Рішення № 22226757, 20.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-9/1097-201220.03.12 За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробудпереробка 1"

Про стягнення 40434,59 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 (дов. №93/2012/02/13-20 від 13.02.2012р.)

від відповідача не зявився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 20.03.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробудпереробка 1" (далі по тексту відповідач) про стягнення 40434, 59 грн., з яких 20516, 02 грн. боргу за спожиту активну електричну енергію та 318,79 грн. за перетікання реактивної електричної енергії, 19599, 78 грн. боргу за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами за травень 2011 року за Договором про постачання електричної енергії №41843 від 20.10.2009р., а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобовязань по Договору про постачання електричної енергії №41843 від 20.10.2009р. щодо оплати за спожиту електричну енергію, на підставі чого просить задовольнити позовні вимоги з посиланням на ст. ст. 2, 61, 64-67, 82 ГПК України, ст. 193 ГК України ст. ст. 526, 549, 625, 655, 692, 712, ЦК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №5011-9/1097-2012, розгляд справи призначено на 28.02.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2012 року розгляд справи відкладено на 20.03.2012 року, у звязку з неявкою відповідача в судове засідання, необхідністю його належного повідомлення.

В судове засідання 20.03.2012 року відповідач не зявився. Конверт з ухвалою суду від 20.03.2012р. на правлений відповідачу за адресою зазначеною у витягу з ЄДРПОУ: 01021, м. Київ, вул. М. Грушевського, 28/2, кв. 43, повернуто до суду поштою з поміткою: “за зазначеною адресою не проживає”.

Згідно п. 15 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 р." у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом і дана особа своєчасно не повідомила про це господарський суд, інших учасників процесу, то всі наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому суд зазначає, що Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. N01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" на запитання чи повинен господарський суд з'ясовувати фактичне місцезнаходження сторін у справі з метою повідомлення їх про час і місце судового засідання, зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи те, що незявлення представника Відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Представником позивача надано додаткові усні пояснення по справі, підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

20.10.2009 року між Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” (правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство “Київенерго”, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Статуту) (далі по тексту Позивач; Постачальник за Договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Агробудпереробка 1”(далі по тексту Відповідач; Споживач за Договором) було укладено Договір на постачання електричної енергії №41843 (далі по тексту Договір).

У відповідності до умов Договору (п. 1), Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з дозволеною потужністю в точках продажу електричної енергії згідно з умовами цього Договору та Додатків до Договору, що є його невідємною частиною, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та Додатками до Договору, що є його невідємною частиною.

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до п. п. 2.1, 2.2 Договору, Позивач зобовязувався виконувати умови даного Договору, постачати споживачу електроенергію як різновид товару, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 даного Договору, згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до Правил облаштування електроустановок (ПУЕ) чинної редакції та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених Додатком “Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін”, з дотримання граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами; Відповідач зобовязувався виконувати умови даного Договору, дотримуватись режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 даного Договору, оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживачів" та “Графік зняття показань засобів обліку електричної енергії”, здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно з Додатком "Порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії".

Порядок розрахунків сторони погодили Додатком 2 до Договору, а саме п.п.1, 2, 4, 5 цього Додатку передбачено, що розрахунковий періодом для визначення обсягу спожитої електричної енергії приймається місяць з 15 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця. При розрахунках за фактично спожиту електроенергію поняття “розрахунковий період” та “календарний місяць” вважаються прирівняними. Споживач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії заявленого на розрахунковий період за формою попередньої оплати. Попередня оплата здійснюється до 19 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю у розмірі повної вартості договірної величини споживання електричної енергії згідно з Додатком до Договору “Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та субспоживачам”. Остаточний розрахунок за спожиту активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата рахунків за перетікання реактивної електроенергії та інших платежів згідно з умовами Договору здійснюється на підставі самостійно отриманих у Постачальника рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.

Відповідно до п. 5.1. Договору, для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 1 жовтня поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії. У разі ненадання Споживачем зазначених відомостей у встановлений термін, розмір очікуваного споживання на наступний рік установлюється Постачальником на рівні фактично спожитих обсягів відповідних періодів поточного року.

У відповідності до п. 4.2. Додатку №2 до Договору, обсяги електричної енергії, що підлягають сплаті Споживачем за звітний розрахунковий період визначаються з урахуванням пунктів 4.1.1.-4.1.7 цього Додатка та підтверджуються Актом про використану електричну енергію за формою, що відображена у додатку до цього Договору, який Споживач надає Постачальнику протягом доби після закінчення розрахункового періоду.

Згідно 4.2.3. Договору передбачено, що у разі перевищення договірної величини споживання електричної енергії понад кількість, що обумовлена періодом (місяць, квартал) цього Договору, відповідач сплачує Позивачу вартість різниці фактично спожитої та договірної величини у розмірі, визначеному згідно із чинним законодавством.

За твердженням Позивача, взяті на себе зобовязання за Договором в частині проведення своєчасних оплат порушуються Відповідач, внаслідок чого за період травня 2011 року по липень 2011 року виникла заборгованість за спожиту активну електричну енергію, яка станом на 01.01.2012 року у розмірі 20516, 02 грн.; за перетікання реактивної електричної енергії станом на 01.1.2012 року у розмірі 318, 79 грн.

У травні 2011 року було зафіксовано перевищені договірних величин споживання електроенергії відповідно, двократна вартість якого становить 19599,78 грн.

Позивач просить суд стягнути з Відповідача яких 20516, 02 грн. боргу за спожиту активну електричну енергію та 318, 79 грн. за перетікання реактивної електричної енергії, 19599, 78 грн. боргу за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами за травень 2011 року.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

За своєю правовою природою Договір №41843 від 20.10.2009р. є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

В статті 692 ЦК України зазначено, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Факт поставлення активної електричної енергії Позивачем Відповідачу та наявності у Відповідача заборгованості у розмірі 20516,02 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи Звітами про використану активну енергію у травні-червні 2011 року, підписаними сторонами (належним чином засвідчені копії яких додано Позивачем до матеріалів справи).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Порядок розрахунків сторони погодили Додатком 2 до Договору, а саме п.п.1, 2, 4, 5 цього Додатку передбачено, що розрахунковий періодом для визначення обсягу спожитої електричної енергії приймається місяць з 15 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця. При розрахунках за фактично спожиту електроенергію поняття “розрахунковий період” та “календарний місяць” вважаються прирівняними. Споживач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії заявленого на розрахунковий період за формою попередньої оплати. Попередня оплата здійснюється до 19 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю у розмірі повної вартості договірної величини споживання електричної енергії згідно з Додатком до Договору “Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та субспоживачам”. Остаточний розрахунок за спожиту активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата рахунків за перетікання реактивної електроенергії та інших платежів згідно з умовами Договору здійснюється на підставі самостійно отриманих у Постачальника рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.

Наявність у Відповідача заборгованості у розмірі 318,79 грн. за реактивну електроенергію, підтверджується Актами надання послуги з компенсації перетікання реактивної енергії за травень-липень 2011 року.

У відповідності до п. 2.2. Додатку №2 до Договору, остаточний розрахунок Відповідачем за спожиту активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, оплата рахунків за перетікання реактивної електроенергії здійснюється на підставі самостійно отриманих у Позивача рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, Позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов Договору поставлено Відповідачу електричну енергію, вартість якої у розмірі 20516, 02 грн. (що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання передачі товарної продукції) не сплачено Відповідачем, наявність заборгованості у розмірі 318, 79 грн. за перетікання реактивної електричної енергії підтверджується наявними в матеріалах справи Актами надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії та рахунках розшифровках.

Доказів на підтвердження оплати заборгованості у розмірі 20834, 81 грн. Відповідачем суду не надано, наявність заборгованості не заперечено.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до задоволення позовних вимог про стягнення 20516, 02 грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію та 318, 79 грн. заборгованості за перетікання реактивної електричної енергії.

Додатком №8А "Обсяги постачання електричної енергії Споживау" до Договору визначено обсяг постачання електричної енергії у розмірі 2,5 кВт*г на місяця.

