Вирок № 22204528, 27.03.2012, Печерський районний суд міста Києва

Справа № 1-128/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.03.2012 Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді- Фаркош Ю.А.,

при секретарі- Павлишин В.І,

з участю прокурора- Романюк М.М.,

захисника-адвоката- ОСОБА_1,

представника потерпілої цивільного позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Києва, громадянина України, зі середньо-спеціальною освітою, який не працює, одружений, має двох дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н. та ІНФОРМАЦІЯ_3 р.н., в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 22.10.2011 року приблизно о 2 год. 20 хв., керуючи технічно справним автомобілем «Деу-Ланос»д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись зі швидкістю приблизно 60 км/ год. по вул. Шота Руставелі, зі сторони вул. Жилянської в напрямку вул. Рогніденської у м. Києві, наближаючись до нерегульованого перехрестя вулиць Шота Руставелі та Саксаганського, проявив неуважність, всупереч вимогам п.п. 2.3. «б», п.п. 16.11 Правил Дорожнього Руху України, вимогам дорожнього знаку 2.1 «надати дорогу», згідно яких п.п. 2.3. «б» «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов»язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну»; п.п. 16.11 «на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху»; дорожній знак 2.1 «надати дорогу»- «водій повинен надати дорогу транспортним засобам, що під»їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі», виїхав на вказане перехрестя, не надавши при цьому дорогу автомобілю «Ауді А-8», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, який рухався по головній дорозі, скоїв зіткнення з вказаним автомобілем, в результаті чого водію автомобіля «Ауді А-8»ОСОБА_2 були спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження по критерію тривалості розладу здоров»я у виді закритого перелому основи 5 п»ясної кістки лівої кісті.

Підсудний ОСОБА_3 частково визнав свою вину в скоєнні інкримінованого злочину в об»ємі пред»явленого обвинувачення, не заперував порушення ним Правил дорожнього руху України, що знаходяться у причинному звязку з подією дорожньо-транспорптної пригоди за встановлених судом обставини, однак вважав, що дорожньо-транспортна пригода мала місце з вини обох водіїв, оскільки водій ОСОБА_2 мав можливість уникнути ДТП шляхом застосування екстреного гальмування. По суті фактичних обставин справи пояснив, що 22.10. 2011 року, близько 02 год. 00 хв. він рухався зі швидкістю 60 км/г по вул. Шота Руставелі зі сторони вул. Жилянської в напрямку бульв. Л.Українки, він за 10 метрів до перехрестя вулиць Шота Руставелі та Саксаганського зменшив швидкість до 30 км/год, переконався, що перешкод для руху не було та продовжив рух далі, проте з справої сторони в автомобіль під його керуванням вїхав автомобіль «Ауді». На шляху перед перехрестям він побачив для себе знак «надати дорогу».

Не дивлячись на часткове визнання вини ОСОБА_3 у пред»явленому обвинуваченні, його вина в повному обсязі підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених в судовому засіданні доказів.

Показами потерпілого ОСОБА_2, який в судовому засіданні пояснив, що 22.10.2011 року приблизно о 2 год. 00 хв. він рухався на автомобіл «Ауді», зі сторони стадіону по вул. Л. Українки по вул. Саксаганського зі швидкістю 40-50 км/год., доїжджаючи до перехрестя вул. Шота Руставелі, побачив, що світлофор працює у мигаючому режимі, пригальмувавши, продовжив свій рух. В момент виїзду на перехрестя, побачив з лівого боку фари автомобіля, який швидко рухався, відчув удар в переднє ліве колесо автомобіля, вдарився у лівий бік передніх дверей. Внаслідок ДТП отримав перелом руки та гематому на голові.

Показами свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, кожна з яких в судовому засіданні, пояснила, що 22.10. 2011 року приблизно о 02 год. 00 хв. вони перебували у якості пасажирів автомобілю «Деу Ланос» під керуванням підсудного ОСОБА_3, який рухався по вул. Шота Руставелі, зі сторони вул. Жилянської в напрямку вул. Рогніденської у м. Києві, на перехресті вулиць Шота Руставелі та Саксаганського сталось ДТП з автомобілем «Ауді».

Даними протоколу огляду місця події від 22.10.2011 року, яким зафіксована обстановка на місці дорожньо-транспортної події, розташування транспортних засобів після їх зіткнення, а також встановлено, що у напрямку руху автомобілю «Деу Ланос»стоїть знак 2.1 «надати дорогу» ( а.с. 6-15).

