Постанова № 22224954, 21.03.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2012 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/739/12 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шевякова І.С.,

при секретарі Ємець Я.М.,

за участю:

представника позивача - Муленко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька міська друкарня"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

10 лютого 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька міська друкарня"звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000672301/122 від 16 січня 2012 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що працівниками Кременчуцької ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Кременчуцька міська друкарня" з питання правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати ПДВ та податку на прибуток підприємства по взаємовідносинам з ПП "Екобудсервіс-Плюс" за жовтень 2010 року, у зв'язку з наданням неповного пояснення та документального підтвердження на запит за № 36771/10/23-112 від 29.09.2011 року. За результатами даної перевірки складений акт № 8729/23-309/33910242 від 23.12.2011 року (далі по тексту - Акт). Згідно висновків Акту, встановлено, що ТОВ "Кременчуцька міська друкарня" за жовтень 2010 року занижено податок на додану вартість на суму 25 000 грн., внаслідок порушення п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, ст. 201 та ст. 198 Податкового кодексу України. На підставі вказаного акту Кременчуцькою ОДПІ 16.01.2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000672301/122, яким ТОВ "Кременчуцька міська друкарня" визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 37 500 грн., з яких 25 000 грн. за основним платежем, 12 500 грн. штрафні санкції.

ТОВ "Кременчуцька міська друкарня" із викладеними в Акті висновками не погоджується і вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000672301/122 від 16.01.2012 року прийняте з порушенням діючого законодавства, необґрунтовано, без наявності правових підстав, а тому, як на думку позивача, підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Такі свої твердження позивач обґрунтовував тим, що висновки Акту, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення, як на його думку, є необґрунтованими, необєктивними та не ґрунтуються на законі. З посиланням на норми Закону України "Про податок на додану вартість" позивач стверджував про помилковість позиції Кременчуцької ОДПІ щодо неправомірного віднесення ним до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суми коштів, сплачених контрагенту ПП "Екобудсервіс-Плюс", за взаємовідносинами з яким позивачу було кориговано грошове зобовязання податковим органом. Позивач зазначає, що на момент вчинення правочину між ТОВ "Кременчуцька міська друкарня" та зазначеним контрагентом, обидві сторони правочину були належним чином зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мали статус платників ПДВ та здійснювали свою діяльність згідно вимог чинного законодавства. Позивач вважає, що податковий орган протиправно ставить йому у вину формування податкового кредиту на підставі документів, виданих ПП "Екобудсервіс-Плюс", яке, як на думку відповідача, має ознаки фіктивності. Позивач також вказує, що діючим законодавством не передбачено обов'язку платника податків перевіряти на предмет фіктивності свого контрагента. Разом із тим, позивач зазначає, що отримані ним на виконання договору підряду первинні бухгалтерські документи ПП "Екобудсервіс-Плюс" оформлені належним чином та дають всі правові підстави для включення суми за цим договором до податкового кредиту позивача.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, надав пояснення по суті справи, яке за своїм змістом відповідає змісту позову.

Відповідач явку свого повноважного представника в судове засідання не забезпечив, до суду надав письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що в ході перевірки ТОВ "Кременчуцька міська друкарня" виявлено порушення п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст. 201 та ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим товариством за жовтень 2010 року занижено податок на додану вартість на загальну суму 25 000 грн. В обґрунтування своїх доводів представник відповідача зазначив, що позивач уклав з ПП "Екобудсервіс-Плюс" договір підряду № 1-1/07 від 01.07.2010 року. Предметом договору є виконання комплексу ремонтно-будівельних робіт на об'єкті, який знаходиться в м. Кременчук, вул. Перемоги, 34. Фактичне виконання вказаного договору податковий орган вважає неможливим, оскільки у ПП "Екобудсервіс-Плюс" відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності, відсутні необхідні трудові ресурси, основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби. Заперечував правомірність включення сум, сплачених за відповідною угодою, до складу податкового кредиту.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька міська друкарня" зареєстровано, як юридичну особу (ідентифікаційний код 33910242) виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради 12.12.2005 року, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію. (т. 1 а.с. 40).

Позивач перебуває на податковому обліку у Кременчуцькій ОДПІ та є платником податків. Станом на момент вчинення спірних оподатковуваних операцій ТОВ "Кременчуцька міська друкарня", як і його контрагент ПП "Екобудсервіс-Плюс", мали статус платника ПДВ. (т. 1 а.с. 9, 148).

