Рішення № 22226268, 20.03.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.03.12 р. Справа № 28/84

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В.

При секретарі судового засідання Мозговій Н.І.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія» «Корпіус», м.Київ

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальність „Сан Ремо”, м.Донецьк

до відповідача 2: Публічного акціонерного товариства „Родовід Банк”, м.Київ

про стягнення заборгованості в розмірі 25024833,33 дол. США та пені в розмірі 2461843,34грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився.

від відповідача 1: не зявився

від відповідача 2: ОСОБА_1. за довіреністю.

Суд перебував в нарадчій кімнаті

20.03.2012р. з 13.30 год. по 13.45 год.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», м.Київ звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальність „Сан Ремо”, м.Донецьк та Публічного акціонерного товариства „Родовід Банк”, м.Київ про стягнення 20078166,66 дол.США. До початку розгляду справи по суті 26.04.2011 року ПАТ «УкрСиббанк» уточнив позовні вимоги , визначившись про стягнення з відповідачів заявленої сумми заборгованості в солідарному порядку.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем-2 зобовязань за кредитним договором №1 від 23.07.2008р., у звязку з чим нараховує штрафні санкції та притягує до відповідальності його поручителя відповідача-1.

Ухвалою від 29.03.2011р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №54/153.

Разом з позовом 25.03.2011р. позивачем було надано заяву про його забезпечення шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить ТОВ «Сан Ремо», а саме: нежилий будинок (літ.А) загальною площею 10 150,3 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Суворова, 4. \

Судом встановлено, що на момент розгляду зазначеної справи Господарським судом Донецької області ТОВ «Сан Ремо» виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - субєктів підприємницької діяльності, що в свою чергу унеможливлює застосування заходів забезпечення позову до особи, яка припинилася.

26 квітня 2011р. від позивача надійшла заява від 26.04.2011р. про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд солідарно стягнути з відповідачів заборгованість, яка складається з простроченої суми основного боргу в розмірі 20000000,00 дол.США, суми прострочених відсотків в розмірі 5024833,33дол.США, пені за несвоєчасне повернення кредиту та сплату відсотків в розмірі 2461843,24 грн.

Відповідачем-1 наданий відзив на позовну заяву, в якому заперечується проти її задоволення, оскільки відповідні вимоги вже розглянуті та задоволені господарським судом м. Києва в межах справи №13/384, вважає справу №54/153 такою, що підлягає передачі за підсудністю до господарського суду Донецької області, та повідомив про визнання недійсним договору поруки б/н від 23.07.2008р., який є правовою підставою для його притягнення до відповідальності за неналежне виконання кредитного договору №1 від 23.07.2008р., укладеного між позивачем та відповідачем-2.

Відповідач-2 у відзиві по справі №54/153 заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на рішення господарського суду м. Києва від 06.04.2010р. по справі №13/384, у звязку з чим просить суд припинити провадження по справі №54/153.

Відповідно до ухвали господарського суду м. Києва від 26.04.2011р. справу №54/153 передано за підсудністю до господарського суду Донецької області, прийнято останнім до провадження згідно з ухвалою від 05.05.2011р. та привласнено номер 28/84.

23 травня 2011р. відповідачем-1 наданий відзив на позовну заяву з урахуванням збільшення розміру позовних вимог, в якому підтримано правову позицію щодо неправомірності його притягнення до відповідальності у звязку з визнанням недійсним за рішенням суду договору поруки б/н від 23.07.2008р.

07 листопада 2011р. арбітражним керуючим Козловською Д.В. листом №353/11 від 07.11.2011р. повідомлено суд про ліквідацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Ремо» згідно з ухвалою господарського суду Донецької області від 10.10.2011р. по справі №27/87Б. Припинення юридичної особи відповідача-1 підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №690300 станом на 17.11.2011р., копія якого надана суду 25.11.2011р.

28 листопада 2011р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява від 21.11.2011р. про зменшення розміру позовних вимог, за змістом якої позивачем враховано часткове стягнення заборгованості за кредитним договором №1 від 23.07.2008р. за рішенням господарського суду м. Києва від 06.04.2010р. по справі №13/384 та донараховано відсотки за користування кредитними коштами та пеню за несвоєчасне повернення кредиту і сплату відсотків станом на 21.11.2011р., у звязку з чим позивач просить суд стягнути заборгованість за відсотками в сумі 3394776,40 дол.США, пеню за несвоєчасну сплату кредиту в сумі 12545508,90 грн. та пеню за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 3015962,29 грн.

