Постанова № 22222962, 20.03.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 березня 2012 р. (11:00) Справа №2а-15337/11/0170/5 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Павленко Н.О.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1, довіреність № б/н від 22.12.2011

року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Елкор»

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

Обставини справи: Приватне підприємство "Науково-виробнича фірма "Елкор" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.10.2011 року № 0021871502.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 07.12.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Позивачем 16.12.2012 року до суду було надано заяву про збільшення позовних вимог, в якій він просив суд, окрім заявлених раніше позовних вимог, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 02.12.2011 року № 0028451502 та № 0028461502.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.03.2012 року первинного відповідача у справі замінено на належного Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Представник позивача, присутній у судовому засіданні 20.03.2012 року, наполягав на задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що ПП Науково-виробнича фірма «Елкор» правомірно заявлено до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість за серпень 2011 року у розмірі 901,00 грн. по взаємовідносинам з ПП «Аланар». Позовні вимоги мотивовані тим, що податкові накладні, отримані від контрагента ПП «Аланар» відповідають вимогам податкового законодавства, оформлені належним чином особою, яка зареєстрована в якості платника податку на додану вартість. Крім того, представником позивача було зазначено про те, що ПП Науково-виробнича фірма «Елкор» не має відповідати за порушення, вчинені іншими особами.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, надав заперечення на позовну заяву, в якому з позовними вимогами не погодився, що позивачем неправомірно до бюджетного відшкодування заявлено суму податку на додану вартість, сплаченого відповідно до податкових накладних, складених ПП «Аланар», оскільки до накладних внесені недостовірні дані щодо місцезнаходження підприємства.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, спеціалізовані державні податкові інспекції, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби).

Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України.

Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні, спеціалізовані та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (ст. 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»).

Згідно із ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» основним завданням органів державної податкової служби є завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 11.08.1992 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Елкор», що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ серії АА № 463748 від 19.08.2011 року (а.с.18).

Посадовими особами ДПІ в м. Сімферополі АР Крим в період з 05.10.2011 року по 10.01.2011 року проведено камеральну перевірку ПП «Науково-виробнича фірма «Елкор» (ЄДРПОУ 19003656) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у сумі 551254,00 грн. за серпень 2011 року (№ 9007996227 від 20.09.2011 року).

За результатами перевірки складено акт № 14512/15-2/19003656 від 10.10.2011 року (а.с.32-35), в якому зафіксовано порушення позивачем п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України в частині неправомірного формування залишку відємного значення попереднього податкового періоду у серпні 2011 року за рахунок контрагента ПП «Аланар» (ЄДРПОУ 36951716) на суму ПДВ 901,00 грн., що призвело до необґрунтованої заяви до бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 901,00 грн.

Так, згідно системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено суму ризикованого кредиту в липні 2011 року у розмірі 901,00 грн. Серед постачальників ПП Науково-виробнича фірма «Елкор» виявлено контрагента, який має стан «9» (направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням) ПП «Аланар».

Перевірку ПП Науково-виробнича фірма «Елкор» було проведено в присутності його представників, які з актом ознайомлені, акт ними підписаний з запереченнями.

Листом від 20.10.2011 року № 44078/10/15-2 ДПІ в м. Сімферополі надано відповідь на заперечення (а.с.40), де підтверджено висновки акту перевірки № 14512/15-2/19003656 від 10.10.2011 року.

На підставі даних акту перевірки податковим органом 25.10.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0021871502 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації № 900799622 від 20.09.2011 року за серпень 2011 року на 901,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 225,25 грн. (а.с.37).

Податкове повідомлення-рішення від 25.10.2011 року № 0021871502 було оскаржено позивачем до Державної податкової адміністрації в АР Крим (а.с.43).

За результатами розгляду скарги позивача Державною податковою адміністрацією в АР Крим прийнято рішення № 14059/7/25-023 від 22.11.2011 року (а.с.44-46), яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим від 25.10.2011 року № 0021871502, збільшено штрафні санкції на 225,25 грн., визначені у податковому повідомленні-рішенні від 25.10.2011 року № 0021871502.

З урахування рішення Державної податкової адміністрації в АР Крим ДПІ в м. Сімферополі АР Крим 02.12.2011 року прийняті податкові повідомлення-рішення:

№ 0028451502 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації № 900799622 від 20.09.2011 року за серпень 2011 року на 901,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 225,25 грн. (а.с.47);

№ 0028461502 про донарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на суму 225,25 грн. (а.с.48).

Не погодившись з рішеннями органів податкової служби, прийнятими в адміністративному порядку, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень від 25.10.2011 року № 0021871502, від 02.12.2011 року № 0028451502 та № 0028461502 в судовому порядку.

В ході судового розгляду справи судом було перевірено правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині завищення суми бюджетного відшкодування та було встановлено наступне.

Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем 01.07.2011 року отримано від ПП «Аланар» товарно-матеріальні цінності: акумуляторну батарею Luxeon LX12-100MG, інвентарний блок живлення UPS-1500 ZY.

Загальна вартість отриманих позивачем від ПП «Аланар» товарно-матеріальних цінностей становить 5404,80 грн., в тому числі ПДВ 900,80 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи видаткові накладні від 01.07.2011 року № 00025/07 та № 21/07 (а.с.9-10).

На вартість постановленого товару було оформлено податкові накладні:

№25 від 01.07.2011 року на суму 3404,81 грн., з них ПДВ 567,47 грн.,

№ 21 від 01.07.2011 року на суму 1999,99 грн., з них ПДВ 333,33 грн.

