Рішення № 22217644, 23.03.2012, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2018/2-736/11

н/п 2/2018/164/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

23 березня 2012 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Ніколаєнко І.В.

при секретера Газіної О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет застави, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк»звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави, в якому вказує, що 09 січня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «ПроКредит Банк»(правонаступником за усіма правами та обовязками якого є Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк», скорочена назва АТ «ПроКредит Банк») та первісним позичальником ОСОБА_5 було укладено рамкову угоду №6498, на підставі та в межах якої був укладений договір про надання траншу №2.25289\6498 від 09 січня 2008 року. Відповідно до кредитного договору позичальнику був наданий кредит в сумі 38000,00 дол.США зі сплатою 13% річних строком користування на 72 місяці.

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між Позивачем та ОСОБА_5 було укладено Договір застави рухомого майна № 6498-ДЗ-1 від 29 січня 2008р., згідно якого у заставу був переданий транспортний засіб: легковий універсал-В, марка TOYOTA, модель FORTUNER, 2007 року випуску, шасі НОМЕР_2, реєстраційний № НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 видане МРЕВ-№1 ГУМВС України в Харківській області «09»січня 2008 року.

29.11.2009 року первісний позичальник ОСОБА_5 помер.

10.12.2009 року між АТ «ПроКредит Банк»та ОСОБА_2 (надалі Відповідач 1) було укладено договір про переведення боргу, відповідно до якого новий Позичальник як спадкоємець Первісного Позичальника добровільно взяла на себе обовязок виконати усі грошові зобовязання Первісного Позичальника перед Кредитором, які випливають з Рамкової Угоди № 6498 від 09.01.2008р. та Договору траншу № 2.25289/6498 від 09.01.2008 р. Крім того, в забезпечення виконання Відповідачем 1 зобовязань за договором про переведення боргу, між Позивачем та ОСОБА_3 (надалі Відповідач 2) був укладений договір поруки №29723-ДП1 від 10.12.2009 року, згідно з яким остання вязала на себе обовязок солідарно відповідати за вищевказаними кредитними зобовязаннями з Відповідачем 1.

Однак відповідачі свої зобовязання за кредитним договором належним чином не виконували, у звязку з чим виникла прострочена заборгованість, яка станом на дату розрахунку становить 262700,22 грн., з яких: борг по капіталу 239307,72 грн.,борг по процентах 5086,87 грн., пеня 939,18 грн., комісія за управління кредитом 17366,45 грн.

Відповідачі в добровільному порядку вказану заборгованість не погашають, у звязку з чим Позивач вимушений звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості.

В судове засідання зявився представник позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не зявились, про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини не явки суду не повідомили. За таких обставин суд ухвалює заочне рішення, що відповідає ст.224 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Так, дійсно 09 січня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «ПроКредит Банк»(правонаступником за усіма правами та обовязками якого є Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк») та первісним позичальником ОСОБА_5 було укладено рамкову угоду №6498, на підставі та в межах якої був укладений договір про надання траншу №2.25289\6498 від 09 січня 2008 року. Відповідно до кредитного договору позичальнику був наданий кредит в сумі 38000,00 дол.США зі сплатою 13% річних строком користування на 72 місяці.

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між Позивачем та ОСОБА_5 було укладено Договір застави рухомого майна № 6498-ДЗ-1 від 29 січня 2008р., згідно якого у заставу був переданий транспортний засіб: легковий універсал-В, марка TOYOTA, модель FORTUNER, 2007 року випуску, шасі НОМЕР_2, реєстраційний № НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 видане МРЕВ-№1 ГУМВС України в Харківській області «09»січня 2008 року.

29.11.2009 року первісний позичальник ОСОБА_5 помер.

10.12.2009 року між АТ «ПроКредит Банк»та Відповідачем 1 було укладено договір про переведення боргу, відповідно до якого новий Позичальник, як спадкоємець Первісного Позичальника, добровільно взяла на себе обовязок виконати усі грошові зобовязання Первісного Позичальника перед Кредитором, які випливають з Рамкової Угоди № 6498 від 09.01.2008р. та Договору траншу № 2.25289/6498 від 09.01.2008 р.

