Рішення № 22226868, 14.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/46114.03.12 За позовом: Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Страхова компанія «КЮ БІ І Україна»

До: Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»

Про стягнення 5728,00 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. дов. № б/н від 03.08.12 р.

від відповідача:не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»про стягнення 6238,00 грн. грошової суми у відшкодування в порядку регресу шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, що сталася 31.10.08 р.

Ухвалою суду від 29.12.11 р. було порушено провадження у справі № 37/461 та призначено її розгляд на 06.02.12 року, зобовязано сторін надати певні документи.

У судове засідання 06.02.12 р. представники сторін не зявилися, про причини неявки суду не повідомили, про призначене судове засідання були повідомлені належним чином.

Через службу діловодства суду 23.01.12 р. від відповідача надійшов відзив на позов, у якому ПрАТ «Європейський страховий альянс»проти позову заперечує повністю та просить розглядати справу без його представника.

Враховуючи неявку представників сторін та невиконання позивачем вимог ухвали суду від 29.12.11 р., розгляд справи був відкладений до 22.02.12 р.

Представник відповідача у судове засідання 22.02.12 р. не зявився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 22.02.12 р. представник позивача заявив клопотання про витребування від Моторного (транспортного) страхового бюро України інформації стосовно полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності, а також клопотання про продовження строків вирішення спору у даній справі.

Розглянувши подані клопотання, суд, з метою повного, всебічного та обєктивного вирішення спору, їх задовольнив, витребувати у МТСБУ необхідну інформацію та продовжити строк вирішення спору; розгляд справи відклав на 14.03.2012 р.; продовжив строк вирішення спору у даній справі до 14.03.12 р.; ухвалив витребувати шляхом направлення відповідного судового запиту у Моторного (транспортного) страхового бюро України в строк до 12.02.12 р. інформацію стосовно полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого станом на 31.10.2008 р. було застраховано цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу «Skoda», державний номер НОМЕР_1, зазначивши серію та номер полісу, назву та адресу страхової компанії, яка видала поліс, ліміт відповідальності, франшизу, термін дії полісу, тип договору, прізвище, імя та по-батькові /найменування страхувальника.

Представник позивача у судовому засіданні 14.03.12 р. надав суду клопотання про доручення до матеріалів справи додаткових документів, які було зареєстровано службою діловодства Господарського суду м. Києва та долучено до матеріалів справи, а також надав суду заяву про зменшення позовних вимог, яка була прийнята та у відповідності до якої просить суд стягнути з відповідача ПрАТ «Європейський страховий альянс»на користь ПрАТ з іноземними інвестиціями «КЮ БІ І Україна»5728,00 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

У відповідності до 4 частини статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, з огляду на те, що судом прийнято заяву позивача про зменшення позовних вимог, то у вирішенні спору має місце нова ціна позову 5728,00 грн.

Представник відповідача у судове засідання 14.03.12 р. не зявився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника рлзивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.10.08 р. по вул. Комарова в м. Київ сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Skoda Fabia Classik», державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2, та транспортного засобу «Skoda Fabia Combi», державний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3, що належить ТОВ «УніКредит Банк»

ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом «Skoda Fabia Classik», державний номер НОМЕР_2, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «Skoda Fabia Combi», державний номер НОМЕР_3 яким керував ОСОБА_3, що належить ТОВ «УніКредит Банк», чим порушив Правила дорожнього руху України, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Про наведене свідчить довідка, складена відділом ДАІ з обслуговування Соломянського району м. Києва та постанова Соломянського районного суду м. Києва від 26.11.08 року в адміністративній справі № 3-16878-1/08, відповідно до якої ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 68,00 грн.

У відповідності до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно з п. 4 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 року «Про деякі питання практики вирішення спорів повязаних з відшкодуванням шкоди»відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, преюдиціальне значення для господарського суду мають вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, щодо певних подій та ким вони вчинені або рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, щодо фактів, які встановлені судом. В інших випадках питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справ, у тому числі матеріалів слідчих органів. Рішення господарського суду не може обґрунтовуватись тільки довідкою органу ДАІ або постановою про відмову у порушенні кримінальної справи.

Факти, які встановлені постановою Соломянського районного суду м. Києва від 26.11.08 року в адміністративній справі № 3-16878-1/08, у відповідності до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, мають преюдиціальне значення.

Вищезазначеною постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України.

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль «Skoda Fabia Combi», державний номер НОМЕР_3 яким керував ОСОБА_3, що належить ТОВ «УніКредит Банк».

Відносини, повязані із страхуванням, регулюються параграфом 2 глави 35 Господарського кодексу України, главою 67 Цивільного кодексу України, Законом України від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР «Про страхування»(надалі Закон України «Про страхування»), а відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - також Законом України від 01.07.2004 р. № 1961 IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(надалі Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно з п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та субєктів господарювання (страховиків), повязана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Пунктом 2 ст. 352 Господарського кодексу України встановлено, що страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обовязкове страхування).