Відповідно до витягу з реєстру отриманих та виданих податкових накладних, який ведеться ПП «Науково-виробнича фірма «Елкор», вказані податкові накладні отримані позивачем 01.07.2011 року (а.с.63-67).

Факт сплати позивачем коштів за отримані від ПП «Аланар» товарно-матеріальні цінності підтверджується випискою з рахунку ПП «Науково-виробнича фірма «Елкор» у Кримській філії АБ «Експрес-Банк», МФО 384674 (а.с.94).

Отримані від ПП «Аланар» товарно-матеріальні цінності оприбутковані позивачем 01.07.2011 року по рахунку 15.2 (а.с.74).

Згідно з актами від 01.07.2011 року № 38/1 та 38/2 (а.с.53-54) акумуляторну батарею Luxeon LX12-100MG, інвентарний блок живлення UPS-1500 ZY введено в експлуатацію основних засобів ПП «Науково-виробнича фірма «Елкор», чим підтверджується подальше використання позивачем у господарській діяльності товарно-матеріальних цінностей, отриманих від ПП «Аланар».

З урахуванням суми податку на додану вартість у розмірі 900,80 грн., сплаченої за податковими накладними, що отримані від ПП «Аланар», позивачем було сформовано податковий кредит липня 2011 року (Додаток 5 «Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року, а.с.61-62).

Відємне значення податку на додану вартість липня 2011 року у розмірі 901,00 грн. включено позивачем до декларації за серпень 2011 року (№ 9007996227 від 20.09.2011 року)та заявлено до бюджетного відшкодування.

Відповідно до даних акту перевірки № 14512/15-2/19003656 від 10.10.2011 року позивач має право на отримання бюджетного відшкодування у серпні 2011 року, надана позивачем декларація за серпень 2011 року містить всі необхідні реквізити та має необхідні додатки.

Однак, згідно з висновками податкового органу позивачем необґрунтовано заявлено до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість у розмірі 901,00 грн. по контрагенту ПП «Аланар», оскільки вказаний субєкт має стан «9» (направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням).

Суд не погоджується з висновками відповідача в цій частині з урахуванням наступного.

Порядок оподаткування податком на додану вартість визначений розділом V Податкового кодексу України (далі ПК України).

Статтею 198 ПК України передбачено право платників податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, яким є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду (п.п.14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно з п.198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст.201 ПК України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п.201.6 ст. 201 ПК України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду (п.п.201.8-201.9 ст. 201 ПК України).

Згідно з п.п.14.1.18 п.14.1 ст. 14 ПК України бюджетним відшкодуванням є відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Статтею 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.

Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України (п.200.17 ст. 200 ПК України).

Проаналізувавши наведені вище норми податкового законодавства, суд дійшов висновку, що єдиними та достатніми підставами для формування податкового кредиту та визначення суми бюджетного відшкодування є наявність податкової накладної, що засвідчує факт сплати отримувачем товару (робіт, послуг) їх вартості з урахуванням податку на додану вартість.

Суд зауважує, що Податковим кодексом України передбачені певні обмеження щодо формування податкового кредиту. Так, згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України суми, віднесені до складу податкового кредиту, мають бути обовязково підтверджені відповідними документами, в тому числі податковими накладними. В разі недотримання цього правила платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Як зазначалось вище, згідно системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ПП «Аланар» має стан «9» (направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням), у звязку з чим, за висновками податкового органу, позивач не мав права на включення до складу податкового кредиту липня 2011 року суми податку на додану вартість, сплачену по взаємовідносинам з вказаним контрагентом.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб підприємців врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців представляє собою засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

При цьому під місцезнаходженням юридичної особи слід розуміти адресу органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно з Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 20.03.2012 року, отриманого на електронний запит суду, Приватне підприємство «Аланар» зареєстроване за адресою: 98300, АР Крим, м. Керч, вул. Єрьоменко, буд. 7-к, каб.1 (дана адреса також вказана у податкових накладних від 01.07.2011 року № 21 та № 25). Зміни в частині місцезнаходження ПП «Аланар» або його відсутності за юридичною адресою до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не вносились.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до свідоцтва № 100271139 від 23.02.2010 року (а.с.50, зворотній бік) ПП «Аланар» було зареєстровано в якості платника податку на додану вартість. Відповідачем в порядку ст. 71 КАС України не надано доказів того, що на час складення податкових накладних від 01.07.2010 року № 21 та № 25 реєстрацію ПП «Аланар» в якості платника податку на додану вартість було анульовано. А отже, згідно з нормами п.201.8 ст. 201 ПК України він мав право на складення податкових накладних.

За таких умов, податкові накладні, складені ПП «Аланар», є такими, що оформлені належним чином та повністю відповідають вимогам п.201. 1 ст. 201 ПК України, що дає позивачу право формування на їх підставі податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Враховуючи зазначене вище, позивачем правомірно заявлено до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість у розмірі 901,00 грн. за серпень 2011 року.

Приймаючи до уваги, що під час розгляду справи спростовано висновки податкового органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, суд вважає податкові повідомлення-рішення від 25.10.2011 року № 0021871502, від 02.12.2011 року № 0028451502 та № 0028461502 такими, що прийняті ДПІ в м. Сімферополі протиправно, у звязку з чим підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Враховуючи те, що рішення по справі ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 28,23 грн. судового збору.

У судовому засіданні, яке відбулось 20.03.2012 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 23.03.2012 року.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим:

№ 0021871502 від 25.10.2011 року,

№ 0028451502 від 02.12.2011 року,

№ 00284615023 від 02.12.2011 року.

3.Стягнути з державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Елкор» (95011, Україна, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Маяковського,5, кв.8) судові витрати у розмірі 28,23 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.