Рішення № 22227308, 28.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-67/2908-201228.03.12 За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбіснес» ДоВідкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

Простягнення 17252,79 грн.

Суддя Куркотова Є.Б.

Представники: Від позивача:ОСОБА_1 представник за довіреністю Від відповідача: представник не зявився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Брокбіснес»(далі-позивач) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(далі-відповідач) про стягнення 15757,58 грн. страхового відшкодування, пені в сумі 1171,42 грн., 3% річних в сумі 229,24 грн., індексу інфляції в сумі 94,55 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 15757,58 грн. внаслідок чого до позивача в порядку ст.1191 Цивільного кодексу України та ст.22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми.

Відповідач проти задоволення позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 1171,42 грн., 3% річних в сумі 229,24 грн., індексу інфляції в сумі 94,55 грн. заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.03.2012 порушено провадження у справі. Розгляду справи призначений на 28.03.2012.

22.03.2012 через канцелярію суду представник відповідача подав письмовий відзив на позовну заяву.

Представник позивача у судове засідання зявився, позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

19.04.2010р. між Позивачем та ОСОБА_2 укладено договір №006-34541/08НТ добровільного страхування наземного транспортного засобу, за яким позивачем застраховані майнові інтереси останнього, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу автомобіля «Шеврове Авео», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

13.02.2011р. о 09 годині 00 хвилин громадянин ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки «Тойота», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, в м. Євпаторії на перехресті по вул. Інтернаціональній вул. Крупської, на регульованому перехресті виїхав на заборонений (красний) сигнал світлофору і скоїв зіткнення з автомобілем «Део Сенс»реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_4, після чого автомобіль «Тойота»скоїв наїзд на стоячий автомобіль «Шевроле Авео», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, що спричинило механічні ушкодження вказаних транспортних засобів, що підтверджується довідкою ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Євпаторія і авто технічної інспекції при УДАІ МВС України в АР Крим.

Постановою №3-489/11 від 18.02.2011р. водія ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Відповідно звіту серія SL №14552 про оцінку колісного транспортного засобу від 23.02.2011р. вартість відновлюваного ремонту, завданого власнику автомобіля «Шеврове Авео», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, складає 16267,58 грн.

Страховим актом №29340/1/1 від 13.04.2011р. пошкодження транспортного засобу «Шеврове Авео», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, що сталося в м. Євпаторії на перехресті по вул. Інтернаціональній вул. Крупської, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 17825,51 грн.

Позивачем здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 17825,51 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3793 від 19.04.2011р.

Згідно з положеннями ст..993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст.27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права вимоги до відповідальної за збитки особи в межах здійсненої виплати.

Як свідчать матеріали справи, цивільна відповідальність власника транспортного засобу марки «Тойота», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована Відповідачем згідно з полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АА/1737269, копія якого наявна в матеріалах справи.

Пунктом 22.1 ст.22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У зв'язку з тим, що цивільно-правову відповідальність осіб, які на законній підставі користуються транспортним засобом марки «Тойота», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 застраховано відповідачем, що підтверджується полісом №АА/1737269, то саме Відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну Позивачу в порядку регресу в межах ліміту відповідальності.

Статтею 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно ст. 36 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(надалі за текстом Закон), після розгляду страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів про дорожньо-транспортну пригоду страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобовязаний направити заявнику письмове повідомлення щодо прийнятого рішення.

У відповідності до ст. 37 Закону, (яка діяла в момент подачі заяви на виплату страхового відшкодування) страхове відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та обсягах, визначених рішенням суду.

Позивач звернувся до відповідача з заявою №88/01-11 про виплату страхового відшкодування (в порядку регресу) від 26.07.2011р. в сумі 17825,51 грн.

Відповідач відповіді на заяву не надав, відшкодування в порядку регресу шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, не здійснив.

Полісом №АА/1737269 встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого), в розмірі 50 000 грн.

