Рішення № 22226696, 21.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-19/1199-201221.03.12 За позовом Приватного підприємства "Буд і Ком"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металіст плюс"

про стягнення 36 600,41 грн.

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники :

Від позивача: ОСОБА_1 за дов. № б\н від 23.11.2011 р.

Від відповідача:не з»явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Металіст плюс" про стягнення 36 600,41 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2012 року порушено провадження у справі № 5011-19/1199-2012, розгляд справи призначено на 22.02.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2012 року відкладено розгляд справи на підставі ст. 77 ГПК України на 21.03.2012 р.

Представник позивача в судовому засіданні подав клопотання про приєднання документів до матеріалів справи, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, про причини неявки суд не повідомлено.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 21.03.2012 р. та за відсутністю представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

В судовому засіданні 21.03.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

02.08.2011 року між Приватним підприємством «БУД і КОМ»та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛІСТ ПЛЮС»було укладено договір про виконання робіт № 15.

Згідно з п.п. 1.1 договору, Підрядник зобов'язується збудувати і здати (будівельні роботи) у визначений Договором строк наступний об'єкт гуртожиток МАУП, відповідно до проектно-кошторисної документації, а Замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик, передати підрядникові затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти об'єкт та оплатити роботи.

Відповідно до п. 2.1.6 Договору, Замовник зобов'язаний сплатити підрядникові вартість виконаних робіт відповідно до положень договору .

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що виконана робота приймається замовником по акту прийому передачі.

Сторони домовились, що вартість робіт по укладці газоблоків складає 210,00 грн за один кубічний метр, цегляна кладка стін 230,00 грн. за один кубічний метр, армування кладки стін 3000,00 грн., улаштування перетинки 70,00 грн., улаштування бетону 600,00 грн. за один кубічний метр. Загальна вартість робіт за договором становить 45400,00 грн., в тому числі НДС 20% у розмірі 7566,67 грн., без НДС складає 37833,33 грн. (п.п. 4.1, 4.2 Договору).

На виконання умов договору, позивачем складено Акт прийняття виконаних робіт за серпень 2011 року, вартість виконаних робіт становить 36111,83 грн., який підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками без зауважень. Зазначений акт, приймається судом як належний доказ виконання позивачем взятих на себе договірних зобов'язань.

Відповідачем зобовязання згідно умов договору не виконано, оплату виконаних робіт не проведено.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача становить 36111,83 грн..

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору підряду № 15 від 02.08.2011 року між сторонами згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обовязки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст.. 526 ЦК України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Стаття 837 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Пунктом 4.4 Договору встановлено, що остаточні розрахунки між сторонами здійснюються не пізніше 3-х банківських днів з моменту підписання Акту прийому-передачі виконаних підрядних робіт.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Згідно акту виконаних робіт за серпень 2011 року останній підписано сторонами 29.08.2011 року, отже згідно п. 4.4 Договору, відповідач повинен був провести розрахунок з позивачем до 02.09.2011 року.

Відповідач в порушення вищезазначених норм ЦК України та умов Договору, не здійснив своєчасної та повної оплати за виконані роботи, тобто не виконав зобовязання.

Отже, факт порушення відповідачем зобовязань судом встановлено.

Щодо стягнення суми 3% річних від простроченої суми та пені суд зазначає наступне.

Згідно ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Порушення зобовязань за договором тягне за собою застосування встановлених законом мір відповідальності

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України божник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу у урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Позивач правомірно нараховує 3% річних від простроченої суми в розмірі 136,22 грн..

Відповідно до ст. ч.1,3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Позивачем правомірно нараховано розмір пені за період з 02.09.2011 року по 17.10.2011 року в сумі 352,36 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано судом належних та допустимих доказів, які спростовували заявлені позивачем обставини.

Таким чином, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, законним та таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема судовий збір, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. 837 ЦК України, ст. 173,193 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛІСТ ПЛЮС»(юридична адреса: 04086, м. Київ, вул.. Петропавлівська, 34А, код ЄДРПОУ 33746757) на користь Приватного підприємства «БУД І КОМ»(01103, м. Київ, вул.. Кіквідзе, 26, код ЄДРПОУ 22951641), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, суму основного боргу в розмірі 36111 (тридцять шість тисяч сто одинадцять) грн.. 83 коп., 3% річних в розмірі 136 (сто тридцять шість) грн.. 22 коп., пеню в сумі 352 (триста пятдесят дві) грн.. 36 коп., судовий збір у розмірі 1 412 (одна тисяча чотириста дванадцять) грн. 00 коп..

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяЄ.Ю. Шаптала

Дата складання повного рішення: 23.03.12 р.