Постанова № 22222952, 20.03.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 березня 2012 р. (16:00) Справа №2а-2947/11/0170/5 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Сидоренка Д.В.,при секретарі Павленко Н.О., за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № б/н від 10.01.2012 року,

відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 94/10 від 16.04.2011 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Акціонерного товариства закритого типу «Вітас»

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

Обставини справи: До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Акціонерного товариства закритого типу «Вітас» до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003451502/0 від 01.03.2011 року.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 11.03.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 04.10.2011 року провадження по справі зупинено набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду АР Крим в адміністративній справі № 2а-11757/11/0170/11.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.02.2012 року провадження по справі поновлено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.03.2012 року первинного відповідача по справі замінено на його правонаступника - Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Представник позивача, присутній у судовому засіданні 20.03.2012 року, наполягав на задоволенні адміністративного позову у повному обсязі, посилаючись на те, що штрафні санкції застосовані відповідачем неправомірно, оскільки декларація з податку на додану вартість за травень 2010 року була надана товариством у встановлені строки, однак, не була визнана податковою звітністю. Проте, постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.11.2011 року по справі № 2а-11757/11/0170/11, яка набрала законної сили, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим щодо невизнання як податкової звітності податкової декларації з податку на додану вартість АТЗТ «Вітас» за травень 2010 року.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем не була надана декларація з податку на додану вартість за травень 2010 року, що й стало підставою для застосування штрафних санкцій.

Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, спеціалізовані державні податкові інспекції, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби).

Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України.

Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні, спеціалізовані та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (ст. 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»).

Згідно із ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» основним завданням органів державної податкової служби є завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 18.01.1994 року проведено державну реєстрацію юридичної особи Акціонерного товариства закритого типу «Вітас», що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 №431995 від 18.01.1994 року (а.с.9-10) та довідкою з ЄДРПОУ серії АА № 007708 від 28.08.2008 року (а.с.12-13).

Згідно з довідкою № 39656/2355/29-0 від 15.09.2008 року (а.с.11) позивач з 15.02.1994 року перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції в м. Сімферополі АР Крим за № 3044.

Посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим 18.02.2011 року було проведено камеральну перевірку неподання декларації з податку на додану вартість АТЗТ «Вітас».

За результатами перевірки складено акт № 1106/15-2/20732633 від 18.02.2011 року (а.с.7-8), в якому зафіксовано порушення позивачем Законів України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та «Про податок на додану вартість». Так, в ході перевірки було встановлено неподання податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень 2010 року (граничний строк подання 20.05.2010 року) та травень 2010 року (граничний строк подання 20.06.2010 року).

Згідно наданих пояснень старшого державного податкового ревізора-інспектора відділу адміністрування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб Шудрик Ю.П. (а.с.58), якою був складений акт невиїзної документальної перевірки АТЗТ «Вітас» № 1106/15-2/20732633 від 18.02.2011 року, в акті допущена помилка, а саме: в графі «податковий період» вказано два періоди квітень 2010 року та травень 2010 року. Фактично акт складений за травень 2010 року.

На підставі даних акту перевірки № 1106/15-2/20732633 від 18.02.2011 року відповідачем 01.03.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003451502/0 (а.с.6) про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 170,00 грн.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивачем було його оскаржено в судовому порядку.

В ході розгляду справи судом перевірено правомірність та правове обґрунтування застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на підставі п.п.17.1.1 п. 17.1 ст. 17 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та було встановлено наступне.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких він повинен дотримуватись при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року, суд вважає за необхідне керуватися нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року було визначено Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі по тексту Закон № 168).

Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення на час виникнення спірних правовідносин було встановлено Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (далі по тексту Закон № 2181).

Згідно з п. 4.1 ст. 4 зазначеного Закону платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку вказує у податковій декларації.

Згідно з п. 1.11 Закону № 2181 податкова декларація - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Пунктом 4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону № 2181 було передбачено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Податковий період щодо надання податкової декларації з податку на додану вартість було визначено п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно з п.п.7.8.1 якого податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом.

З урахуванням зазначеного вище, податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2010 року мала бути представлена позивачем до податкового органу до 20 червня 2010 року.

Позивач наполягав на тому, що податкова звітність за травень 2010 року була надана ним до податкового органу своєчасно 21.06.2010 року (останній день подання звітності припадав на вихідний неділю).

Судом було перевірено доводи позивача в зазначеній частині та встановлено наступне.

Як свідчать матеріали справи, позивачем 21.06.2010 року до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим було надано декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року (а.с.68-69).

Повідомленням за вих. № 29151/10/15-2 (а.с.60) Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим повідомила позивача про те, що податкова декларація АТЗТ «Вітас» за травень 2010 року (вх. № 92164 від 21.06.2010 року) у звязку з рішенням робочої групи в рамках проведення операції «Бюджет» не визнана як податкова звітність.

Вказаним листом позивачу рекомендовано надати нову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року.

Вважаючи вказані дії Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим протиправними, АТЗТ «Вітас» було подано відповідний позов до Окружного адміністративного суду АР Крим.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.11.2011 року по справі № 2а-11757/11/0170/11 позовні вимоги АТЗТ «Вітас» задоволено повністю, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим щодо невизнання як податкової звітності податкової декларації з податку на додану вартість АТЗТ «Вітас» за травень 2010 року, зобовязано Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі АР Крим відобразити показники декларації з податку на додану вартість АТЗТ «Вітас» за травень 2010 року в картці особового рахунку з податку на додану вартість.

Вказаним судовим рішенням встановлені обставини, згідно яких надана відповідачем декларація з податку на додану вартість за травень 2010 року від 21.06.2010 року вх. № 92164 відповідає вимогам законодавства та повинна була бути прийнята податковим органом.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2012 року по справі № 2а-11757/11/0170/11 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим залишено без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.11.2011 року по справі № 2а-11757/11/0170/11 - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через пять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Аналогічне правило встановлено ч. 1 ст. 72 КАС України, а саме: обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, з урахуванням того, що судовим рішенням у справі № 2а-11757/11/0170/11 було встановлено протиправність відмови відповідача прийняти надану позивачем податкову звітність, датою первинного подання позивачем декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року слід вважати 21.06.2010 року.

З огляду на зазначене вище, матеріалами справи спростовуються висновки податкового органу щодо порушення позивачем граничного строку подання податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року.

За таких умов, суд дійшов висновку про протиправність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на підставі п.120.1 ст. 120 Податкового кодексу України та, як наслідок, необхідність скасування податкового повідомлення-рішення № 0003451502/0 від 01.03.2011 року.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Приймаючи до уваги, що рішення у справі ухвалене на користь позивача, який не є субєктом владних повноважень, суд вважає за необхідне присудити всі здійснені ним судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 3,40 грн., з державного бюджету.

У судовому засіданні, яке відбулось 20.03.2012 оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАСУ постанова оформлена та підписана 23.03.2012 року.

Керуючись ст.ст. 160-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим № 0003451502/0 від 01.03.2011 року про застосування до Акціонерного товариства закритого типу «Вітас» 170,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Акціонерного товариства закритого типу «Вітас» (95053, Україна, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська,4) судові витрати у розмірі 3,40 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.