Постанова № 22203199, 12.03.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2012 року 13:46 Справа № 2а-0870/4836/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТатаринова Д.В.

при секретаріУрсуленко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Правобережного районного центру зайнятості м. Запоріжжя

до: ОСОБА_1

про: стягнення коштів у розмірі 13511,80 грн.,-

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (дов. б/н від 03.01.2012 року);

від відповідача: ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1 виданий 08.06.1995 року);

ВСТАНОВИВ:

21.06.2011 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Правобережного районного центру зайнятості м. Запоріжжя (далі позивач, Правобережний РЦЗ) до ОСОБА_1 (далі відповідач, ОСОБА_1Г.), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача суму виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 13511,80 грн.

Згідно з вимогами ч.3 ст. 107 КАС України судом був зроблений запит до адресно-довідкового сектору ВГІРФО ГУМВС в Запорізькій області щодо надання інформації про місце проживання (перебування) відповідача.

06.07.2011 до суду надійшла відповідь в якій зазначено, що відповідач зареєстрований за вказаною у запиті адресою: АДРЕСА_1.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, надала пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві та просила адміністративний позов задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні адміністративний позов не визнав. Пояснив, що у 2009 році дійсно отримував від ТОВ «ВіЕйБі Лізинг» кошти не за виконані роботи, а кошти після звільнення, так звані невиплачені бонуси. Також пояснив, що виплати отримував із затримкою у розмірі приблизно 1200,00 грн. (яких не вистачало на потреби сімї), у звязку з чим можливо він і підписував деякі документи, але жодного договору не підписував. Зазначив, що за час перебування на обліку в Правобережному РЦЗ з ТОВ «ВіЕйБі Лізинг» або іншим підприємством не мав жодних трудових відносин. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, встановив наступне.

27.08.2009 ОСОБА_1 звернувся до Правобережного районного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідно до Законів України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». В особистій заяві ОСОБА_1 власноруч зазначив, що зобовязується своєчасно надавати відомості про обставини, як можуть вплинути на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. У цей же день наказом Правобережного районного центру зайнятості № НТ090827 був наданий статус безробітного громадянину ОСОБА_1 як застрахованій особі з призначенням виплати допомоги по безробіттю з 27.08.2009 по 21.08.2010.

04.06.2010 згідно із наказом Правобережного РЦЗ №НТ100604 припинено виплату допомоги по безробіттю та знято з обліку відповідача, у звязку з поданням безробітнім письмової заяви про відмову від послуг СЗ.

В ході виконання Порядку обміну інформацією між Державною податковою адміністрацією України, Пенсійним Фондом України та Державним центром зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, затвердженого наказом від 12.07.2006 №259/407, зареєстрованого в Мінюсті України 26.07.2006 за № 876/12750 було виявлено, що в протоколі обміну інформацією від 03.08.2009 з ДПА за 1 квартал 2010 (щодо розслідування страхових випадків) у рядку «Ознака доходу нарахованого особі» у ОСОБА_1 (НОМЕР_2) у період перебування на обліку в центрі зайнятості проставлено «Заробітна плата нарахована (виплачена)» за 1 квартал 2010 року.

За результатами розслідування даного випадку спеціалістами центру зайнятості складений акт від 29.12.2010 № 744, згідно якого ОСОБА_1 працював за цивільно-правовим договором від 30.10.2009 з ТОВ «ВіЕйБі Лізинг». Даний договір укладено на три роки.

29.12.2010 Шевченківським районним центром зайнятості м. Києва проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застрахованій особі ОСОБА_1 у роботодавця ТОВ «ВіЕйБі Лізинг», за результатами якого складено акт №744. З даного акту вбачається, що громадянин ОСОБА_1 в 1 кварталі 2010 року перебував в цивільно-правових відносинах з ТОВ «ВіЕйБі Лізинг», згідно агентського договору №091030-29/А від 30.10.2009. Громадянин ОСОБА_1 відповідно до акту визначення нагороди від 15.12.2009 нараховано 726,54 грн., отримав кошти у лютому 2010 року, згідно акту визначення нагороди від 19.02.2010 нараховано 624,00 грн., кошти отримав у березні 2010 року.

За період з 30.10.2009 по 23.05.2010 ОСОБА_1 отримав допомогу по безробіттю від Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття у сумі 13511,80 грн., що підтверджується матеріалами справи.

