Рішення № 22226607, 12.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 19/29612.03.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дослідно-експериментальний завод "Залізничник"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Колорит ОС"

про розірвання договору, повернення авансового платежу та стягнення штрафних санкцій 40 117,31 грн.

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники :

Від позивача:ОСОБА_1. за дов. № 225 від 18.11.2012 р.

Від відповідача:не з»явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дослідно-експериментальний завод "Залізничник" звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Колорит ОС" про розірвання договору, повернення авансового платежу та стягнення штрафних санкцій 40 117,31 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.12.2011 року порушено провадження у справі № 19/296, розгляд справи призначено на 23.01.12 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.01.2012 року розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 ГПК України на 15.02.2012 року

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 15.02.2012 року справу № 19/296 в зв'язку із перебуванням судді Шаптала Є.Ю. у відпустці передано для розгляду судді Прокопенко Л.В..

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.02.2012 року справу прийнято до провадження, розгляд справи призначити на 12.03.12 р.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду міста Києва Е.О. Шевченко від 12.03.2012 р. справу передано для розгляду судді Шаптала Є.Ю. в зв"язку із виходом з відпустки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.03.2012 року справу прийнято до провадження.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з»явився, про причини неявки суд не повідомлено, обґрунтованих заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не подано.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва № 19/296 від 23.01.2012р. та від 15.02.2012 р. направлені відповідачу за адресами, вказаними у позовній заяві (04107, м. Київ, вул.. Нагірна, 25/27).

За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена сторонам належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності представника відповідача в судовому засіданн23.01.2012 р. та 15.02.2012р. від останнього до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 12.03.2012 р. та за відсутністю представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 12.03.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд,

ВСТАНОВИВ:

13.09.2006 року між ТОВ «Дослідно-експериментальний завод «Залізничник»(Замовник) та ТОВ «НВП «Колорит ОС»(Виконавець) укладено Договір № 32.

Відповідно до п. 1.1, 1.2 Договору № 32 Виконавець зобовязується виконати замовнику роботи з розробки проектно-кошторисної документації локальних споруд очищення забруднених дощових та талих вод з території, яка належить Замовнику та знаходиться за адресою: м. Київ, Залізничне шосе 4 та передати йому результати робіт у документальній формі згідно стандартів та нормативних актів України, а Замовник зобовязується прийняти роботи, документацію та оплатити їх.

Згідно п. 3.1 Договору № 32 загальну вартість робіт за Договором № 32 зазначено у протоколі погодження ціни робіт (Додаток № 1 до Договору). При цьому вартість робіт за етапами зазначено у календарному плані виконання робіт та їх оплати (Додаток № 2 до Договору).

Відповідно до Протоколу погодження ціни робіт по «Проекту локальних очисних споруд стічних та талих вод з території ТОВ «Дослідно-експериментальний завод «Залізничник», загальна вартість за Договором № 32 становить 38000,00 грн., т.ч ПДВ 6333,33 грн.

Згідно календарного плану виконання робіт виконання робіт передбачалося у 3 етапи: 1-й етап з 15.09.2006 року по 01.12.2006 року вартість етапу складала 11400,00 грн., 2-й етап з 01.12.2006 року по 01.02.2007 року вартість робіт складала 9000,00 грн., 3-й з 01.02.2007 року по 15.03.2007 року вартість робіт складала 9000,00 грн. Також сторонами узгоджено, що сума в розмірі 8600,00 грн. за договором сплачується після підписання акту приймання-передачі робіт та накладної на документацію.

Відповідно до п. 3.3 Договору, розрахунки за договором здійснюються у безготівковому порядку шляхом поетапного перерахування передоплати на поточний рахунок виконавця. Так, передоплата за перший етап здійснюється Замовником протягом 20 банківських днів, з дати підписання договору. Наступні передоплати за договором сплачується протягом 3-х банківських днів з дати підписання Замовником звіту з попереднього етапу робіт, решта суми за договором сплачується протягом 3-х банківських днів з дати підписання замовником акту приймання передачі робіт та накладної на документацію.

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що виконавець виконує роботи за договором за календарним планом робіт та оплати. Строк початку виконання робіт дата отримання першої передоплати згідно п. 3.3 Договору, а строк закінчення робіт та передачі документації Замовнику 15.03.2007 року.