З огляду на дотримання позивачем приписів ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), за якими позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, розгляд справи №28/84 здійснюється господарським судом з урахуванням заяв від 26.04.2011р. та 21.11.2011р.

Цього ж дня позивачем надано клопотання про виключення зі складу відповідачів по справі №28/84 Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Ремо» у звязку з ліквідацією останнього.

Оскільки чинним господарського-процесуальним законодавством не передбачено такої процесуальної дії як виключення зі складу відповідачів, у господарського суду відсутні повноваження для її вчинення, тому вищевказане клопотання позивача судом не задоволено.

16 грудня 2011р. від відповідача-2 отримано клопотання щодо передання справи №28/84 за підсудністю до господарського суду м. Києва, оскільки його як єдиного відповідача у зазначеній справі зареєстровано у м. Києві.

Відповідно до ч.3 ст.17 ГПК України, справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

Оскільки законність передачі справи №28/84 за підсудністю до господарського суду Донецької області була перевірена та підтверджена судом апеляційної інстанції (а.с.а.с.63-65, том ІІ) та беручи до уваги припинення юридичної особи відповідача-1 після правомірного прийняття зазначеної справи до провадження господарським судом Донецької області відповідно до ухвали від 05.05.2011р., зазначене клопотання відповідача-2 судом відхилено.

19 грудня 2011р. через канцелярію суду наданий відзив №09.2-11-б.б-5246 від 16.12.2011р., в якому відповідач-2 просить суд припинити провадження по справі №28/84 з огляду на наявність рішення господарського суду м. Києва від 06.04.2010р. по справі №13/384 або відмовити в задоволенні позовних вимог у звязку з перебуванням відповідача-2 у скрутному фінансовому становищі та зважаючи на призначення в ньому тимчасової адміністрації та капіталізацію 99,97% його статутного капіталу державою. Додаткове обґрунтування перебування відповідача-2 у скрутному фінансовому становищі як підстави для відмови у задоволенні позовних вимог наведено ним в поясненнях №09.2-11-б.б/12 від 09.01.2012р.

За клопотанням позивача, ухвалою суду від 19.12.2011р. строк розгляду справи №28/84 продовжений на 15 днів.

13 січня 2012р. відповідачем-2 надано клопотання про продовження строку розгляду справи №28/84 на 15 днів, яке судом відхилено з урахуванням приписів ч.3 ст.69 ГПК України, за якими сукупна тривалість строку, на який може бути продовжений строк розгляду справи, не має перевищувати п'ятнадцяти днів, в той час як заявлене позивачем аналогічне за змістом клопотання вже задоволено судом відповідно до ухвали від 19.12.2011р.

16 січня 2012р. позивачем надані заперечення проти відзиву відповідача-2, обґрунтовані розглядом в межах справи №28/84 позовних вимог, які не входили до предмету спору по справі №13/384, та співрозмірність суми заявлених до стягнення штрафних санкцій заборгованості, наразі наявній у відповідача-2 перед позивачем.

За клопотанням відповідача-2 розгляд справи неодноразово відкладався відповідно до ст.77 ГПК України.

Ухвалою суду від 05.03.2012р. позивача Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» замінено на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Корпіус».

Оскільки відповідно до ч.2 ст.25 ГПК України, усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив, предметом спору по справі №28/84 є стягнення заборгованості, розмір якої визначений в заяві від 21.11.2011р.

В судовому засіданні 20.03.2012р. представник відповідача-2 заперечив проти задоволення позовних вимог з раніше викладених підстав, представник позивача в судове засідання не з'явився.

Згідно до п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р., у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без явки позивача за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обовязками, передбаченими ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.42,43 ГПК, ст. 33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -

Встановив:

23 липня 2008р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (далі-банк) та Відкритим акціонерним товариством «Родовід Банк» (далі - позичальник) був укладений кредитний договір №1 (далі - договір), відповідно до п.1.1 якого банк зобов'язується надавати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит у формі поновлюваної кредитної лінії, що дорівнює 20000000,00 дол. США у порядку і на умовах, зазначених у даному договорі.