Кременчуцькою ОДПІ в період з 12.12.2011 року по 16.12.2011 року проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "Кременчуцька міська друкарня" з питання правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати ПДВ та податку на прибуток підприємства по взаємовідносинам з ПП "Екобудсервіс-Плюс" за жовтень 2010 року, у зв'язку з наданням неповного пояснення та документального підтвердження на запит за № 36771/10/23-112 від 29.09.2011 року. За результатами перевірки 23.12.2011 року відповідачем складено Акт, в якому зроблені висновки про порушення платником податку п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст. 201 та ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість всього у сумі 25 000 грн., в тому числі за жовтень 2010 року в сумі 25 000 грн.

На підставі вищезазначеного Акту відповідачем 16.01.2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000672301/122, яким ТОВ "Кременчуцька міська друкарня" визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 37 500 грн., з яких 25 000 грн. за основним платежем, 12 500 грн. штрафні санкції.

Вказане податкове повідомлення-рішення не оскаржувалось позивачем в порядку адміністративного оскарження. Правомірність підстав та процедури проведення перевірки позивачем не оспорювалися.

З вимогою про визнання протиправним та скасування вищезазначеного податкового повідомлення-рішення позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню субєкта владних повноважень, суд виходить з критеріїв правомірності таких рішень, що встановлені ч.3 ст. 2 КАС України, згідно якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи оскаржуване рішення на предмет його відповідності вищезазначеним критеріям, суд приходить до наступних висновків.

Приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, відповідач посилався як на правову підставу їх винесення встановлені ним у Акті перевірки порушення позивачем як платником податків п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст. 201 та ст. 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на час спірних правовідносин), податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Наявність порушень цих норм закону податковим органом вмотивована в Акті наступним чином. Податковий ревізор-інспектор в Акті зазначає, що платником податку включено до податкового кредиту операції по придбанню послуг від ПП "Екобудсервіс-Плюс". Згідно змісту Акту, підтверджено відображення даних операцій в бухгалтерському обліку платника податку, підтверджено перерахування коштів платником податку своєму контрагенту.

Далі податковий орган посилається на неможливість фактичного здійснення ПП "Екобудсервіс-Плюс" господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з надання робіт, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю необхідних трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів. А тому вважає, що діяльність ПП "Екобудсервіс-Плюс" є незаконною та не може породжувати правових наслідків, відтак з посиланням на норми Господарського та Цивільного кодексів України відповідач робить висновки про недійсність правочину, укладеного між ТОВ "Кременчуцька міська друкарня" та ПП "Екобудсервіс-Плюс". При цьому в тексті відповідного розділу Акту відсутні дані про аналіз працівниками податкового органу первинної документації щодо даної господарської операції, натомість робиться висновок про те, що угода між платником податку та його контрагентом не мала реального характеру, а вчинялася з метою надання податкової вигоди ТОВ "Кременчуцька міська друкарня". Крім того, податковий орган в акті перевірки вказує на формування ПП "Екобудсервіс-Плюс" податкового кредиту протягом травня - жовтня 2010 року від контрагентів ПП "Калісто", ПП "Піар Квадрат" та ПП "Промфінсервіс", ТОВ "Креміньтрансбіт" на підставі правочинів, які мають ознаки нікчемності. Оскільки ПП "Калісто" має стан платника 36 (основний платник до кінця року) ПП "Піар Квадрат" має стан платника 21 (ліквідаційна процедура за рішенням (постановою) суду), ПП "Промфінсервіс" та ТОВ "Креміньтрансбіт" мають стан платника 8 (до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням). Внаслідок чого податковий орган робить висновок про незаконність формування ТОВ "Кременчуцька міська друкарня" податкового кредиту за рахунок сум, сплачених ПП "Екобудсервіс-Плюс", яке має ознаки сумнівності та формує свої валові витрати та податковий кредит від підприємств, що мають ознаки сумнівності. (т. 1 а.с. 17-20).

У звязку із завищенням податкового кредиту, було відповідно занижено податок на додану вартість.

З такими висновками податкового органу суд не може погодитися та сприймає їх як недоведені належним чином припущення, виходячи з наступного.