В забезпечення виконання Відповідачем 1 зобовязань за договором про переведення боргу, між Позивачем та Відповідачем 2 був укладений договір поруки №29723-ДП1 від 10.12.2009 року, згідно з яким остання вязала на себе обовязок солідарно відповідати за вищевказаними кредитними зобовязаннями з Відповідачем1

Відповідачі свої зобовязання за кредитним договором належним чином не виконували, у звязку з чим виникла прострочена заборгованість.

П. 8.2.1. Рамкової угоди передбачено, що Кредитор має право вимагати дострокового погашення кредиту у випадку прострочення погашення грошових зобов'язань тривалістю більш ніж 3 (три) банківські дні.13.07.10 р., керуючись вказаними положеннями законодавства та договору, Позивач надіслав Відповідачу 1 Вимогу про повне дострокове погашення кредиту № 59/1 від 16.07.10р.

П. 8.4. Рамкової угоди передбачено, що Позичальник зобов'язаний достроково погасити весь залишок кредиту протягом п'яти банківських днів з дня відправлення (вручення, якщо Кредитор вручив Вимогу) Позичальнику чи Поручителям Вимоги.

Тобто на підставі Вимоги повне погашення кредиту мало відбутися не пізніше 23.07.10 р. Проте, Відповідач 1 не виконав вимогу та до даного моменту кредит залишається непогашеним.

П.п. 10.2, 10.2.1., 10.2.2. Рамкової угоди передбачено, що у випадку прострочення погашення грошових зобовязань Позичальник сплачує Кредитору пеню за кожний календарний день прострочення (включаючи день повного погашення заборгованості) у розмірі: 0,5% від суми непогашеної заборгованості, але не менше ніж 15 (пятнадцять) гривень, якщо строк існування заборгованості не перевищує 30 календарних днів та у випадку не застосування пені, вказаної у наступному пункті; 1% від суми не погашеної заборгованості, але не менше ніж 15 (пятнадцять) гривень, якщо прострочення перевищує 30 календарних днів. Даний розмір пені не застосовується за рішенням кредитора, а також при умові погашення не менш ніж 80% усього боргу чи щомісячного погашення не менш ніж 30% відсотків суми заборгованості.

Крім того, 10 грудня 2009 року між АТ "ПроКредит Банк" та ОСОБА_2 було укладено Договір № 1 про внесення змін до Договору траншу відповідно до якого в період з 10.12.2009 р. по 09.07.2010 р. процентна ставка за кредитним договором була зменшена до 0,5% річних, виходячи з 360 календарних днів у році. Згідно із п. 1.3. у зв'язку з укладенням цього Договору та внесеними змінами Позичальник зобов'язаний сплатити Кредитору одноразову комісію за управління кредитом у розмірі гривневого еквіваленту 2 200,82 дол. США.

Виходячи з наведеного у відповідачів перед Позивачем утворилась і існує заборгованість, яка станом на дату розрахунку становить 262700,22 грн., з яких: борг по капіталу 239307,72 грн.,борг по процентах 5086,87 грн., пеня 939,18 грн., комісія за управління кредитом 17366,45 грн.

Укладаючи Рамкову угоду, та вступаючи у кредитні правовідносини, сторони погодилися, що їх правовідносини будуть регламентуватися наступними нормами:

Статтею 1049 Цивільного кодексу передбачено, що Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі ...) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до умов Рамкової угоди та укладених на її підставі Кредитних договорів Відповідач 1 як Позичальник зобов`язувався здійснювати своєчасне погашення усіх, виданих на підставі Рамкової угоди та Кредитних договорів кредитів, сплачувати відсотки та усі інші, передбачені договорами платежі, у визначеному ними порядку.

Згідно із ст.526ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч. 2. ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Кредит завжди видається на умовах його забезпечення, строковості, повернення та плати за користування, а ст. 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Зобов'язання (у тому числі - сплачувати проценти) припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На цій підставі Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитору проценти за весь час користування кредитом, у тому числі - за весь час прострочення.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. 611 ЦК України). Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (п.2. ст.551 ЦК України).

Згідно зі ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязань, забезпеченою порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя . Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник , включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Як передбачено ст.590 ЦК України та ст. 20 Закону "Про заставу" Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. У разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі.

Згідно ч.2 ст. 523 ЦК України застава, встановлена первісним боржником, зберігається після заміни боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»за рахунок предмета обтяження обтяжував має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням у повному обсязі або в частині , встановленій договором.