Згідно 4.2.3. Договору передбачено, що у разі перевищення договірної величини споживання електричної енергії понад кількість, що обумовлена періодом (місяць, квартал) цього Договору, відповідач сплачує Позивачу вартість різниці фактично спожитої та договірної величини у розмірі, визначеному згідно із чинним законодавством.

Згідно ч. 5 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику”, споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

З положень статей 26 та 27 цього Закону, а також частини 7 ст. 27 вбачається, що законодавець визначає двократну вартість (ч.5 ст. 26) як відповідальність та санкцію.

Частиною 1 ст. 216 ГК України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки (ч.1 ст. 217 ГК України).

Згідно частини 5 ст. 277 ГК України, відповідальність за порушення правил користування енергією встановлюється законом.

Керуючись вищезазначеним, Позивач нарахував Відповідачу двократну вартість електричної енергії спожитої у травні 2011 року понад договірну величину та виставив для оплати рахунки на суму 19599,78 грн.

Однак за твердженням Позивача, Відповідач на момент поданням позовної заяви та розгляду справи рахунок не оплатив, доказів протилежного Відповідачем суду не надано.

Отже, станом на 01.01.2012 сума основного боргу за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величиною у Відповідача перед Позивача склала 19599,78 грн. та підлягає стягненню з відповідача.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробудпереробка 1" 20516, 02 грн. боргу за спожиту активну електричну енергію та 318, 79 грн. за перетікання реактивної електричної енергії, 19599, 78 грн. боргу за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами за травень 2011 року.

Отже, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Київенерго” підлягають задоволенню повністю.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Витрати по оплаті судового збору покладається на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агробудпереробка 1”(01021, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, буд. 28/2, кв. №43; код ЄДРПОУ 32851815; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Публічного акціонерного товариства “Київенерго”(01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5; код ЄДРПОУ 00131305) 20516 (двадцять тисяч пятсот шістнадцять) грн. 02 коп. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 318 (триста вісімнадцять) грн. 79 коп. заборгованості за перетікання реактивної електричної енергії, 19599 (девятнадцять тисяч пятсот девяносто девять) грн. 78 коп. заборгованості за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами, 1609 (одна тисяча шістсот девять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Основний борг Товариства з обмеженою відповідальністю “Агробудпереробка 1”(01021, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, буд. 28/2, кв. №43; код ЄДРПОУ 32851815) за спожиту активну електричну енергію у розмірі 20516 (двадцять тисяч пятсот шістнадцять) грн. 02 коп. та борг за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами у розмірі 19599 (девятнадцять тисяч пятсот девяносто девять) грн. 78 коп. зарахувати на розрахунковий рахунок Публічного акціонерного товариства “Київенерго” (01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5; код ЄДРПОУ 00131305) зі спеціальним режимом використання № 26038301201 у Головному управлінні по м. Києву та Київській області ВАТ “Ощадбанк”, МФО 322669 код ЄДРПОУ 00131305.

4. Основний борг Товариства з обмеженою відповідальністю “Агробудпереробка 1”(01021, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, буд. 28/2, кв. №43; код ЄДРПОУ 32851815) за перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 318 (триста вісімнадцять) грн. 79 коп. розрахунковий рахунок Публічного акціонерного товариства “Київенерго” (01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5; код ЄДРПОУ 00131305) зі спеціальним режимом використання №26001043002300 у АТ “Сбербанк Росії”, МФО 320627, одержувач СВП “Енергозбут Київенерго”, код ЄДРПОУ 26187763.

5. Інші кошти, а саме: 1609 (одна тисяча шістсот девять) грн. 50 коп. судового збору зарахувати на розрахунковий рахунок Публічного акціонерного товариства “Київенерго” (01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5; код ЄДРПОУ 00131305) №26008013002300 у АТ “Сбербанк Росії”, МФО 320627, одержувач СВП “Енергозбут Київенерго”, код ЄДРПОУ 26187763.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

7. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяГ.П. Бондаренко

Дата підписання рішення 23.03.2012р.