Представник позивача пояснив суду, що 15 березня 2006 року між ТОВ "Кременчуцька міська друкарня" та Управлінням майна Полтавської обласної Ради було укладено договір оренди цілісного майнового комплексу Видавництва "Кременчук". У відповідності до п. 5.4. укладеного договору, на Орендаря покладено обов'язок проводити поточний та капітальний ремонт споруди. (т.2 а.с. 7, 8).

10 квітня 2009 року наказом № 11 по ТОВ "Кременчуцька міська друкарня" було створено комісію у складі директора ТОВ "Кременчуцька міська друкарня", заступника начальника Управління майном Полтавської обласної Ради, начальника Кременчуцького міського Управління капітального будівництва, головного інженера будівельної фірми "Центр", начальника відділу видавничої справи Головного управління інформаційної та внутрішньої політики Полтавської обласної державної адміністрації. (т. 1 а.с. 31).

23 квітня 2009 року комісією було складено протокол про результати обстеження стану будівлі цілісного майнового комплексу "Видавництво "Кременчук" за адресою м. Кременчук, вул. Перемоги, 34. За результатами обстеження комісія прийшла до висновку, що будівлі потребують ремонту в об'ємах, зазначених у Дефектному акті. Комісією був складений дефектний акт, який був підписаний всіма членами комісії. (т. 1 а.с. 32-44).

27 квітня 2009 року ТОВ "Кременчуцька міська друкарня" звернулося до Полтавської обласної Ради за наданням дозволу на проведення невід'ємних поліпшень цілісного майнового комплексу "Видавництво "Кременчук". (т. 1 а.с. 45).

12 червня 2009 року Полтавська обласна Рада погодила звернення ТОВ "Кременчуцька міська друкарня" щодо надання дозволу на проведення невід'ємних поліпшень цілісного майнового комплексу "Видавництво "Кременчук". (т. 1 а.с. 46).

01 липня 2010 року між ТОВ "Кременчуцька міська друкарня" (замовник) та ПП "Екобудсервіс-Плюс" (підрядник) було укладено договір підряду № 1-1/07, у відповідності до якого підрядник зобов'язується за завданням замовника виконати комплекс ремонтно-будівельних робіт та проектно-кошторисної документації на об'єкті , який знаходиться за адресою м. Кременчук, вул. Перемоги, 34, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи в порядку та на умовах договору. (т.1 а.с. 134-136).

04 жовтня 2010 року було складено проект на проведення невід'ємних поліпшень цілісного майнового комплексу "Видавництво "Кременчук". (т. 1 а.с. 47-133)

26 липня 2010 на рахунок ПП "Екобудсервіс-Плюс" було здійснено оплату в розмірі 100 000 грн. (у т.ч. ПДВ 16666,67 грн.) та 26 липня 2010 року отримано податкову накладну № 118, 08 жовтня 2010 - здійснено оплату в розмірі 25000 грн. (у т.ч. ПДВ 4166,67 грн.) та 08 жовтня 2010 року отримано податкову накладну № 831, 25 жовтня 2010 - здійснено оплату в розмірі 25000 грн. (у т.ч. ПДВ 4166,67 грн.) та 25 жовтня 2010 року отримано податкову накладну № 832, 26жовтня 2010 - здійснено оплату в розмірі 100000 грн.(у т.ч. ПДВ 16666,67 грн.) та 26 жовтня 2010 року отримано податкову накладну № 802. (т.1 а.с. 141-144).

30 грудня 2010 року ТОВ "Кременчуцька міська друкарня" та ПП "Екобудсервіс-Плюс" підписано акт форми КБ-2в, довідку про вартість виконаних робіт, підсумкову відомість ресурсів, розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису. т.1 а.с. 205-212, т.2 а.с. 9-29).

Таким чином, оплата робіт сторонами проведена, відповідні суми коштів враховані при формуванні показників податкової звітності, чого відповідач не заперечував та не оспорював.

Згідно змісту Наказу ДПА України від 24.12.2010 № 1003 “Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами”, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та у повній мірі, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно п. 3.2.2 цього Наказу, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) діяльності платника податків та операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи з обліку, та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання їх чи інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;

у разі надання платником податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

За наслідками аналізу матеріалів справи в цілому та, зокрема, Акту перевірки, суд приходить висновку, що Кременчуцькою ОДПІ в даному разі не дотримано вимоги вказаного Наказу та замість формування в Акті доказової бази щодо порушення податкового законодавства податковим органом висунуто ряд припущень про порушення, вчинені платником, які за змістом Наказу ДПА України від 24.12.2010 року № 1003, не можуть бути використані в якості доказів при проведенні перевірки з питань оподаткування.

Доводи відповідача щодо недійсності вказаного правочину, суд оцінює критично, виходячи з наступного: відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України, а саме:

1. "зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства" податковий орган не надав та не навів доказів наявності таких порушень при укладенні та виконанні договору між ТОВ "Кременчуцька міська друкарня" та ПП "Екобудсервіс-Плюс"

2. "особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності" з матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Кременчуцька міська друкарня" та ПП "Екобудсервіс-Плюс" на момент вчинення правочину зареєстровані у встановленому законом порядку, мали статус платників податків та зборів, зокрема платників ПДВ;

3. "волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі";

4. "правочин має вчинятися у формі, встановленій законом" - угоди між сторонами укладались в письмовій формі, з наявністю усіх передбачених чинним законодавством документів;

5. "правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним" - реальність правочинів доведена наданими суду документами, які свідчать про виконання зобовязань сторонами один перед одним в повному обсязі.

Як припущення суд розцінює висновки відповідача про відсутність у контрагента ПП "Екобудсервіс-Плюс" необхідних умов для здійснення господарської діяльності. Такі висновки не враховують нічим не обмеженого права підприємства укладати цивільно-правові угоди оренди устаткування та автотранспорту, використання залучених за такими цивільно-правовими угодами трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності.

Викладене жодним чином податковим органом не перевірено.

Крім того, суд критично оцінює твердження відповідача про неправомірність формування позивачем свого податкового кредиту від ПП "Екобудсервіс-Плюс" у зв"язку із неправомірним формуванням останнім свого податкового кредиту від "сумнівних контрагентів" ПП "Калісто", ПП "Піар Квадрат" та ПП "Промфінсервіс", ТОВ "Креміньтрансбіт".

Платник податків, відповідно до норм Конституції України та Закону України "Про податок на додану вартість", не може нести відповідальність за виконання своїх зобов'язань іншими платниками (контрагентами), оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер. Також відповідачем не доведено зв'язку між формуванням позивачем податкового кредиту, за рахунок сум, сплачених ПП "Екобудсервіс-Плюс" з неправомірним, як на думку податкового органу, формуванням свого податкового кредиту ПП "Екобудсервіс-Плюс" від своїх контрагентів.

Особливу увагу суд звертає на невірне застосування закону податковим органом: висновки про порушення платником ст. 201 та ст. 198 Податкового кодексу України, викладені в Акті, не враховують того, що оцінювані господарські правовідносини відбувалися до набрання законної сили Податковим кодексом України. Таким чином, відповідач застосував норму права, яка застосуванню в даному разі не підлягала.

Також суд враховує те, що позивачем під час розгляду справи надано достатні докази на підтвердження фактичного виконання робіт, замовлених ПП "Екобудсервіс-Плюс".

Суд, таким чином, проаналізувавши фактичні обставини та матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, не знаходить у діях платника податків (позивача) порушень тих норм законів, на які посилається відповідач, і приходить до висновку, що твердження податкового органу про наявність таких порушень ґрунтуються на припущеннях та належним чином не доведені, доводи відповідача не ґрунтуються на законі та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Тому суд вважає, що ТОВ "Кременчуцька міська друкарня" правомірно віднесено до складу податкового кредиту за відповідний період кошти, спрямовані на оплату виконаних робіт ПП "Екобудсервіс-Плюс". Звідси випливає, що позивачем не було вчинено заниження податку на додану вартість.

Встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що позивач виконав усі передбачені законом умови для включення сум коштів до складу валових витрат та щодо набуття права на податковий кредит та має документальне підтвердження їх розміру.

Суд не погоджується з позицією відповідача у справі з мотивів, наведених вище та вважає, що відповідачем невірно застосовані норми законів, відтак, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті необґрунтовано та не на підставі закону, а тому вони є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно до частини першої статі 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кременчуцької об"єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області №0000672301/122 від 16 січня 20112 року.

Повернути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Кременчуцька міська друкарня" судовий збір у сумі 375,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 26 березня 2012 року.

СуддяІ.С. Шевяков