У відповідності до абз.2 п.12.1 ст.12 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Розмір франшизи, тобто суми, на яку зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, встановленої полісом №АА/1737269 становить 510 грн.

Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в межах фактичних затрат з урахуванням франшизи в розмірі 15757,58 грн. = 16267,58 грн. (вартість матеріального збитку згідно звіту від 23.02.2011) 510 грн. (франшизи).

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що він не заперечує проти стягнення з нього такої суми страхового відшкодування.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення в порядку регресу 15757,58 грн. страхового відшкодування підлягають задоволенню.

Також, позивачем за прострочення виплати страхового відшкодування заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 1171,42 грн., нарахованої за період з 28.08.2011 по 23.02.2012, та 3% річних у розмірі 229,24 грн., нарахованих за період з 28.08.2011 по 23.02.2012., інфляційних у розмірі 94,55 грн., нарахованих за період з вересня 2011 по січень 2012.

Суд визнає вказані нарахування правомірними, виходячи із наступного.

Статтею 992 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати, страховик зобовязаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Відповідно до п.37.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції статті, чинній на момент звернення позивача до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача з заявою №88/01-11 про виплату страхового відшкодування в порядку регресу 26.07.2011. Відтак останнім днем на виплату страхового відшкодування було 27.08.2011.

Відповідно до п. 37.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції статті, чинній у період, за який нараховується пеня) за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України (далі ГК України) передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відтак, позивач мав право нараховувати відповідачу пеню за період з 28.03.2010 по 23.02.2012.

Оскільки наданий позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, позовна вимога про стягнення пені у розмірі 1171,42 грн. підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У статті 979 ЦК України передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик зобовязаний виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату).

Оскільки зобовязання страховиків у разі настання страхового випадку зводиться до здійснення страхової виплати, то таке зобовязання є грошовим і в разі прострочення його виконання настає відповідальність, передбачена частиною 2 статті 625 ЦК України, зокрема, сплата боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та три проценти річних є наслідком невиконання грошового зобовязання.

Грошове зобовязання це зобовязання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Судом встановлено, що згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України та п.22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у відповідача виникло зобовязання сплатити на користь позивача суму страхового відшкодування в порядку регресу.

Тобто, має місце правовідношення в якому відповідач (боржник) зобов'язаний вчинити на користь позивач (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання по сплаті суми страхового відшкодування в порядку регресу, яке за змістом правовідношення є грошовим, відповідач у встановлений строк не виконав, а тому нарахування позивачем інфляційних збитків та 3% річних за прострочення грошового зобовязання по сплаті суми страхового відшкодування є правомірним.

Оскільки наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних збитків є арифметично вірним, позовні вимоги про стягнення 229,24 грн. 3% річних та 94,55 грн. інфляційних витрат підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на відсутність між сторонами у справі письмової угоди щодо стягнення неустойки відповідно до вимог ст.547 Цивільного кодексу України, не можна прийняти до уваги, оскільки відповідно до ст.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Право позивача на нарахування пені за прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика прямо передбачено статтею 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яка є спеціальною нормою права, та яка передбачає, що пеня сплачується особі, яка має право на отримання страхового відшкодування (якою у даному випадку є позивач).

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на Відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»(01032, м. Київ, Жилянська, 75; код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС»(04050, м. Київ, вул.. Білоруська, 3, р/р 265020423500 в АТ «Брокбізнесбанк»в м. Києві, МФО 300249, ЄДРПОУ 20344871) 15757 (п'ятнадцять тисяч сімсот пятдесят сім) грн. 58 коп. страхового відшкодування, 1171 (одна тисяча сто сімдесят одна) грн. 42 коп. - пені, 229 (двісті двадцять девять) грн. 24 коп. - 3% річних, 94 (девяносто чотири) грн. 55 коп. - інфляційні витрати, 1609 (одну тисячу шістсот девять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Є.Б. Куркотова

Рішення підписано 29.03.2012 р.