Пунктом 1.2.3 кредитного договору встановлено загальний обовязок позичальника у будь-якому випадку повернути кредит у повному обсязі в термін не пізніше 22.07.2009, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту.

Відповідно до п.1.3, за використання кредитних коштів за цим договором встановлюється процентна ставка в розмірі 14% річних, та процентна ставка в розмірі 28% річних за користування кредитними коштами понад встановлений термін, яка застосовується до всієї заборгованості клієнта по основній сумі боргу незалежно від розміру простроченої заборгованості, тобто за користування кредитними коштами. Нарахування процентів здійснюється щомісяця в останній робочий день поточного місяця. Період нарахування процентів починається з дня фактичного надання кредитних коштів в перший період, а в наступному з першого календарного дня поточного місяця і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. Проценти нараховуються методом «факт/360», відповідно до постанови правління НБУ №255 від 18.06.2003р. При цьому проценти нараховуються на суму кредитних коштів, що фактично надані банком позичальнику і які ще не повернуті останнім відповідно до умов цього договору. для розрахунку процентів день надання та день погашення кредиту вважаються одним днем. Строк сплати процентів останній робочий день кожного місяця. При цьому остаточне погашення процентів повинно бути зроблено разом з основною сумою кредиту. Проценти сплачуються на рахунок №04402971, DEUTSCHE BANK TRUST COMPANY AMERICAS, New York, SWIFT BKTRUS33.

За порушення термінів повернення кредиту та/або сплати процентів за кредит та/або комісій позичальник сплачує банку додатково до встановленої процентної ставки за кредит пеню в розмірі 0,2 відсотка від суми існуючої заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій), розрахованої за кожний день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості, але у будь-якому випадку не більше подвійної облікової ставки НБУ (п.7.1 договору).

Згідно з п.9.4, строк дії даного договору встановлюється з дня укладання цього договору і до повного погашення суми кредиту та плати за кредит, до якої відповідно до п.1.3 включаються проценти та комісії.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України та ст. 345-346 Господарського кодексу України (далі ГК України).

Як вбачається зі змісту кредитного договору №1 від 23.07.2008р., сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного правочину, відсутні докази його припинення або визнання у встановленому порядку недійсним. З наведеного суд робить висновок, що вищевказаний кредитний договір наразі є чинним, дійсним та обовязковим для виконання сторонами.

Оскільки відповідно п.1.3 статуту Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», нова редакція якого затверджена наказом тимчасового адміністратора АТ «Родовід Банк» №536 від 06.10.2010р., зазначена юридична особа є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Родовід Банк», позичальником за кредитним договором №1 від 23.07.2008р. виступає Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк».

23 липня 2008р. між Акціонерним комерційний інноваційним банком «УкрСиббанк» (далі - кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сан Ремо» (далі - поручитель) був укладений договір поруки, відповідно до п.1.1 якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за невиконання Відкритим акціонерним товариством «Родовід Банк» (далі - боржник) усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з кредитного договору №1 від 23.07.2008р. (далі основний договір), укладеного між кредитором та боржником, в повному обсязі, як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Рішенням господарського суду Донецької області від 17.02.2011р. по справі №28/247пд, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.04.2011р., визнано недійсним договір поруки від 23.07.2008р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сан Ремо» та Акціонерним комерційний інноваційним банком «УкрСиббанк».

Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, станом на 17.11.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Сан Ремо» припинено у звязку з визнанням його банкрутом.

Відповідно до п.6 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у разі припинення суб'єкта господарювання, який був однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Враховуючи наведені обставини та приписи вищевикладеної норми, суд припиняє провадження по справі №28/84 в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Ремо».

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі ГК України), ст.ст.525, 526 ЦК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом. Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

На виконання п.п.1.1, 3.1 кредитного договору, 23.07.2008р. позивач трьома траншами перерахував відповідачу грошові кошти загальною сумою 20000000,00дол. США.

Позичальник, всупереч умовам договору та приписам законодавства, зобов'язання зі сплати відсотків та повернення кредиту належним чином не виконував, у звязку з чим відповідно до п.1.3.2 у період з 31.03.2010р. по 31.10.2011р. проценти за користування кредитними коштами нараховувались за відсотковою ставкою 28% річних.

