Рішення № 22203965, 23.03.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "23" березня 2012 р. Справа № 5/2306

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Лозинської І.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник за дов. від 18.10.2010р. №1д та дов. ДП "АРЗПАК" від 04.01.2012 р. № 380

від відповідача: ОСОБА_2. - представник за дов. від 04.11.2009 р. ( в засіданні суду 22.03.2012 р.)

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Житомирського обласного дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України", м. Житомир

до Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Топорівське" (с.Топори Ружинського району)

про стягнення 77,616 тн пшениці IV класу на суму 33840, 57 грн. боргу та 10152,17 грн. неустойки.

Позивач звернувся з позовом до господарського суду про стягнення з відповідача 77,616 тн пшениці IV класу на суму 33840,57 грн. та 10152,17 грн. неустойки.

Ухвалою господарського суду від 23.01.2012 р. поновлено провадження у справі, призначено засідання суду, зобов'язано позивача, відповідача та арбітражного керуючого Борейка А.М. надати необхідні документи.

Ухвалою від 28.02.2012 р. господарський суд відклав розгляд справи, зазначив про огляд в судовому засіданні справи № 30/340 "б" про банкрутство відповідача; зобов'язав сторони провести звіряння залишку сум боргових зобов'язань; належним чином підписаний акт звіряння надати господарському суду.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву в якій зазначив про визнання заявлених позовних вимог частково на суму 13970,88 грн. (а. с. 73).

В засіданні суду 22.03.2012 р. оголошувалась перерва до 14:30 23.03.2012 р. відповідно до ст. 77 ГПК України для долучення позивачем оригіналів документів до справи та огляду в засіданні суду справи № 30/340"б" про банкрутство відповідача.

Вказану справу оглянуто в засіданні суду 23.03.2012 р. та долучено до матеріалів справи копію ухвали арбітражного суду Житомирської області від 23.12.1998 р. у справі № 30/340"б" (а. с. 77).

Крім того, в засіданні суду представник позивача надав клопотання вих. №18/1 від 23.03.2012 р. відповідно до п. 2 ст. 83 ГПК України про прийняття рішення, виходячи за межі позовних вимог, стягнення з відповідача на користь позивача 13970,88 грн. основного боргу та відмови від решти позовних вимог (а. с. 83).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників сторін, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

На виконання постанови Кабінету Міністрів України № 1338 від 25.08.1998 р. “Про умови забезпечення сільськогосподарського товаровиробника хімічними засобами захисту рослин у 1998-1999 роках” сторонами був укладений договір №158 від 05.05.1999 р. "Про постачання сільськогосподарським товаровиробникам хімічних засобів захисту рослин в обмін на сільськогосподарську продукцію" (далі - договір).

Згідно з п. 2.1.1 договору позивач зобовязався поставити відповідачу гербіциди, відповідно, 3,6 кг гроділу на суму 6350,40 грн. та 240 літрів амінної солі на суму 5292,00 грн. без ПДВ, а всього на загальну суму 13970,88 грн. з ПДВ.

Пунктом 1.1 договору визначено, що відповідач розраховується за поставлені гербіциди сільгосппродукцією урожаю 1999 року шляхом поставки на хлібоприймальні підприємства області, а п. 2.3.1 договору передбачено також проведення розрахунку коштами за отримані хімічні засоби захисту рослин.

Відповідно до п. 8.1 договору термін його дії до 01.10.1999 р., а в частині розрахунків визначено до повного їх виконання ( а. с. 78).

Як вбачається з накладної № 395 від 11.05.1999 р. (а. с. 82), довіреності серії ЯАЦ №843484 від 10.05.1999 р. (а. с. 81) через Андрощук В.І. відповідач отримав від позивача 3,6 кг гроділу на суму 6350,40 грн. та 240 літрів амінної солі на суму 5292,00 грн. без ПДВ, а всього на загальну суму 13970,88 грн.

За одержані гербіциди відповідач зобовязався поставити 77,616 тн. пшениці IV класу, зокрема: за 240 л амінної солі - 35,00 тонн, за 3,6 кг гроділу - 42,616 тонн (35,00 + 42,616 = 77,616) згідно з додатком № 1 до договору (а. с. 79).

Однак відповідач своїх договірних зобов'язань не виконав.

За розрахунками позивача, станом на 01.05.2002 р. утворилась заборгованість договору №158 від 05.05.1999 р. в розмірі 77,616 тонн пшениці IV класу на суму 33840,57 грн., виходячи з середньозваженої ціни на пшеницю м'яку IV класу на біржових торгах України 436 грн. за тону відповідно до телеграми Міністерства агропромислової політики України від 12.04.2002 р. № 37-19-2-12/3754 ( а. с. 17)

Крім того, за неналежне виконання договору позивачем нарахований штраф у розмірі 10152,17 грн. (а. с. 4) відповідно до п. 6.1 договору, який, однак, має ознаки пені, так як передбачено сплату 0,5% від суми боргу за кожен день прострочки платежу.

З приводу заявленої до стягнення суми основного боргу в розмірі 13970,88 грн., відмови позивача від решти позовних вимог та клопотання стосовно прийняття рішення, виходячи за межі позовних вимог, слід зазначити наступне.