Відповідно до ч.1 ст.30 вказаного Закону обтяжував має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобовязанням шляхом продажу предмета забезпечувального обтяження третій особі.

Згідно відповіді з 8 ХДНК від 01.06.2011 року № 2054/01-16 після ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 була заведена спадкова справа № 336/2010 і в матеріалах справи міститься заява ОСОБА_7 матері спадкодавця, про відмову від права на прийняття спадщини на користь сина спадкодавця ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1. Також в матеріалах спадкової справи міститься претензія АТ «ПроКредит Банк»до спадкоємців ОСОБА_5 про погашення заборгованості за кредитним договором, а також те що на вищезазначений автомобіль TOYOTA, що є предметом застави, свідоцтво про право на спадщину не видавалось. Більше заяв про прийняття спадщини/ відмови від прийняття спадщини до 8 ХДНК не надходило.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Виходячи з листа 8 ХДНК, окрім ОСОБА_7, інші спадкодавці з заявою про відмову від прийняття спадщини не зверталися.

Згідно відповіді СГІРФО Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області за № 61/501/СГ від 27.09.2010р. ОСОБА_2 станом на 27.09.2010р. значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 з 30.06.2000р.

Відповідно до ч. 4 ст. 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає. Тобто ОСОБА_8 14.08.2002р. мешкає за адресою: АДРЕСА_1, за місцем мешкання його матері - ОСОБА_2

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2., станом на 01.06.2011р. ОСОБА_2, ОСОБА_8 відмов від прийняття спадщини не заявляли. Тобто жінка спадкодавця ОСОБА_2 та його син - ОСОБА_8 постійно проживають та проживали за адресою: АДРЕСА_1, де жив і помер спадкодавець, що свідчить про те, що вони є спадкоємцями, які фактично прийняли спадщину.

Відповідно до ч.1 Статті 328 «Підстави набуття права власності» ЦК України: «право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів».

Таким чином суд вважає, що позов АТ «ПроКредит Банк»є обґрунтованим та маються всі підстави для його задоволення.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідачів також підлягають стягненню судові витрати на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 224 ЦПК України, ст. ст. 523, 525, 526, 536, 551, 554, 589, 590, 599, 610, 611, 612, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 20 Закону України «Про заставу», ст.ст.22,23,25,30 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», суд -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет застави - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства “ПроКредит Банк” заборгованість за Договором про надання траншу №2.25289\6498 від 09.01.2008 р. в розмірі 262700,22 грн. (двісті шістдесят дві тисячі сімсот гривень 22 копійки).

В рахунок часткового погашення заборгованості за Договором про надання траншу №2.25289\6498 від 09 січня 2008 року в розмірі 262700,22 грн. звернути стягнення на рухоме майно, що перебуває в заставі АТ «ПроКредит Банк»відповідно до Договору застави рухомого майна №6498-ДЗ-1 від 09.01.2008 р., а саме: легковий універсал-В, марка TOYOTA, модель FORTUNER, 2007 року випуску, шасі НОМЕР_2, реєстраційний № НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 видане МРЕВ-№1 ГУМВС України в Харківській області «09»січня 2008 року, шляхом надання АТ «ПроКредит Банк», ідентифікаційний №21677333, права продажу предмета застави від власного імені будь-якій іншій особі покупцю за ціною, яка буде визначена субєктом оціночної діяльності на момент здійснення продажу.

З метою забезпечення збереження вищевказаного транспортного засобу на період до його реалізації, передати на відповідальне зберігання Публічному акціонерному товариству «ПроКредит Банк»шляхом вилучення Київським ВДВС Харківського міського управління юстиції, а також шляхом вилучення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії АХС №077300, видане МРЕВ-1 ГУМВС України в Харківській області «09»січня 2008 року.

Надати АТ «ПроКредит Банк»право на зняття з обліку у ДАІ ГУМВС України в Харківській області автомобіля марки TOYOTA, модель FORTUNER, 2007 року випуску, шасі НОМЕР_2, реєстраційний № НОМЕР_1 та право подачі, отримання підписання необхідних для цього документів, проведення оплат, транспортування для проведення технічного огляду та до визначеного заставодержателем місця зберігання.

Стягнути на користь АТ “ПроКредит Банк” солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1700,00 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення цивільного процесу в розмірі 120,00 грн.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. СУДДЯ