Рішення № 22227204, 19.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-24/489-201219.03.12 За позовом Публічного акціонерного товариства "Полюс"

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

про стягнення 64419, 75 грн.

Суддя Д.В. Мандичев

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 пред. за довір. б/н від 27.02.2012р.

від відповідача: не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Полюс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення 64419, 75 грн. заборгованості, з яких 59643, 37 грн. сума основного боргу, три проценти річних в сумі 774, 55 грн. та пеня в розмірі 4001, 83 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.01.2012р. порушено провадження у справі №5011-24/489-2012 та призначено її до розгляду на 01.02.2012р.

До початку розгляду справи 01.02.2012р. представник позивача надав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2012р. розгляд справи було відкладено на 27.02.2012р. у звязку з неявкою в судове засідання представників сторін.

Представник позивача в судовому засіданні 27.02.2012р. підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві від 13.01.2012р. та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2012р. розгляд справи було відкладено на 19.03.2012р. у звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

16.03.2012р. представник позивача надав через канцелярію суду клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 19.03.2012р. надав суду усні пояснення по справі.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи, а саме за даними вказаними у витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 22.02.2012р., що підтверджується відміткою про вручення на поштових повідомленнях, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судових засідань, шляхом надсилання поштової кореспонденції на його юридичну адресу.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 19.03.2012р. на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.12.2010р. між закритим акціонерним товариством "Полюс", яке в подальшому було перейменоване на публічне акціонерного товариства "Полюс" (далі позивач, орендодавець) та фізичної особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі орендар, відповідач) був укладений договір №4 оренди нежитлового приміщення (далі - договір).

Згідно п. 1.1. договору, орендодавець зобовязується передати, а орендар зобовязується прийняти в тимчасове, строкове, платне користування частину нежитлового приміщення (далі - приміщення), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, право власності на приміщення належить орендодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 28.06.1994р., посвідченого державним нотаріусом 15-ої державної нотаріальної контори м. Києва від 28.06.1994р., зареєстрованого в реєстрі під №4у-418 та зареєстрованим у Фонді комунального майна Ватутінського району м. Києва від 28.06.1994р. за №21.

Пунктом 1.1.1. договору встановлено, що загальна площа приміщення, яке передається в оренду складає 61, 7 кв. м.

Орендна плата є договірною. За користування орендованим приміщенням орендар сплачує орендодавцю оренду плату, місячний розмір якої на момент початку дії договору становить: 10200, 00 грн. (десять тисяч двісті грн.. 00 коп.), в тому числі сума без ПДВ 8500,00 грн. (вісім тисяч пятсот грн. 00 коп.), ПДВ 1700, 00 грн. (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 2.3. договору, оренда плата сплачується орендарем щомісячно, незалежно від наслідків господарської діяльності шліхом перерахування суми, яка визначена цим договором з п/р орендаря на п/р орендодавця у безготівковій формі, або у готівкової формі відповідно до норм чинного законодавства за вибором орендаря.

Згідно п. 2.4 договору, термін сплати орендної плати до 5 (пятого) числа поточного місяця.

Пунктом 2.5. договору передбачено, що вартість компенсації по комунальних послугах (електроенергія, експлуатаційні та інші послуги), вивозу побутових відходів та не входить до складу орендної плати і сплачується орендарем окремо згідно фактичного використання на підставі виставлених орендодавцем рахунків.

Відповідно до п. 3.1.1. договору, після підписання цього договору, передати приміщення орендарю по акту приймання-передачі не пізніше 17 грудня 2009р.

Пунктами 3.2.1, 3.2.2., 3.2.3 та 3.2.4. договору встановлено, що орендар зобовязаний використовувати приміщення за прямим призначенням, обумовленим в п. 1.3. цього договору; вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі, незалежно від наслідків господарської діяльності; оплатити (компенсувати) орендарю вартість фактично спожитих комунальних послуг (електрична енергія, експлуатаційні та інші послуги) за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання орендарю згідно рахунків, але не менше їх фактичного використання; оплата комунальних послуг здійснюється на протязі 5 банківських днів з моменту виставлення орендодавцем рахунків.

Строк дії договору становить: з 01.01.2011р. по 31.12.2011р. (п. 8.1. договору).