18.07.2011 ОСОБА_1 до Ленінського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області було подано заяву, якою він повідомив отримувача про факт скоєння Генеральним Директором ТОВ «ВіЕйБі Лізинг» (м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21-Г) ОСОБА_3 злочину, кваліфікованого за ст. 358 Кримінального кодексу України як підроблення документу з метою його використання. Також у заяві зазначено, що Правобережним РЦЗ до Запорізького окружного адміністративного суду було подано копію агентського договору від 30.10.2009 та актів до нього, які укладено між ТОВ «ВіЕйБі Лізинг» та ОСОБА_1 Даний договір був поданий на підтвердження того факту, що, нібито, він з 2009 року працював у ТОВ «ВіЕйБі Лізинг». Ані даний агентський договір від 30.10.2009 з ТОВ «ВіЕйБі Лізинг», ані жодних актів до нього ОСОБА_1 не підписував. Підпис останнього на цьому договорі та актах є сфальсифікованим.

З даного приводу, у судовому засіданні, відповідач пояснив, що Ленінським РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області відмовлено в порушенні кримінальної справи, оскільки ТОВ «ВіЕйБі Лізинг» не надано агентського договору №091030-29/А від 30.10.2009.

Вищезазначені договір та акти витребувані судом у ТОВ «ВіЕйБі Лізинг».

Ухвалою суду від 05.09.2011, за клопотанням представника відповідача, судом призначено судово-почеркознавчу експертизу. Відповідно до ухвали, за клопотанням відповідача, останнього було зобовязано здійснити оплату за проведення судово-почеркознавчої експертизи.

28.07.2011 до суду надійшло клопотання експерта про надання додаткових вільних зразків почерку та підписів ОСОБА_1, а також повідомлено, що експертиза буде виконана тільки після підтвердження оплати витрат на проведення почеркознавчої експертизи. Суд повідомляв відповідача про необхідність здійснення оплати експертизи.

У звязку з тим, що до 31.01.2012 до експерту не надійшли додаткові вільні зразки почерку та підпису ОСОБА_1, а також підтвердження оплати витрат на проведення почеркознавчої експертизи до НДЕКЦ при ГУМВС України в Запорізькій області матеріали адміністративної справи повернуті 21.02.2012 до суду без виконання.

Таким чином, проведення вищезазначеної експертизи не можливо у звязку з відсутністю необхідної кількості вільних зразків підпису відповідача.

Крім того, у судовому засіданні 12.03.2012 на питання суду щодо підписів (чи ваші підписи) у актах від 19.02.2010 та 16.01.2010 ОСОБА_1 не надано конкретної відповіді та зазначено, що він не може надати відповідь. На питання суду яким чином отримував ОСОБА_1 кошти від ТОВ «ВіЕйБі Лізинг», на що відповідач отримував, що товариство перераховувало кошти на картку.

16.02.2011 Правобережним РЦЗ на адресу відповідача був направлений лист за № 332 з пропозицією про повернення неправомірно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 13511,80грн. в добровільному порядку у 15-денний строк з моменту отримання листа.

Зважаючи на несплату відповідачем у добровільному порядку коштів, позивач звернувся до суду.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 № 803-ХІІ (далі Закон № 803-ХІІ) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Згідно пп. б п. 3 ст. 1 Закону № 803-ХІІ в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство».

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» №1533-ІІІ від 02.03.2000 (далі Закон №1533-ІІІ).

Згідно п. 10 ст. 31 Закону №1533-ІІІ виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі: подання письмової заяви про відмову від послуг державної служби зайнятості.

Пунктом 2 ст. 36 Закону №1533-ІІІ застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. У разі виїзду особи, зареєстрованої в установленому порядку як безробітна, за межі України з метою працевлаштування чи здійснення іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку, така особа зобовязана повідомити про це державну службу зайнятості.

Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону №1533-ІІІ сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Беручі до уваги те, що відповідач не повідомив Правобережний РЦЗ про обставини, що впливають на умови виплати забезпечення та надання соціальних послуг (про можливість отримання та наявність доходу) і на час розгляду справи відповідачем доказів добровільного повернення коштів не надано, позовні вимоги Правобережного РЦЗ щодо стягнення з ОСОБА_1 коштів у розмірі 13511,80 грн. є законними та обґрунтованими, підтвердженими зібраними у справі доказами.

Виходячи з вищезазначеного, суддя дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Правобережного районного центру зайнятості суму виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 13511 (тринадцять тисяч пятсот одинадцять) грн. 80 коп. за реквізитами: р/р 37178001004259, ЄДРПОУ 35628345, МФО 813015, банк УДК у Хортицькому районі м. Запоріжжя ГУДКУ у Запорізькій області, одержувач Правобережний районний центр зайнятості.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанову виготовлено у повному обсязі та підписано 23.03.2012.

Суддя (підпис)Д. В. Татаринов