Постанова № 22203196, 12.03.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2012 року 11:07 Справа № 0870/640/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого суддіТатаринова Д.В.

при секретаріУрсуленко Ю.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовною заявою: Бердянського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянськ та Бердянському районі Запорізької області

до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про: стягнення заборгованості у розмірі 2634,74 грн.,-

за участю представників сторін:

від прокурора: Стешенко В.Є. (посв. №82 від 05.03.2012 року),

від позивача: не зявився,

від відповідача: не зявився;

ВСТАНОВИВ:

24 січня 2012 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов адміністративний позов Бердянського міжрайонного прокурора (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянськ та Бердянському районі Запорізької області (далі позивач, УПФУ в м. Бердянську) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач, ФОП ОСОБА_1.), в якому прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування (недоїмку) в розмірі 2634,74 грн.

У судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не прибув. До суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника. У клопотанні також зазначено, що УПФУ в м. Бердянську позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання вдруге не зявився. Про місце, час та дату судового засідання був повідомлений належним чином. Поштова кореспонденція суду отримана відповідачем 05.03.2012. Про причини неприбуття у судове засідання суд не повідомлено.

Дослідивши матеріали справи, зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообовязковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону № 1058, страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, обєднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, обєднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи субєкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - субєктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Відповідач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований Виконавчим комітетом Бердянської міської ради Запорізької області 22.03.2007. У цей же день відповідача взято на облік в УПФУ в м. Бердянську та присвоєно реєстраційний номер НОМЕР_1.

Станом на 22.11.2011 ФОП ОСОБА_1 має заборгованість до Пенсійного фонду з єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування (недоїмку) в розмірі 2634,74 грн.

ФОП ОСОБА_1 надано до УПФУ в м. Беряднську звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України за 2011 рік: 20.06.2011 за травень, у якій самостійно зазначив загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті у розмірі 196,13 грн.; 19.07.2011 за червень 264,77 грн.; 11.08.2011 за липень 392,26 грн.; 15.09.2011 за серпень 392,26 грн.; 14.10.2011 за вересень 213,97 грн.; 16.11.2011 за жовтень 402,47 грн.

Згідно акту від 10.06.2011 №17 про результати планової перевірки платника податків, щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування №17 від 10.06.2011 року з січня по травень підприємець повинен був сплатити єдиного внеску за ставкою 37,26% -704, 78 грн., за ставкою 3,6 % - 68,10 грн., разом 772,88 грн. Акт перевірки було підписано відповідачем без заперечень.

Вимогами ч. 2 ст. 20 Закону № 1058 встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Частиною 6 ст. 20 Закону №1058 передбачено, що страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є:

для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць;

для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, - квартал.

При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобовязані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід).

У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду.

У разі несплати авансових платежів до страхувальників застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Проведеною перевіркою прокуратури встановлено, що ФОП ОСОБА_1 має борг зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в розмірі 2634,74 грн.

Відповідно до ч. 12 ст. 20 Закону № 1058, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно ст. 23 Закону № 1058, спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Частиною 1 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що заявлені прокурором вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, у розмірі 2634,74 грн., є законними, обґрунтованими, підтверджуються зібраними в справі доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 11, 17, 94, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську та Бердянському районі Запорізької області (банк отримувач ГУДКУ в Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 37963785) заборгованість з єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування (недоїмку) в розмірі 2634,74 (дві тисячі шістсот тридцять чотири гривні сімдесят чотири копійки) грн. та перерахувати:

-2402,60 (дві тисячі чотириста дві тисячі шістдесят копійок) грн. на р/р 37191023000832;

-232,14 (двісті тридцять дві гривні чотирнадцять копійок) грн. на р/р 37197083000832.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанову виготовлено у повному обсязі та підписано 16.03.2012.

Суддя(підпис)Д.В. Татаринов