Постанова № 22203831, 22.03.2012, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/2570/818/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2012 року Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої-суддіЖитняк Л.О.

при секретаріЖурбіЮ.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу№2а/2570/818/2012

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю«РІК»

доДержавної податкової інспекції у м.Чернігові

проскасування податкової вимоги від03.02.2012 №64, -

ВСТАНОВИВ:

23.02.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю«РІК» (даліТО«вʻ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Чернігові (даліДПІ у м.Чернігові) про скасування податкової вимоги від03.02.2012 №64 з податку на додану вартість (даліПДВ) у розмірі 3015,53грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що спірна податкова вимога є протиправною, оскільки прийнята в супереч нормам чинного законодавства, порушує його права та матеріальні інтереси. Так, позивач вказав, що між ТО«вʻ та відповідачем укладено договір від26.11.2009 №20185/10 про визнання електронних документів, відповідно до умов якого платнику податків надається можливість подавати до органу державної податкової служби податкові документи в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису. Наголосивши на тому, що подав до ДПІ у м.Чернігові в електронному вигляді уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з ПДВ у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за 11місяць 2011року, згідно якого позивач сплатив до бюджету податковий борг по ПДВ у розмірі 2906,00грн., у т.ч. податкових зобовязань у сумі 2805,00грн., штрафу 84,00грн. та пені 17,00грн. При цьому, позивач звернув увагу, що не врахувавши дану обставину відповідачем було сформовано податкову вимогу від03.02.2012 №64 з ПДВ у розмірі 3015,53грн., отримавши яку позивач надав до ДПІ у м.Чернігові письмові пояснення від14.02.2012 №80 та заяву від22.02.2012, на які відповіді станом на момент звернення до суду не надійшли.

Таким чином, позивач прийшов до висновку, що грошове зобовязання по ПДВ у ТО«вʻ в розмірі 3015,53грн. відсутнє, у звязку із чим вважає, що у відповідача були відсутні правові підстави для формування податкової вимоги від03.02.2012 №64, тому вона підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини зазначені у позові з наданням в судовому засіданні додаткових пояснень.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив у задоволенні позову відмовити, пояснивши, що податкова вимога від03.02.2012 №64 була відкликана у звязку з погашенням позивачем податкового боргу, згідно платіжного доручення від27.02.2012 №756.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.

ТО«вʻ (ід.код24558646) як юридичну особу 06.03.1997 зареєстровано виконавчим комітетом Чернігівської міської ради (Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серіїА00№102211, а.с.19), внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (виписка з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від23.02.2012 серіїААВ№259653, а.с.20) і взято на облік до ДПІ у м.Чернігові як платника податків з18.03.1997 за №1343 (довідка від06.08.2008 №36910/29-017 про взяття на облік платника податків, а.с.22).

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від08.09.2009 серіїАА№039117 (а.с.21) видами діяльності ТО«вʻ є (за КВЕД):

52.26.0 Роздрібна торгівля тютюновими виробами;

52.25.0 Роздрібна торгівля алкогольними та іншими напоями;

51.90.0 Інші види оптової торгівлі;

52.48.9 Роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не віднесеними до інших групувань;

52.27.2 Роздрібна торгівля іншими продовольчими товарами;

64.20.0 Діяльність звязку.

Податковий кодекс України від02.12.2010 №2755-VI пп.14.1.153 п.14.1 ст.14 визначає поняття податкової вимоги, як письмової вимоги органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. (абзац2 п.59.3 ст.59 Кодексу).

Досліджуючи матеріали справи, судом встановлено, що між ТО«вʻ та ДПІ у м.Чернігові укладено договір від26.11.2009 №20185/10 про визнання електронних документів, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з ПДВ та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу державної податкової служби засобами телекомунікаційного звязку або на електронних носіях, як оригіналу (п.1 Договору, а.с.9).

Також, встановлено, що, з урахуванням вищезазначеного Договору, ТО«вʻ 18.01.2012 подано до ДПІ у м.Чернігові в електронному вигляді уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з ПДВ у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за 11місяць 2011року (а.с.10), згідно якого позивач сплатив до бюджету податковий борг по ПДВ у розмірі 2906,00грн., у т.ч. податкових зобовязань у сумі 2805,00грн., штрафу 84,00грн. та пені 17,00грн., що підтверджується платіжним дорученням від19.01.2012 №207 (а.с.15).

Так, відповідно до порядку надіслання податкової вимоги, визначеного п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України, на адресу позивача була направлена податкова вимога від03.02.2012 №64 з ПДВ у розмірі 3015,53грн., яка була їм отримана (а.с.7,8).

У відповідь на податкову вимогу від03.02.2012 №64, ТО«вʻ подало до ДПІ у м.Чернігові письмові пояснення від14.02.2012 №80 (а.с.17) та заяву від22.02.2012 (а.с.18), в яких наголосило на тому, що податковий борг по ПДВ у розмірі 2906,00грн. сплачений, а грошове зобовязання по ПДВ у розмірі 3015,53грн. відсутнє. Вмотивованих відповідей станом на момент звернення позивача до суду ДПІ у м.Чернігові не надіслано.

При цьому, суд враховує, що відповідно до зворотнього боку облікової картки платника (скорочена форма) (а.с.35), станом на 21.03.2012 ТО«вʻ погашено податковий борг у розмірі 18820грн. (платіжне доручення від27.02.2012 №756), частина з якого у сумі 3015,53грн. зараховано по ПДВ, у звязку із чим податкова вимога від03.02.2012 №64 відповідачем відкликана.

Отже, судом встановлено, що сума грошового зобовязання, заявлена в податковій вимозі ДПІ у м.Чернігові від03.02.2012 №64 станом на час розгляду справи є відкликаною, у звязку із повним погашенням податкового боргу по ПДВ.

В силу п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

А відповідно до ст.60 Кодексу податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:

60.1.1. сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення;

60.1.2. контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу;

60.1.3. контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі;

60.1.4. рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі;

60.1.5. рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Крім того, суд зазначає, що в розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України рішення субєкта владних повноважень необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії. Правові акти індивідуальної дії це рішення які є актом одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації. За своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію. Усі рішення субєкта владних повноважень мають підзаконних характер, тобто повинні бути прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений законом.

Відповідно враховуючи ст.19 Конституції України, ч.1 ст.11, ст.ст.71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку, що позовна вимога ТО«вʻ про скасування податкової вимоги ДПІ у м.Чернігові від03.02.2012 №64, як правового акту індивідуальної дії, задоволенню не підлягає, оскільки станом на час розгляду справи є відкликаною в силу пп.60.1.1 п.60.1 ст.60 Податкового кодексу України.

Керуючись ст.ст.160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку статей167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяЛ.О.Житняк