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1737/Е від 10 листопада 2011 року у потерпілого ОСОБА_2 були виявлені середньої тяжкості тілесні ушкодження по критерію розладу здоровя у виді закритого перелому основи 5 пясної кістки лівої кисті ( а.с. 50- 52).

Висновком автотехнічної експерти № 662/ат від 11.01.2012 року встановлено, що у вищезазначені дорожньо-транспортній обстановці дії водія автомобілю «Деу Ланос»з технічної точки зору не відповідали п.16.11 Правил Дорожнього руху України та знаходилися у причинному звязку з подією ДТП ( а.с. 73-78). Що стосується твердження підсудного про взаємну форму вини водіїв у дорожньо-транспортній пригоді, то суд визнає його безпідставним. Як вбачається з описово-мотивувальної частини авто-технічної експертизи, вирішити питання щодо наявності чи відсутності в діях водія автомобілю «Ауді» ОСОБА_2 технічної можливості уникнути зіткнення шляхом екстреного гальмування експертним шляхом не представляється можливим у звязку з відсутністю необхідних вихідних даних. В той же час, суд, перевіривши зібрані у справі докази, враховуючи, що ОСОБА_2 рухався з допустимою в населених пунктах швидкістю руху ( до 60 км/год), з моменту виникнення небезпеки для руху вжив заходи екстреного гальмування, чого підсудний та його захисник не оспорювали в судовому засіданні, стверджувати про невідповідність його дій п. 12.3 Правил дорожнього руху України і знаходження цього в причинному звязку з ДТП, не представляється можливим.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, оскільки він, керуючи транспортним засобом, порушив Правила безпеки дорожнього руху України, допустив зіткнення транспортних засобів, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_3, суд, у відповідності до положень ст.ст. 65-67 КК України враховує, тяжкість та конкретні обставини вчиненого злочину, дані про особу підсудного, наявність обставинин, що пом»якшують покарання.

ОСОБА_3 визнаний винним у скоєнні злочину невеликої тяжкості ( ст. 12 КК України). Дані судового слідства свідчать про те, що вчинене підсудним не потягло за собою тяжких наслідків, в судовому засіданні представник потерпілого просив призначити ОСОБА_3 покарання, не повязане з обмеженням волі.

ОСОБА_3 в силу ст. 89 КК України не судимий,має сім»ю, двох малолітній дітей, за місцем постійного проживання характеризується задовільно, на обліку у лікаря нарколога на психіатра не перебуває. У судових дебатах ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у вчиненні злочину в обсязі предявленого обвинувачення, що суд вважає можливим врахувати у якості обставини, що помякшує покарання.

За наявності цих даних, суд вважає, що досягнення мети покарання та виправлення підсудного можливе без обмеження волі, однак зі здійснення контролю за його поведінкою в період іспитового строку з покладенням обовязків, передбачених ст. 76 КК України..При цьому суд не призначає ОСОБА_3 додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, приймаючи до уваги доводи підсудного про наявність на його утриманні двох неповнолітніх дітей та управління транспортним засобом як один із засобів для існування.

В задоволенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_2 на суму 96000 грн. суд відмовляє за недоведеністю позовних вимог, що не позбавляє потерпілого права предявити позов про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, у порядку цивільного судочинства.

У відповідності до вимог ст. 93 КПК суд вважає за необхідне стягнути з підсудного судові витрати за проведення автотехнічної експертизи.

Речові докази по справі, а саме, автомобіль марки «Ауді А-8»д.н.з. НОМЕР_2 та автомобіль марки «Деу Ланос»д.н.з. НОМЕР_1, які передані на зберігання власників, слід повернути їх власникам.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд ,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 ( одного) року обмеження волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він на протязі іспитового строку тривалістю один рік не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього обов»язки.

У відповідності до ст. 76 КК України зобов»язати ОСОБА_3 в період іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органа кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати за проведення авто-технічної експертизи № 662/ат від 11.01.2012 в сумі 562, 56 грн. ( п»ятсот шістдесят дві гривні п»ятдесят шість копійок) на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві ( одержувач платежу - НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві, р/р № 31253272210699 в УДК у Київській області, МФО 821018 код 25575285, з приміткою 11521 «за проведення експертизи та дослідження»).

В задоволенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_2 на суму 96000 грн.- відмовити.

Речовий доказ автомобіль марки «Ауді А-8»д.н.з. НОМЕР_2, переданий на зберігання ОСОБА_2 повернути власнику ОСОБА_2.

Речовий доказ - автомобіль марки «Деу Ланос»д.н.з. НОМЕР_1, переданий на зберігання ОСОБА_3 - повернути власнику ОСОБА_3 .

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без змін підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя: