Постанова № 22224761, 14.02.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2012 року 10:00                               Справа № 0870/600/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз»

про стягнення податкового боргу,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

23 січня 2012 року Державна податкова інспекція у Заводському районі міста Запоріжжя (далі по тексту – позивач, ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз» (далі по тексту – відповідач, ТОВ «Союз»), в якій просить стягнути податковий борг з податку на додану вартість у сумі 159,52грн.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 25 січня 2012року відкрито провадження в адміністративній справі №0870/600/12, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду на 14 лютого 2012 року.

Позивач у судове засідання 14 лютого 2012 року свого представника не направив, надав до суду заяву, в якій він просить розглянути справу без його участі.

Відповідач у справі свого представника у судове засідання 14 лютого 2012 року не направив, відзиву на позов не надав. Судова повістка, направлена відповідачу у справі на адресу, зазначену у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернулася до суду з відміткою про те, що відповідач за даною адресою не знаходиться. Відповідно до змісту частини другої статті 17, частини першої статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” та з урахуванням положень частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України така адреса вважається достовірною, а повістка, направлена за нею, врученою юридичній особі.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглядати справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до положень статті 128 КАС України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України, не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Союз» зареєстровано 02 вересня 2004 року (ідентифікаційний код 19281941) в якості суб’єкта підприємницької діяльності – юридичної особи.

Відповідно до даних облікової картки ТОВ «Союз» має заборгованість зі сплати до бюджету суми податку на додану вартість у розмірі 159,92грн., яка виникла на підставі:

- проведеної позивачем камеральної перевірки своєчасності подання податкової звітності з податку на додану вартість, за результатами якої винесено податкове повідомлення-рішення № 0000461502/320 від 19.04.2011 року, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов’язання за податок на додану вартість за штрафними санкціями у розмірі 171,00грн. У зв’язку з частковою сплатою податкового боргу станом на 28.10.2011 року його сума становить 159,92грн.

Суд погоджується з доводами позивача з наступних підстав.

Станом на час розгляду справи відповідно до довідки Державної податкової інспекції у Заводському районі міста Запоріжжя ТОВ «Союз» має заборгованість з податку на додану вартість за штрафними санкціями у розмірі 159,92 грн.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (надалі за текстом – ПК України) платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов’язання платника податків – це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.5 пункту 54.3 статтею 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення - рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного оскарження.

У матеріалах справи відсутні докази апеляційного оскарження відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0000461502/320 від 19.04.2011 року.

Таким чином, відповідач строком до 29.04.2011 мав сплатити суму грошового зобов’язання в розмірі 159,92 грн.

За визначенням наведеним у пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПК України).

Податкова вимога № 244 від 08.07.2011року направлена відповідачу у зв’язку із існуванням боргу з податку на додану вартість у розмірі 159,92грн. відповідно до вимог податкового законодавства відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Лист був повернутий поштовою організацією з поміткою про відсутність особи за зазначено адресою.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, сума податкового боргу відповідача з податку на додану вартість становить 159,92 грн.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

В матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем податкового зобов’язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні № 0000461502/320 від 19.04.2011 року у повному обсязі.

Оскільки судом встановлено, що податкове зобов’язання відповідача не сплачене у повному обсязі в установлені строки, таке податкове зобов’язання визнається податковим боргом.

Враховуючи вищевикладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача – суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Заводському районі міста Запоріжжя задовольнити повністю.

2.Стягнути з рахунків платника податків у всіх банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Союз» (ЄДРПОУ 19281941) на користь Державного бюджету Заводського району міста Запоріжжя (код одержувача 34677136 в ГУДК України в Запорізькій області, МФО 813015) податковий борг у сумі 159,92грн. (сто п’ятдесят дев’ять гривень 92 коп.) з податку на додану вартість (код платежу 14010100 на розрахунковий рахунок № 31111029700004).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                        (підпис)                              Ю.П. Бойченко