Постанова № 22203217, 06.03.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2012 року 15:15 Справа № 2а-0870/11115/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Артоуз О.О.

при секретарі судового засідання Сподіновій А.М.

за участю представників:

позивача: Білюшова В.М.

відповідача: Шепеля Д.В., Варьонова А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства “Пиво-безалкогольний

комбінат “Славутич”

до: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими

платниками податків у м. Запоріжжі

про: визнання протиправними та скасування податкових

повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

30 листопада 2011 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства “Пиво-безалкогольний комбінат “Славутич” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.06.2011 № 0000460804 та № 0000640804.

Позивач підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві. Зазначає, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі на підставі пп. 54.3.2 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України було прийняті податкові повідомлення-рішення від 29.06.2011 № 0000460804, яким ПАТ «ПБК «Славутич» визначено суму грошового зобовязання з ПДВ у розмірі 193247,50 грн., у тому числі основний платіж 154598,00 грн. штрафна санкція 38 649,50 грн. та № 0000640804, яким визначено суму грошового зобовязання з ПДВ у розмірі 107736,00 грн., у тому числі основний платіж 107735,00 грн. штрафна санкція 1,00 грн.

Вказані повідомлення-рішення прийняті з посиланням на порушення платником податку п.7.2.3, п. 7.4.1, п. 7.4.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Вважає неправомірними висновки податкової про порушення позивачем Закону України «Про податок на додану вартість» та винесення з цих підстав податкового повідомлення-рішення. Просить позов задовольнити.

Відповідач з позовними вимогами не погодився з підстав, викладених у наданих запереченнях. Зазначає, що проведеною перевіркою встановлено порушення вимог пп. 7.2.3. п.7.2, пп.7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 №168 (із внесеними змінами та доповненнями), внаслідок чого встановлено відсутність постачання послуг з транспортних перевезень автомобільним транспортом по території України боку ТОВ «ТРАНС - ВЕЙ», ТОВ «Будівельна компанія «Лугбудтрест» на адресу ПАТ «ПБК «Славутич» в період грудня 2010 року, січня 2011 року. В зв'язку з чим, ПАТ ПБК «Славутич» занижено податок на додану вартість.

За результатами перевірки, відповідно до чинного законодавства, були прийняті податкові повідомлення-рішення про донарахування податкових зобовязань.

Перевіркою встановлено факт щодо відсутності у ТОВ «ТРАНС - ВЕЙ» та ТОВ «Будівельна компанія «Лугбудтрест» технічних та технологічних можливостей до вчинення дій з внутрішніх перевезень вантажів. Зазначене вказує на те, що відповідні особи не мали можливості та належної кваліфікації на здійснення певних дій.

У продавця послуг - ТОВ «ТРАНС - ВЕЙ», ТОВ «Будівельна компанія «Лугбудтрест» відсутні податкові зобов'язання за період грудень 2010 року. У зв'язку з чим видані податкові накладні, з боку ТОВ «ТРАНС - ВЕЙ», ТОВ «Будівельна компанія «Лугбудтрест» на адресу ПАТ ПБК «Славутич» є неправомірно надані останньому.

Просить у задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, Фахівцями СДПІ проведена невиїзна документальна перевірка ВАТ „Пиво-безалкогольний комбінат „Славутич» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період грудня 2010 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-Вей», Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Лугбудтрест», за наслідками якої було складено Акт «про результати документальної невиїзної перевірки» від 09.06.2011 № 29/08-04/00377511.

За результатами матеріалів перевірки СДПІ та на підставі вищезазначеного акту перевірки 29.06.2011 прийнято податкове повідомлення - рішення за №0000406804 яким визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 193 247,50 грн., у тому числі основний платіж - 154 598,00грн., та штрафних (фінансових) санкцій - 38 649,50 грн.

Також, фахівцями СДПІ проведена невиїзна документальна перевірка ВАТ „Пиво-безалкогольний комбінат «Славутич» , з питань дотримання вимог податкового законодавства за січень 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Транс - Вей», ТОВ «Будівельна компанія «Лугбудтрест», за період січня 2011 року, за наслідками якої було складено Акт «про результати документальної невиїзної перевірки» від 09.06.2011 № 31/08-04/00377511.

За результатами матеріалів перевірки СДПІ та на підставі вищевказаного акту 29.06.2011 прийнято податкове повідомлення - рішення за №0000640804 яким визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 107 736,00 грн., у тому числі основний платіж - 107 735.00грн., та штрафних (фінансових) санкцій - 1,00 грн.

Платником зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені у адміністративному порядку, та рішеннями вищих податкових органів - ДПА у Запорізькій області, та ДПС України скарги платника були залишені без задоволення, а оскаржені податкові повідомлення-рішення без змін.

За даними Акта перевірки податковим органом встановлено порушення п.7.2.3, п. 7.4.1, п. 7.4.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 201.4, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України. внаслідок чого встановлено відсутністі постачання послуг з транспортних перевезень автомобільним транспортом по території України боку ТОВ «ТРАНС - ВЕЙ», ТОВ «Будівельна компанія «Лугбудтрест» на адресу ПАТ ПБІ «Славутич» в період грудня 2010 року, січня 2011. В зв'язку з чим, ПАТ ПБК «Славутич» занижено податок додану вартість .

Також в акті перевірки відповідачем визнані договори, укладені між позивачем та ТОВ «ТРАНС - ВЕЙ», ТОВ «Будівельна компанія «Лугбудтрест» нікчемними.

Відповідно до частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Це означає, що правочин є нікчемним, якщо це прямо обумовлено в Законі.

Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України загальною підставою недійсності правочину є недотримання в момент укладення правочину вимог частин 13, 5 і 6 ст.203 ЦК України (яка встановлює умови дійсності правочинів).