Рішенням Господарського суду м. Києва по справі 13/384, залишеним в без змін постановою Київського апеляційного господарського суду 21.06.2010 року, яка, в свою чергу, залишена без змін постановою Вищого господарського суду від 12.10.2010 року, встановлено факт використання відповідачем-2 кредитних коштів поза межами строку , встановленого п. 1.2.3 кредитного договору № 1, та правомірність нарахування ПАТ «УкрСиббанк» відсотків у відповідності до п. 1.3.2 у розмірі 28 % річних. Враховуючи приписи ст. 35 ГПК України, п.1.3.2 кредитного договору, суд вважає застосування ПАТ «УкрСиббанк» при розрахунку заборгованості за користування грошовими коштами в період з 31.03.2010р. по 31.10.2011р. відсоткової ставки у розмірі 28% річних, законним та обґрунтованим.

На підставі договору №38/FAA від 23.12.2011р. про відступлення права вимоги по кредитному договору №1 від 23.07.2008р. Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (первісний кредитор) за плату відступило, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Корпіус» (новий кредитор) після надходження від нього до первісного кредитора суми вартості відступлених прав в розмірі 3014257,27 грн. набуло право вимоги первісного кредитора за кредитним договором в частині права вимоги сплати частини основної суми кредиту в розмірі 1932000,00 дол. США., суми процентів, інших сум до сплати, що можуть бути нараховані на основну суму кредиту у розмірі 20000000 дол. США за період з дати набрання чинності цим договором і до моменту набрання чинності договору відступлення права вимоги №37/FAA від 23.12.2011р., суми процентів, інших сум до сплати, що можуть бути нараховані на частину основної суми кредиту, що відступається за цим договором, після набрання чинності Договором відступлення права вимоги №38/FAA від 23.12.2011р., заборгованості по процентам у розмірі 5689141,30 дол. США, штрафним санкціям та іншим платежам за період з 21.07.2009р. по 23.12.2011р.

З урахуванням наведених обставин, кредитором за кредитним договором №1 від 23.07.2008р., зокрема, щодо сплати заборгованості з процентів у розмірі 5689141,30 дол. США, штрафних санкцій та інших платежів за період з 21.07.2009р. по 23.12.2011р. виступає Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Корпіус».

Як зазначає позивач, станом на момент винесення рішення по справі №28/84, у позичальника за кредитним договором №1 від 23.07.2008р. наявна заборгованість за період з 31.03.2010 по 31.10.2011 року за відсотками в сумі 3394776,40 дол.США, наявність якої підтверджено наданими до матеріалів справи документами первинного бухгалтерського обліку (виписки з відповідних рахунків першого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України), які відповідно до ст.ст.1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” є належними доказами в розумінні ст.34 ГПК України. Відповідач-2 заперечує проти наявності заборгованості у сумі, визначеної в позовної заяві. Суд зобовязав позивача провести розширену звірку розрахунків з відповідачем. В судовому засіданні 20.03.2012 року, представник відповідача-2 підтвердив факт отримання центральним офісом акту звірки від позивача, однак пояснень з поводу його підписання суду не надано. До того ж відповідачем-2 не надано доказів виконання зобовязань за кредитним договором.

Отже, беручи до уваги, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за відсотками в сумі 3394776,40 дол.США є правомірними, доведеними належним чином та відповідачем-2 не спростовані, вони підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобовязання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобовязань у відносинах субєктів господарювання визначаються приписами статей 534, 549-552 ЦК України, статей 229-234 ГК України та статей Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

У звязку з неналежним виконанням позичальником зобов'язань за кредитним договором №1 від 23.07.2008р., банком відповідно до п.7.1 кредитного договору нараховано та предявлено до стягнення пеню за несвоєчасну сплату кредиту в сумі 12545508,90 грн. та пеню за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 3015962,29 грн. Суд перевірив розрахунок заборгованості та вважає його арифметично вірним.

Відповідно до ст.3, ч.3 ст. 509 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України, п.3 ст.83 ГПК України, у виняткових випадках розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Відповідно до статті 233 ГК України, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків.