З банківських виписок від 02.10.2006 року вбачається, що позивачем перераховано відповідачу грошові кошти в сумі 11000,00 грн., від 22.01.2007 року в сумі 9400,00 грн., від 20.03.2007 року суму в розмірі 9000,00 грн. на загальну суму 29400,00 грн.

Відповідно до п. 8.1 Договору, останній діє до його виконання, але не пізніше 31 грудня 2007 року.

15.01.2008 року між ТОВ «Дослідно-експериментальний завод «Залізничник»та ТОВ «НВП «Колорит ОС»було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 32 від 13.09.2006 року, даною угодою термін виконання робіт було продовжено до 31.12.2008 року.

25.10.2010 року позивач направив відповідачу претензію № 1, в якій просив відповідача повернути сплачені останньому грошові кошти у сумі 29400,00 грн. Відповідач гроші не сплатив, відповіді на претензію не надав.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.. 32,33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає позовні вимоги позивача щодо розірвання договору, стягнення авансового платежу у сумі 24900,00 грн., інфляційного збільшення та 3% річних, підлягають задоволенню, враховуюче наступне:

Внаслідок укладення договору № 32 від 13.09.2006 року між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обовязки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо не встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Ч. 2 ст. 202 Господарського кодексу України також передбачає припинення зобовязання у разі його розірвання.

Відповідно до ст.. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частина третя статті 653 ЦК України, частина четверта статті 188 ГК України також зазначає, що договір може бути розірвано або за домовленістю сторін, або на вимогу однієї х сторін за рішенням суду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк

Враховуючи, що ТОВ «НВП «Колорит ОС»мав розпочати виконання робіт з моменту отримання першої передоплати і закінчити до 31.12.2008 року, однак відповідачем не виконуються належним чином зобовязання за укладеним договором № 32 від 13.09.2006 року, суд задовольняє вимоги про його розірвання, оскільки наявним є істотне порушення умов договору з боку відповідача.

Вимоги позивача про стягнення з ТОВ «НВП «Колорит ОС»суму у розмірі 24900,00 грн., судом задовольняється за наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобовязання сторін припиняються. Якщо договір змінений або розірваний у звязку з істотними порушеннями договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Відповідно до п. 4 та п. 7 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відновлення становища, яке існувало до порушення; припинення правовідношення.

Отже, відповідач отримав аванс та не виконав умов договору, а тому зобовязаний повернути грошові кошти в певній сумі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач належних та допустимих доказів на спростування заявлених позивачем обставин не надав.

За таких обставин, судом визнається вимога про стягнення суми боргу в розмірі 24900,00 грн. доведеною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо стягнення суми 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України божник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу у урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач правильно застосовує ст. 625 Цивільного кодексу при розрахунку процентів за користування коштами та правомірно нараховує 3% річних від простроченої суми за період з 31.12.2008 року по 03.11.2011 року в розмірі 2573,51 грн. та розмір інфляційних втрат в розмірі 8 143,80 грн.

За таких обставин, судом визнається позов про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 24900,00 грн., 3% річних в сумі 2573,51 грн. та розмір інфляційних втрат в сумі 8143,80 грн..

За таких обставин, суд визнає позов законним, обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 49, 58, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати Договір № 32 від 13.09.2006 року, укладений між ТОВ «Дослідно-експериментальний завод «Залізничник»та ТОВ «НВП «Колорит ОС».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Колорит ОС»(04107, м. Київ, вул. Нагірна, 25/27; код ЄДРПОУ 31957315) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідно-експериментальний завод «Залізничник»(01103, м. Київ, Залізничне шосе, 4; код ЄДРПОУ 24919498) суму в розмірі 24 900 (двадцять чотири тисячі дев»ятсот) грн.. 00 коп., 8143 (вісім тисяч сто сорок три) грн.. 80 коп. інфляційних нарахувань, 3% річних в сумі 2573 (дві тисячі пятсот сімдесят три) грн.. 51 коп., 2 352 (дві тисячі триста пятдесят дві) грн. 50 коп. судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяЄ.Ю. Шаптала

Дата складання повного рішення: 16.03.12 р.