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про страхування», страхування може бути добровільним або обов'язковим.

Страхування наземного транспорту (крім залізничного), відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про страхування», є видом добровільного страхування.

В частині 1 ст. 6 даного Закону зазначено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

В статті 16 Закону України «Про страхування»визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Між Приватним акціонерним товариством з іноземними інвестиціями «Страхова компанія «КЮ БІ І Україна»(страховик) та ТОВ «УніКредит Банк»(страхувальник) було укладено договір страхування автотранспорту (сертифікат) № Р08463 від 29.04.2008 р., у відповідності до умов якого страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, повязані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом, а саме - автомобілем марки «Skoda Fabia Combi», державний номер НОМЕР_3

Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про страхування»передбачено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно з п. 1 ст. 354 Господарського кодексу України, за договором страхування страховик зобовязується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстрований в Мінюсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395) «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», який є обовязковим для виконання особами, до компетенції яких входить проведення автотоварознавчих експертиз та досліджень, розмір матеріального збитку визначається шляхом проведення відповідної експертизи. Методику товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів розроблено згідно із Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»і затверджено наказом Фонду держмайна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстровано в Мінюсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395, зі змінами та доповненнями).

Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом (стаття 7 Закону), і здійснюється субєктами оціночної діяльності.

На виконання вищезазначених норм чинного законодавства, позивач з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Skoda Fabia Combi», державний номер НОМЕР_3 замовив у ТОВ «Сван Консалтинг», проведення експертного автотоварознавчого дослідження з визначення матеріального збитку, завданого власнику вищезазначеного автомобіля.

18.11.08 р. ТОВ «Сван Консалтинг»надано висновок автотоварознавчого дослідження автомобіля «Skoda Fabia Combi», державний номер НОМЕР_3 складеним оцінювачем ОСОБА_4 (сертифікат ФДМУ та УТО № НОМЕР_4 від 10.07.1999 р.; свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів від 13,10.04 р. № 1666; посвідчення про підвищення кваліфікації МФ № НОМЕР_5 від 20.10.07 р.), складеним відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24.11.03 р. № 142/5/2092, Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою КМ України від 10.09.2003 року № 1440, згідно з яким визначено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Skoda Fabia Combi», державний номер НОМЕР_3 становить 6120,00 грн.

На підставі заяви страхувальника про настання страхового випадку по страхуванню автомобіля та відповідальності автовласників від 19.11.08 р., Приватним акціонерним товариством з іноземними інвестиціями «Страхова компанія «КЮ БІ І Україна»було виконано розрахунок страхового відшкодування та складено страховий акт-реліз про врегулювання всіх вимог на відшкодування № L07301 від 11.12.08 р., у відповідності до якого позивачем було визначено заявлену подію страховим випадком та встановлено, що сума страхового відшкодування, яка підлягає виплаті, становить 6238,66 грн.

Статтею 29 Закону України «Про страхування»передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Позивач повідомив суду, що він свої зобовязання перед страхувальником за договором страхування автотранспорту (сертифікат) № Р08463 від 29.04.2008 р. виконав належним чином, перерахувавши суму страхового відшкодування платіжним дорученням № 3034 від 23.12.2008 р. суму страхового відшкодування в розмірі 6238,66 грн. власнику автомобіля «Skoda Fabia Combi», державний номер 59786КТ ТОВ «УніКредит Банк».

Враховуючи те, що постановою Соломяського районного суду м. Київ від 26.11.2008 року в адміністративній справі № 3-16878-1/08 ОСОБА_2, який керував автомобілем «Skoda Fabia Classik», державний номер НОМЕР_2, визнано винним у дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася в результаті його зіткнення з автомобілем марки «Skoda Fabia Combi», державний номер НОМЕР_3 він є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «Skoda Fabia Combi», державний номер НОМЕР_3

Відповідальність власника транспортного засобу «Skoda Fabia Classik», державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2, якого визнано винним у скоєнні ДТП, застрахована Приватним акціонерним товариством «Європейський страховий альянс»на підставі договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у відповідності до полісу № ВА/2246715 (франшиза 510,00 грн.).

З огляду на те, що Приватним акціонерним товариством з іноземними інвестиціями «Страхова компанія «КЮ БІ І Україна»на підставі договору страхування автотранспорту (сертифікат) № Р08463 від 29.04.2008 р., внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 31.10.08 р. по вул. Комарова в м. Київ, виплачено страхове відшкодування ТОВ «УніКредит Банк»власнику автомобіля «Skoda Fabia Combi», державний номер НОМЕР_3 позивачем, у відповідності до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993 та 1191 Цивільного кодексу України, отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, а саме, до страхової організації, якою здійснено обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу «Skoda Fabia Classik», державний номер НОМЕР_2, водія якого визнано винним у скоєнні ДТП, - Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс».