Відповідачем-2 до матеріалів справи №28/84 надано копії його річних фінансових звітів, відповідно до яких в 2010р. спостерігається зменшення розміру регулятивного капіталу банку та порушення економічних нормативів. За висновком незалежної аудиторської фірми «Консультант» за наслідками аудиту фінансової звітності ПАТ «Родовід Банк» за 2010р. банк знаходиться в незадовільному фінансовому стані та має неадекватні показники дотримання економічних нормативів.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України №580 від 10.06.2009р., державою капіталізовано 99,97% статутного капіталу ВАТ «Родовід Банк».

Проаналізувавши розмір заборгованості за відсотками та пені (загальна заборгованість в гривневому еквіваленті складає 42719 682,39 грн.), стягуваних в межах справи №28/84, у співвідношенні з їх вартістю, за якою відповідно до договору №38/FAA від 23.12.2011р. їх було придбано ТОВ «Юридична фірма «Корпіус» (без урахування інших прав вимоги, відступлених за цим договором) (3014257,27 грн.), судом встановлено, що останнім право вимагати сплати спірної заборгованості придбано за ціною, яка складає близько 7% від суми, заявленої до стягнення позивачем.

Судом звернуто увагу на те, що ТОВ «Юридична фірма «Корпіус» сплативши 3014257,27 грн., фактично придбало право вимагати від відповідача сплати заборгованості за кредитом у розмірі 1932000,00 дол. США., процентів у сумі 5689141,30 дол. США, штрафних санкцій та інших платежів за період з 21.07.2009р. по 23.12.2011р. (у тому числі заявлених до стягнення в межах цієї справи), процентів, які можуть бути нараховані на основну суму кредиту у розмірі 20000000 дол. США за період з дати набрання чинності цим договором і до моменту набрання чинності договору відступлення права вимоги №37/FAA від 23.12.2011р., суми процентів, інших сум до сплати, що можуть бути нараховані на частину основної суми кредиту, що відступається за договором відступлення, після набрання чинності Договором відступлення права вимоги №38/FAA від 23.12.2011р.

Відтак, задоволення позовних вимог про стягнення пені у визначених позивачем сумах призведе до істотного збагачення позивачем за рахунок фінансової установи, яку наразі віднесено до державного сектору економіки, в той час як за частина третя статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника. Така правова позиція суду кореспондується з позицією Вищого господарського суду України, викладеної в інформаційному листі № 01-8/211 від 07.04.2008р. "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України".

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що значне перевищення заявленої до стягнення неустойки до витрат позивача, повязаних з придбанням права вимоги до відповідача-2 , є істотною обставиною, яка зумовлює застосування судом приписів ч.3 ст.551 ЦК України, п.3 ст.83 ГПК України.

З урахуванням вищевикладеного та відповідно до п.3 ст.83 ГПК України, суд зменшує розмір пені, яка підлягає стягненню з особи, що порушила зобов'язання, та задовольняє позовні вимоги про стягнення пені за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 1507981,15грн., пені за несвоєчасну сплату кредиту в сумі 6272754,45 грн.

Відповідно до ст.49 ГПК України, судові витрати в повному обсязі покладаються на відповідача-2. Враховуючи вимоги Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», положення ГК та ЦК України, стягненню з відповідача підлягає гривневий еквівалент судових витрат, понесених позивачем.

Керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 549-552, 611, 612, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 229-234 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, ст.ст.1, 4, 22, 33-34, 43, 44, 49, 75, 80, 82-85Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія» «Корпіус», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальність „Сан Ремо”, м. Донецьк та Публічного акціонерного товариства „Родовід Банк”, м.Київ про стягнення заборгованості за відсотками в сумі 3394776,40 дол.США, пені за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 3015962,29 грн., пені за несвоєчасну сплату кредиту в сумі 12545508,90 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Родовід Банк” (04136, м.Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, ЄДРПОУ 14349442) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія» «Корпіус» (01103, м. Київ, вул.Кіквідзе, 12/13, ЄДРПОУ 36678203) заборгованість за відсотками в сумі 3394776,40 дол.США, пеню за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 1507981,15грн., пеню за несвоєчасну сплату кредиту в сумі 6272754,45 грн., державне мито в сумі 24497,80 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Провадження по справі №28/84 в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальність „Сан Ремо”, м. Донецьк припинити.

У судовому засіданні 20.03.2012р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суддя Демідова П.В.

Повний текст рішення за правилами

ст.ст.84-85 ГПК України підписано 26.03.2012р.