Наданими до господарського суду документами підтверджено факт поставки 11.05.1999 р. позивачем відповідачу гербіцидів на загальну суму 13970,88 грн., що не заперечує представник відповідача.

Договором № 158 від 05.05.1999 р. не передбачено право позивача збільшувати вартість непоставленої пшениці IV класу в кількості 77,616 тонн в залежності від ціни на неї станом на дату звернення з позовом до господарського суду.

Крім того, договором застави від 05.05.1999 р., укладеним між сторонами, передбачені зобов'язання відповідача в розмірі саме 13970,88 грн., забезпечені заставою 77,616 тонн пшениці IV класу, в тому числі зі складу майбутнього урожаю.

Пунктом 3.3 договору застави передбачено, що загальна вартість продукції, на яку звертається стягнення не може перевищувати фактичного розміру вимог заставодержателя в розмірі 13970,88 грн. (а. с. 80).

Одночасно, слід зазначити, що господарським судом не приймаються до уваги долучені до матеріалів справи копії акту звірки між відповідачам та Зарудинецьким хлібоприймальним підприємством на суму боргу позивача по постанові КМУ № 1338 на суму 13305,58 грн. та довідки від 27.11.2002 р., вих. № 457 (а. с. 38, 39) у зв'язку з відсутністю підтверджуючих документів щодо боргу позивача на вказану суму перед Зарудинецьким хлібоприймальним підприємством (с. Зарудинці Ружинського району).

Господарським судом також не приймається до уваги відзив арбітражного керуючого Борейка А.М. від 28.02.2012 р. № 43-12 (а. с. 68) про те, що позивач втратив право вимоги до відповідача відповідно до ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з огляду на таке.

Ухвалою арбітражного суду Житомирської області від 23.12.1998 р. за заявою СП ЗАТ "Украгробізнес" (м. Київ) в особі Житомирської філії СП ЗАТ "Украгробізнес" (м. Житомир) порушено провадження у справі про банкрутство СВАТ "Топорівське" (с. Топори Ружинського району) (копія ухвали на а. с. 77).

За таких обставин у позивача не було законних підстав для звернення із заявою по справі № 30/340 "б" до господарського суду та до відповідача з вимогами про визнання його конкурсним кредитором, так як відносини між сторонами виникли після порушення провадження у справі № 30/340 "б", тобто в розумінні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" позивач є поточним кредитором на якого не поширюється дія ст. 14 цього Закону.

Однак, враховуючи те, що виконання рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 77,616 тонн пшениці IV класу на суму 13970,88 грн. було б неможливим, господарський суд визнав за необхідне задовольнити клопотання позивача стосовно застосування господарським судом права, передбаченого п. 2 ст. 83 ГПК України, щодо виходу за межі позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 13970,88 грн. за поставлені хімічні засоби захисту рослин.

Стосовно відмови позивача від стягнення неустойки в розмірі 10152,17 грн. господарський суд вважає за необхідне, зазначити, що відповідно ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі - Закон) мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно ч. 4 ст. 12 Закону протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), а також не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів).

Отже, протягом дії мораторію не застосовуються також і інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань, оскільки основне завдання мораторію полягає як в зупиненні виконання боржником грошових зобовязань, строк виконання яких настав до дня введення мораторію (конкурсна заборгованість), так і в зупиненні нарахування неустойки (штрафу, пені), застосування інших санкцій за невиконання чи неналежне виконання цих грошових зобовязань, тому на конкурсну заборгованість не поширюється будь-які санкції.

Тобто, після порушення справи про банкрутство не виникає нових додаткових до основних зобовязань, у звязку з порушенням основного зобовязання, до яких відноситься і неустойка (штраф, пеня).

Під час процедури розпорядження майном боржнику дозволяється задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з ч. 6 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не поширюється дія мораторію, зокрема, на сплату поточних боргів.

Таким чином слід прийняти відмову позивача щодо стягнення 19869,69 грн. основного боргу, 10152,17 грн. неустойки та припинити провадження в цій частині, стягнути з відповідача на користь позивача 13970,88 грн. основного боргу.

Сплату судових витрат слід покласти на позивача у зв'язку з тим, що він не вжив належних заходів до своєчасного виконання відповідачем договору від 05.05.1999 р. № 158, зокрема, звернення з відповідними вимогами до Ружинської районної державної адміністрації, яка відповідно до п. 1.3 договору зобов'язана була контролювати та забезпечувати своєчасне проведення розрахунків відповідачем та виступала гарантом виконання вказаного договору.

Керуючись ст. 78, п. 4 ст. 80, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Стягнути з Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Топорівське" (с. Топори, Ружинський район Житомирської області 13652, код ЄДРПОУ 00385750) на користь Житомирського обласного дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України" (вул. Максютова, буд. 157-А, м. Житомир, 10028 код ЄДРПОУ 00958022) 13970,88 грн. основного боргу.

2. Припинити провадження по стягненню з відповідача 19869,69 грн. основного боргу та 10152,17 грн. неустойки.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Лозинська І.В.

Віддрукувати:

1 - до справи

2 - ЖОДП ДАК "Хліб України" ( 13652. м. Житомир, вул. Максютова, 157-А) (в канцелярії суду)

3 - СВАТ "Топорівське" (с. Топори, Ружинський район Житомирської області 136520 ( в канцелярії суду)