Рішення № 22227206, 27.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-2/1345-201227.03.12

За позовом Публічного акціонерного товариства "А.Е.С. Київобленерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології будівництва»

про стягнення 15560,74 грн.

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 (дов. № 71 від 11.05.2011 р.)

Від відповідача не з"явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "А.Е.С. Київобленерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології будівництва" про стягнення 15 560,74 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного сторонами договору № 1578 від 09.02.2009 р. про постачання електричної енергії відповідач не виконав зобовязань щодо оплати за спожиту енергію за період березень листопад 2011 року, у звязку з чим виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути у судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-2/1345-2012 та призначено розгляд справи на 13.03.2012 р. о 11:10 год.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 12.03.2012 р. від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання судом задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2012 р. розгляд справи відкладено на 27.03.2012 р. о 14:10 год.

Представник позивача в судовому засіданні надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представники відповідача вдруге в призначене судове засідання не з`явились, про поважні причини їх неявки в судове засідання суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 27.03.2012 р. судом було оголошено вступну і резолютивну частини рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши надані оригінали документів, на які він посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, та копії яких долучені до матеріалів справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

09.02.2009 між Закритим акціонерним товариством “А.Е.С. Київобленерго”, правонаступником якого згідно затвердженого загальними зборами акціонерів від 11.04.2011 статуту є Публічне акціонерне товариство “А.Е.С. Київобленерго”, (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології будівництва»(споживач) було укладено договір № 1578 про постачання електричної енергії (надалі - договір), відповідно до якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 200 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору (п.1.1 договору).

За своєю правовою природою укладений сторонами договір є договором енергопостачання.

Відповідно до ч.1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до п.2.3.3. договору, споживач зобовязується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку № 4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію»та додатку № 6 «Порядок зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії та форма звіту споживача про покази приладів обліку».

Згідно п. 1.1 додатку 4 до договору розрахунковий період встановлений споживачу з 12 числа календарного місяця до 12 числа наступного місяця.

Пунктом 1.2 додатку 4 до вказаного договору передбачено, що обсяг спожитої електричної енергії за період між датами зняття показів засобів обліку розкладається пропорційно до тривалості дії протягом розрахункового періоду кожного з тарифів. Величина коштів, які має сплатити споживач, визначається як сума добутків тарифів на відповідний їм обсяг електричної енергії.

Пунктом 2.1 даного додатку встановлено, що оплата за спожиту електричну енергію здійснюється протягом 5 операційних днів з дати закінчення розрахункового періоду.

Позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату за активну електроенергію № 9627435333 від 29.11.2011 р. на загальну суму 15560,74 грн., який відповідачем, в порушення взятих на себе зобовязань щодо своєчасної оплати за спожиту електричну енергію, не оплачений, внаслідок чого у останнього станом на момент розгляду справи рахується заборгованість перед позивачем в загальній сумі 15560,74 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 р. з наступними змінами і доповненнями, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обовязків сторін. Споживання електричної енергії без дозволу не допускається.

Відповідно до п.п. 2 п. 10.2. Правил користування електричною енергією, споживач електричної енергії зобовязаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих правил та умов договору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач обставин, викладених позивачем, належними засобами доказування не спростував, доказів внесення оплати за спожиту електричну енергію у встановлений договором строк та у повному обсязі за вказаний позивачем період відповідачем не надав.

Враховуючи викладене, вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати у звязку із задоволенням позову покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології будівництва»(02068, м. Київ, вул. Урлівська, 8, оф. 123, ідентифікаційний код 31458110) на користь Публічного акціонерного товариства “А.Е.С. Київобленерго”(04136, м. Київ, вул. Стеценка, 1-а, ідентифікаційний код 23243188) 15560,74 грн. (пятнадцять тисяч пятсот шістдесят гривень 74 коп.) заборгованості за спожиту електричну енергію, 1612,00 грн. (одну тисячу шістсот дванадцять гривень 00 коп.) судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Домнічева І.О.

Повне рішення складено 28.03.2012 р.