Спеціальні підстави (статті 218235 ЦК України) конкретизують застосування загальних умов, встановлюючи особливості порядку визнання правочину недійсним.

В п.18 постанови № 9 від 06.11.2009 Пленум Верховного Суду України зазначив: перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Окрім цього Пленум зазначив також, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

В разі, якщо контрагент підприємства порушив законодавство при нарахуванні та сплаті своїх податкових зобов'язань, відповідальність за це несе виключно він, можливості покладення відповідальності на інших осіб законодавством України не тільки не передбачено, але прямо заборонено.

Таким чином, несплата податків однією із сторін правочину чи шляхом їх приховування не є підставою для висновку про нікчемність правочину.

Таким чином, вірність та обґрунтованість формування платником податків валових витрат вимагає наявності звязку витрат платника податків на придбання товару з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. Податковою не доведено, що придбання послуг та товарів не повязано з господарською діяльністю позивача.

Пред'явлені до перевірки та надані у судовому засіданні документи є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та повністю підтверджують факт здійснення операції і, відповідно, право позивача на включення до податкового кредиту та до складу своїх валових витрат вартості придбаних товарів, що у подальшому були використані при здійсненні господарської діяльності.

Згідно з пп. 7.2.3. п.7.2 ст.7 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», із змінами і доповненнями, визначено: «Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом».

П.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

П.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким єдиним випадком є факт відсутності у платника податку на додану вартість податкової накладної, тобто не підтвердження сум сплаченого податку податковими на кладними.

Судом визнані не правомірними висновки перевіряючих про необхідність наявності у контагенів позивача ліцензії на вантажні перевезення. Згідно з п.25., ст.9. ЗУ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» згідно якого ліцензуванню підлягає лише перевезення небезпечних вантажів, до яких пиво та безалкогольні напої не відносяться.

Стосовно відсутності у ПАТ «ПБК «Славутич» таких первинних документів як подорожній лист вантажного автомобіля та талон замовника суд зазначає наступне.

Постановою КМУ від 25.02.2009 № 207 затверджений Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполучені. Ані подорожній лист, ані талон замовника не є обовязковими документами для підтвердження факту надання послуг з боку вищезазначених підприємств.

Суд також звертає увагу на те, що навіть ТТН, які є в наявності та які підтверджують, окрім інших документів, факти здійснення перевезень, у розглядаємому випадку не є для ПАТ «ПБК «Славутич» обовязковим документом, оскільки факт виконання Експедитором своїх обовязків за договором підтверджується не лише товарно-транспортними накладними, а й іншими документами, підтверджуючих рух товарів (готової продукції, тари тощо).

Стосовно відсутності контрагентів озивача за своїм місцезнаходженням в матеріалах справи містяться докази того, що ТОВ «Транс-Вей» був поданий позов до ДПІ у Артемівському районі м. Луганську про визнання дій ДПІ щодо видання наказу про перевірку неправомірними; визнання недійсним та скасування наказу про перевірку; визнання дій ДПІ щодо складання акту перевірки від 17.03.2011 № 104/23/36189001 неправомірними. визнання безпідставними тверджень ДПІ, викладених у акті перевірки про нікчемність правочинів, укладених з контрагентами ТОВ «Транс-Вей» з контрагентами та про завищення суми своїх податкових зобовязань та податкового кредиту.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06.05.2011 залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.06.2011 по справі №2а-2554/11/1270 позов був повністю задоволений. Зокрема, у постанові Луганського окружного адміністративного суду від 06.05.2011 були встановлені обставини, у тому числі й стосовно нібито відсутності цього підприємства за своїм місцезнаходженням. З судового рішення слідує, що контролюючий це підприємство орган взагалі надавав неправдиву інформацію. Зазначені судові рішення вступили в законну силу.

З огляду на це, акт перевірки ТОВ «Транс-Вей» не може бути носієм доказової інформації. Крім того, судовими рішеннями фактично спростовані твердження СДПІ стосовно цього підприємства контрагента ПАТ «ПБК «Славутич».

Крім цього, в матеріалах справи міститься постанова Господарського суду Запорізької області за позовом ТОВ «БК Лугбудтрест» до ПАТ «ПБК «Славутич про стягнення боргу за наданими ним позивачу послугами. Зазначеним рішенням встановлені факти надання послуг за договором від 20.12.2010, укладеного між позивачем та ТОВ «БК Лугбудтрест».

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Податковим кодексом України не передбачено обовязку зменшення податкового кредиту по податковим накладним, виданим продавцем товарів (робіт, послуг), якщо у подальшому податковим органом будуть встановлені факти неподання цим продавцем звітності до податкового органу або звітування не у повному обсязі податкових зобовязань або несплати чи сплати ним не у повному обсязі податкових зобовязань та таке інше. Не передбачено Податковим кодексом України й обмеження платника податку - покупця щодо використання податкових накладних, виданих продавцем, для формування податкового кредиту у разі встановлення вищезазначених обставин щодо цього продавця, або контрагентів цього продавця.

Зазначимо, що позиція вищих судових інстанцій (Верховного та Вищого адміністративного судів) по питанню відповідальності субєктів господарювання вже давно є сталою та полягає у тому, що платник податків не мусить нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства його контрагентами. Це може бути відповідальністю самого контрагента, якщо він допускає такі порушення. Аналогічні висновки надавав і Європейський суд по правам людини, зокрема у справах «Інтерсплав проти України» та «БУЛВЕС АД проти Болгарії».

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Керуючись статтями 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства “Пиво-безалкогольний комбінат “Славутич” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі від 29.06.2011 № 0000460804.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі від 29.06.2011 № 0000640804.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено відповідно до ст. 160 КАС України..

Суддя О.О. Артоуз