За таких обставин на розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Страхова компанія «КЮ БІ І Україна»до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»про стягнення 6238,00 грн. грошової суми у відшкодування в порядку регресу шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, що сталася 31.10.08 р.

Оскільки позивач 14.03.12 р. надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, яка судом була прийнята, то справа № 37/461 розглядається за новою ціною позову 5728,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

В статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зазначено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором. Відповідно до п. 9 ст. 7 Закону України «Про страхування», страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відноситься до обовязкових видів страхування, що здійснюються в Україні. Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Пунктом 37.4 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Враховуючи вищевикладене, суд відзначає, що незалежно від джерела виникнення права позов щодо відшкодування збитків подається до особи, відповідальної за завдані збитки, проте враховуючи те, що цивільна відповідальність винної особи застрахована, позов може бути заявлений також і до юридичної особи, яка застрахувала відповідальність власника транспортного засобу «Skoda Fabia Classik», державний номер НОМЕР_2, зокрема до відповідача у даній справі - Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»(дана правова позиція підтверджується також постановою ВГСУ від 05.12.2006 року № 54/53-06).

Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 ст. 1198 Цивільного кодексу України, шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Згідно зі ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування в межах фактичних витрат переходить право вимоги (регресу), яке страхувальник, що одержав страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зазначено, що для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.

Приватним акціонерним товариством з іноземними інвестиціями «КЮ БІ І Україна»було направлено на адресу Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»заяву на виплату страхового відшкодування в порядку регресу.

Проте Приватним акціонерним товариством «Європейський страховий альянс»суму страхового відшкодування в порядку регресу сплачено не було.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те що позивач не надав суду належних доказів того, що цивільно-правова відповідальність страхувальника настала, винна особа керувала транспортним засобом на законних підставах, було направлено регресну вимогу, а також відсутні необхідні докази розрахунку позовних вимог.

Господарський суд не приймає до уваги доводи відповідача у звязку з тим, що позивачем в обґрунтування позовних вимог надані всі необхідні докази у справі.

Згідно з ЦБД МТСБУ, на даний час є інформація про договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/2246715, укладеного по відношенню до транспортного засобу «Skoda Fabia Classik», державний номер НОМЕР_2, зазначена в судовому запиті. Страхувальником за даним договором є ОСОБА_2, тип договору 1, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) 25500,00 грн., франшиза 510,00 грн.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»в редакції від 14.08.11 р., договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах:

- страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу);

- страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації будь-якого транспортного засобу або одного з транспортних засобів, зазначених у договорі, особою, вказаною в договорі страхування (договір II типу);

- страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі (договір III типу).

Враховуючи вищенаведене, оцінивши всі надані сторонами докази, документи та пояснення в їх сукупності, Господарський суд м. Києві дійшов висновку про обгрунтованість вимог Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «КЮ БІ І Україна»щодо стягнення 5728,00 грн. суми страхового відшкодування у звязку з несплатою відповідачем суми матеріальної шкоди в порядку регресу, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 31.10.08 р. по вул. Комарова в м. Київ за участю транспортних засобів «Skoda Fabia Classik», державний номер НОМЕР_2 та «Skoda Fabia Combi», державний номер НОМЕР_3

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Судом було встановлено, що при подачі позовної заяви ПрАТ з іноземними інвестиціями «КЮ БІ І Україна»було сплачено судовий збір у розмірі 1477,50 грн., згідно з платіжним дорученням № 1000013878 від 22.11.2011 р.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір»від 08.06.11 року № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно з частиною 1 статті 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 23.12.2010 року № 2857-VI станом на 01.01.11 р. мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становила 941,00 грн.

За подання позовної заяви майнового характеру позивач повинен сплатити 2 відсотки від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ціни позову у справі № 37/461 повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1411,50 грн.

У відповідності до Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням);

5) закриття провадження у справі.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

За таких обставин зайво сплачений судовий збір у розмірі 66,00 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України на підставі ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 261, 979, 993, 1172, 1187, 1188, 1191, 1194, 1198 Цивільного кодексу України; ст. ст. 352, 354 Господарського кодексу України; ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 8285 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»(вулиця Глибочицька, 33-37, м. Київ, 04050, ідентифікаційний код 19411125) на користь Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «КЮ БІ І Україна»(бульвар Праці, 2/27, м. Київ, 02094, ідентифікаційний код 25395057) 5 728 (пять тисяч сімсот двадцять вісім) грн. 00 коп. суму страхового відшкодування в порядку регресу та 1 609 (одна тисяча шістсот девять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.На підставі даного рішення повернути Приватному акціонерному товариству з іноземними інвестиціями «КЮ БІ І Україна»(бульвар Праці, 2/27, м. Київ, 02094, ідентифікаційний код 25395057) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 66 (шістдесят шість) грн. 00 коп., що перерахований платіжним дорученням № 1000013878 від 22.11.2011 р. (оригінал якого залишається в матеріалах справи), як зайво сплачений.

4.Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5.Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.

Повне рішення

складено 19.03.2012 р.