає реструктуризації, оцінюються судом критично з огляду на недоведеність відповідачем зазначеного факту.

Крім того, встановлення судом наявності простроченої заборгованості за Договором, тягне за собою обов'язок відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 3% річних, на підставі ст. 625 ЦК України, а також пені на підставі ст. 230 ГК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 01.03.2010р. у справі №33/78-09.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 530, 625, 627, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 230 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства»(07100, Київська обл., м. Славутич, вул. Військових будівельників, 8, ідентифікаційний код 31476318) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 31301827) 1817711 (один мільйон вісімсот сімнадцять тисяч сімсот одинадцять) грн. 77 коп. заборгованості, 147924 (сто сорок сім тисяч девятсот двадцять чотири) грн. 38 коп. пені, 63905 (шістдесят три тисячі девятсот пять) грн. 75 коп. 3% річних, 76282 (сімдесят шість тисяч двісті вісімдесят дві) грн. 35 коп. інфляційних втрат та 42116 (сорок дві тисячі сто шістнадцять) грн. 48 коп. судових витрат.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя В.А. Ярема

Повне рішення складено 27.03.2012р.