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв в тимчасове оплатне користування нежитлове приміщення, а саме - приміщення загальною площею 61, 7 кв. м. в будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується актом приймання - передачі від 01.01.2011р. (копія в матеріалах справи).

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що відповідач свої зобовязання за договором оренди №4 від 15.12.2010р. не виконує, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість по орендній платі, яка станом на 13.01.2012р. становить 51000,00 грн. Крім того, і відповідача наявна заборгованість за несплаченими платежами по електроенергії, яка становить 8643, 37 грн., що підтверджується виставленими позивачем та неоплаченими відповідачем рахунками-фактури №СФ-0000306 від 22.08.2011р. на суму 2453, 65 грн., №СФ-0000337 від 23.09.2011р. на суму 2234, 02 грн., №СФ-0000376 від 21.10.2011р. на суму 1827,96 грн. на №СФ-0000425 від 18.11.2011р. на суму 2127, 74 грн. (копії в матеріалах справи.)

Позивач листом №243 від 18.11.2011р. повідомив відповідача про наявну заборгованість, разом з яким направив відповідачу акт звірки взаєморозрахунків. Відповідь на вказаний лист в матеріалах справи відсутня.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 2.1. встановлено, що орендна плата є договірною. За користування орендованим приміщенням орендар сплачує орендодавцю оренду плату, місячний розмір якої на момент початку дії договору становить: 10200, 00 грн. (десять тисяч двісті грн.. 00 коп.), в тому числі сума без ПДВ 8500,00 грн. (вісім тисяч пятсот грн. 00 коп.), ПДВ 1700, 00 грн. (п. 2.1. договору).

Згідно п. 2.4 договору, термін сплати орендної плати до 5 (пятого) числа поточного місяця.

Відповідно п. 2.5. договору, вартість компенсації по комунальних послугах (електроенергія, експлуатаційні та інші послуги), вивозу побутових відходів та не входить до складу орендної плати і сплачується орендарем окремо згідно фактичного використання на підставі виставлених орендодавцем рахунків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

У відповідності до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання за договором суборенди №4 від 15.12.2010р. виконав належним чином, тоді як відповідач у визначений договором №4 від 15.12.2010р. строк не здійснив оплату за послуги оренди та витрати по електроенергії, у звязку з чим у відповідача виникла заборгованість по сплаті орендної плати, що станом на 13.01.2012. становить 51000,00 грн., та заборгованість по несплаті платежів по електроенергії що скала 8643, 37 грн.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 51000,00 грн. боргу по сплаті орендної плати та 8643, 37 грн. несплачених платежах по електроенергії, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобовязань, отже, вимога позивача в частині стягнення основного боргу за договором оренди нежитлового приміщення №4 від 15.12.2010р. у розмірі 59643, 37 грн. визнається судом такою, що підлягає задоволенню.

Позивач за невиконання договірних зобовязань просить суд стягнути з відповідача 774, 55 грн. три проценти річних від суми заборгованості та 4001, 83 грн. пені.

Дії відповідача (сплата коштів з простроченням встановленого терміну) є порушенням договірних зобовязань (ст. 610 Цивільного кодексу України), тому відповідач вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), отже, є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Згідно зі статтею 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобовязання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних ґрунтуються на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобовязання, позовна вимога позивача в частині стягнення трьох процентів річних у сумі 774, 55 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало було виконано.

Згідно п. 5.3. договору, за несвоєчасне перерахування платежів за оренду орендар виплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, яка належить перерахуванню за кожний день прострочки платежу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача в частині стягнення пені в сумі 4001, 83 грн. за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобовязань є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, за таких обставин, суд дійшов висновку про те що позов публічного акціонерного товариства “Полюс” до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судовий збір у розмірі 1609, 50 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (02232, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства “Полюс” (02225, м. Київ, пр-т. Маяковського, буд. 5-В, код ЄДРПОУ 19029704) 59643, 37 грн. (пятдесят девять тисяч шістсот сорок три) грн. 37 коп. основного боргу, 774, 55 грн. (сімсот сімдесят чотири) грн. 55 коп. три проценти річних, 4001, 83 грн. (чотири тисячі одну) грн. 83 коп. пені та 1609, 50 грн. (одну тисячу шістсот девять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ.

Повний текст рішення виготовлено 26.03.2012р.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Д.В. Мандичев