Рішення № 22226756, 23.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-1/2875-201223.03.12 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сахара»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Земельний капітал»

Простягнення 500000,00 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивачаОСОБА_1, довіреність № 03/СА від 15.02.2012

від відповідача ОСОБА_2, довіреність № 16/3М від 20.03.2012

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сахара»(далі позивач) подало на розгляд Господарського суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Земельний капітал»(далі відповідач) про стягнення 500000,00 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови додаткової угоди від 30.12.2011 до договору № 29/04/10-С від 29.04.2010 р.

Ухвалою суду від 12.03.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-1/2875-2012 та призначено розгляд на 23.03.2012 р.

21.03.2012 відповідач подав до канцелярії суду відзив на позов.

23.03.2012р. представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Представник відповідача у судовому засіданні погодився з позовними вимогами позивача, наявність заборгованості пояснив, складним скрутним становищем підприємства відповідача.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було укладено договір № 29/04/10-С від 29.04.2010 р. про придбання дизельного палива відповідачем за кошти та дорученням позивача, у кількості 2500 метричної тонни за ціною не вище 7125,00 грн.

На виконання п.2.2.2 вказаного договору, позивачем на рахунок відповідача було перераховано 17804744,32 грн., згідно платіжних доручень № 56 від 30.04.2010р. та № 93 від 10.06.2010р.

Позивач виконав свої договірні зобовязання у повному обсязі.

В подальшому, внаслідок втрати господарського інтересу по виконанню умов вказаного договору і не виконанням відповідачем доручення по закупівлі дизельного пального, між сторонами було укладено додаткову угоду від 30.12.2011 до договору № 29/04/10-С від 29.04.2010 згідно із якою сторони прийшли до згоди щодо розірвання вказаного договору.

Також додатковою угодою сторони дійшли висновку про те, що у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість на загальну суму 11061857,95 грн., та домовились про її погашення частинами згідно графіку.

Так, на виконання зазначених умов по погашенню боргу, відповідач мав перерахувати позивачу суму коштів у розмірі 516102,00 грн. до 15.02.2012р.

Проте в порушення вказаної умови відповідач перерахував на рахунок позивача лише 16102,00 грн., внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість 500000,00 грн., яку позивач просив суд стягнути з відповідача.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором комісії.

Відповідно до ст. 1011 ЦК України, за договором комісії одна сторна (комісіонер) зобовязується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вичнити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Відповідно до 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобовязань по поверненню коштів за договором комісії доведена матеріалами справи та визнанча представником відповідача у судовому засіданні.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачений судовий збір у розмірі 10 000 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, повязані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 173, 193, ГК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Земельний капітал»(01033, м. Київ, вул. Саксаганського 57 - Б, код ЄДРПОУ 35725718) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сахара»(01033, м. Київ, вул. Саксаганського 57-Б, код ЄДРПОУ 33226883) 500000 (пятсот тисяч) грн.. - боргу, судовий збір у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.І.Мельник

(Дата складання повного тексту рішення 26.03.2012р. )