Рішення № 22226610, 12.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-45/1862-201212.03.12 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Савсервіс-Мова»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВ Блок»

про стягнення 136350, 95 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

від позивача: Циганенко О.С.

від відповідача: не з’явились

Суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 136350, 95 грн. за договором поставки № 14382 від 25.08.2011 р., з яких: 132792, 95 грн. - основного боргу, 533, 64 грн. –3 % річних та 3023, 90 грн. –пені.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов’язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.02.2012 р. порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 12.03.2012 р.

Присутній у судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду від 13.02.2012 р. в судове засідання не з’явився, відзив на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Позивачем було надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якого вбачається, що станом на 28.02.2012 р. місцезнаходження відповідача: 02156, м. Київ, вул. Братиславська, буд. 6-А, що свідчить про те, що він був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті та зважаючи на обмежені ст. 69 ГПК України строки вирішення спору, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 12.03.2012 р., відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд –

В с т а н о в и в:

25.08.2011 р. між сторонами був укладений договір поставки № 14382, за умовами якого позивач зобов’язався передати у власність, а відповідач –прийняти та оплатити товар на умовах, визначених у даному договорі.

Відповідно до п. 1.2 договору найменування, асортимент, кількість та ціна товару, що є предметом даного договору, визначаються у накладних, які оформлюються та підписуються сторонами при прийомі-передачі кожної партії товару. Усі накладні є складовими частинами цього договору в частині визначення ціни, асортименту, найменування та кількості товару.

Згідно з п. 4.1 договору поставка товару проводиться окремим партіями протягом строку дії договору.

Пунктом 4.4 договору передбачено, що датою передачі партії товару вважається дата прийому-передачі товару, зазначена у відповідній накладній (відповідному товаросупроводжувальному документі).

Відповідно до п. 5.1 договору відповідач здійснює розрахунки за товар на умовах, визначених у додатку № 1, який є невід’ємною частиною даного договору, де зазначено, що відповідач здійснює розрахунки за товар, отриманий відповідно до договору, протягом 14 календарних днів.

Згідно з п. 7.1 договору у разі несвоєчасної оплати вартості товару відповідач зобов’язаний сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки.

Пунктом 10.1 договору передбачено, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє протягом одного календарного року.

Судом встановлено, що позивачем була здійснена поставка товару згідно договору поставки № 14382 від 25.08.2011 р. на загальну суму 140813, 55 грн., що підтверджується видатковими накладними № 55437957 від 01.12.2011 р. на суму 2896, 45 грн., № 55673220 від 10.12.2011 р. на суму 23079, 60 грн., № 55673219 від 10.12.2011 р. на суму 4418, 30 грн., № 55473899 від 02.12.2011 р. на суму 110419, 20 грн. (копії - у матеріалах справи).

Проте, в порушення своїх договірних зобов’язань, відповідач за поставлений товар розрахувався частково, а саме у розмірі 8020, 60 грн., у зв’язку з чим за ним утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 132792, 95 грн., що і стало підставою для звернення останнього до суду.

Відповідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.10.2011 р. по 10.01.2012 р., з якого вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 132792, 95 грн. Акт підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, належних та допустимих доказів, які підтверджують виконання ним зобов’язань за договором поставки № 14382 від 25.08.2011 р. щодо сплати коштів за поставлений товар суду не надав.

Враховуючи вищенаведене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 132792, 95 грн. основного боргу є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач на підставі п. 7.1 договору просить суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну оплату вартості товару у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки, яка за розрахунком позивача складає –3023, 90 грн. за період з 16.12.2011 р. до 31.01.2012 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Здійснений позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, відповідає вказаним вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов’язання щодо здійснення розрахунку в строк встановлений договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних з простроченої суми грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача 3 % річних з простроченої суми за період з 16.12.2011 р. до 31.01.2012 р. складають –533, 64 грн.

Здійснений позивачем розрахунок 3 % річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 136350, 95 грн. за договором поставки № 14382 від 25.08.2011 р., з яких: 132792, 95 грн. - основного боргу, 533, 64 грн. –3 % річних та 3023, 90 грн. –пені є доведеними, обґрунтованими, підтверджені доказами, і підлягають задоволенню.

Судовий збір, відповідно приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВ Блок» (02156, м. Київ, вул. Братиславська, буд. 6-А, ідентифікаційний код - 37782427) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Савсервіс-Мова» (03115, м. Київ, вул. Миколи Краснова, буд. 27, ідентифікаційний код - 30776789) 132792 (сто тридцять дві тисячі сімсот дев’яносто дві) грн. 95 коп. - основного боргу, 533 (п’ятсот тридцять три) грн. 64 коп. –3 % річних, 3023 (три тисячі двадцять три) грн. 90 коп. –пені, 2727 (дві тисячі сімсот двадцять сім) грн. 02 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                          С.В. Балац

Дата підписання рішення: 16.03.2012 р.