Рішення № 22226986, 21.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-35/1181-201221.03.12 За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз"

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про відшкодування збитків 5 557,59 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники:

від позивача:ОСОБА_2 - предст. за довір.;

від відповідача:не з'явились.

У судовому засіданні 21.03.2012, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

До господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 5 557,59 грн., з яких: 4456,77 грн. основного боргу, 276,32 грн. інфляційних, 133,70 грн. 3% річних, пені 690,80 грн. та стягнення судових витрат.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.02.2012 порушено провадження у справі №5011-35/1181-2012, розгляд справи призначений на 27.02.2012.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.02.2012, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 21.03.2012.

Відповідач у судові засідання 27.02.2012 та 21.03.2012 не зявився, своїх представників не направив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №5011-35/1181-2012 від 03.02.2012 не виконав, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, заяв, клопотань не подавав.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.02.2008 між Відкритими акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (далі позивач) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1(далі відповідач) було укладено договір №16-2008-ПП-134 на постачання природного газу (надалі - договір), за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідачу у 2008 році природний газ, а відповідач зобовязався прийняти природний газ на умовах договору (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 5.4. договору кількість використаного відповідачем газу за місяць відображається у двосторонньому акті, який є підставою для остаточного розрахунку відповідача з позивачем за постачання природного газу.

Згідно із п. 7.1. договору остаточний розрахунок за фактично спожитий газ здійснюється до 5 числа місяця, наступного за звітним.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору позивач у січні 2010 та грудні 2010 поставив, а відповідач прийняв 2989 куб. м. природного газу на загальну суму 8274,79 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу та розрахунком суми боргу.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає про те, що в порушення взятих на себе договірних зобов'язань щодо встановлених строків та порядку оплати поставленого природного газу, відповідач не провів розрахунки з позивачем, внаслідок чого станом на 06.01.2012 у відповідача виникла заборгованість у розмірі 4 456,77 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що станом на дату розгляду спору у судовому засіданні відповідач не виконав свої зобовязання, передбачені договором №16-2008-ПП-134 на постачання природного газу від 28.02.2008, суму заборгованості у розмірі 4 456,77 грн. не сплатив.

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Пенею відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 9.3. договору, за порушення строку оплати спожив сплачує на користь відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Як передбачено п. 9.5. договору штраф та пеня нараховуються позивачем протягом 1 року, що передує моменту звернення з позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищенаведених положень договору та норм законодавства позивач, просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 690,80 грн., 276,32 грн. інфляційних втрат та 133,70 грн. процентів річних.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, інфляційних втрат та процентів річних, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, у зв'язку із чим вказані позовні вимоги підлягають задоволенню повністю згідно із розрахунками позивача.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В ході розгляду справи відповідач не надав доказів сплати суми заборгованості та не навів підстав для звільнення від обовязку її сплатити, контррозрахунку суми пені, інфляційних втрат та процентів річних не надав.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у загальній сумі 5 557,59 грн.

Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1(04070, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номерНОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (10002, м. Житомир, вул. Фещенка-Чопівського, 35, ідентифікаційний код 03344071) 4 456,77 грн. (чотири тисячі чотириста п'ятдесят шість гривень 77 коп.) основного боргу, 690,80 грн. (шістсот дев'яносто гривень 80 коп.) пені, 276,32 грн. (двісті сімдесят шість гривень 32 коп.) інфляційних втрат, 133,70 грн. (сто тридцять три гривні 70 коп.) процентів річних, 1609,50 (одну тисячу шістсот дев'ять гривень 50 коп.) судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 26.03.2012