Ухвала суду № 22157309, 14.03.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-2470/927/11

Головуючий у 1-й інстанції: Маренич І.В.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Смілянця Е. С.

суддів: Білої Л.М. Ватаманюка Р.В.

при секретарі: Пачевській А.П.

за участю представників сторін:

відповідача - Клічук В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу контрольно-ревізійного управління у Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.08.2011 року у справі за позовом контрольно-ревізійного управління у Чернівецькій області до відділу освіти Новоселицької районної державної адміністрації про виконання вимог, В С Т А Н О В И В :

У квітні 2011 року Контрольно-ревізійне управління в Чернівецькій області звернулося до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Відділу освіти Новоселицької районної державної адміністрації про виконання вимог КРУ в Чернівецькій області від 01.02.2011 року №24-03-11-15/635, шляхом перерахування до Новоселицького районного бюджету 30% отриманої плати від оренди нежитлових приміщень в сумі 24425,14 грн.; відшкодування до загального фонду районного бюджету (код платежу 21080500) зайвої оплати за вугілля в сумі 188947,41 грн.; відшкодування в дохід загального фонду районного бюджету (код платежу 21080500 «Інші надходження») вартості зайво списаного пального на роботу шкільних автобусів, через безпідставно завищені норми, в сумі 12140,44 гривень.

Чернівецький окружний адміністративний суд постановою від 10.08.2011 року у задоволенні вказаного позову відмовив.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у звязку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Зокрема, апелянт наголошує на наявності фінансових порушень, зокрема недоотримання районним бюджетом доходів від оренди приміщень (30%) на суму 24425,14 грн., зайву сплату коштів за вугілля в сумі 188947,41 грн., зайве списання пального на загальну суму 12140,44 гривень, що не враховано судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови.

13.03.2012 року до суду надійшли письмові заперечення Відділу освіти Новоселицької РДА, у яких відповідач посилаючись на правомірність висновків суду першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови просить залишити апеляційну скаргу КРУ у Чернівецькій області без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.08.2011 року без змін.

У судове засідання представник апелянта не зявився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні проти доводів апелянта заперечив з підстав викладених у письмових запереченнях від 13.03.2012 року.

Заслухавши суддю-доповідача та думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, з 01.12.2010 року по 29.12.2010 року КРУ в Чернівецькій області проведена ревізія фінансово-господарської діяльності відділу освіти Новоселицької РДА щодо використання коштів виділених на ліквідацію наслідків стихійного лиха, що сталося 22-29 червня 2010 року в установах, що обслуговуються централізованою бухгалтерією відділу освіти Новоселицької РДА за червень-грудень 2009 року та завершений звітний період 2010 року.

Під час перевірки встановлено, що відділом освіти Новоселицької РДА було проведено зайві виплати бюджетних коштів на оплату від оренди нежитлових приміщень в сумі 24425,14 грн, зайву оплату за вугілля в сумі 188947,41 грн. та зайво списаного пального на роботу шкільних автобусів, через безпідставно завищені норми, в сумі 12140,44 гривень.

За результатами ревізії апелянт направив відповідачу вимоги про усунення виявлених ревізією недоліків та порушень від 01.02.2011 року № 24-03-11-15/7635, які у подальшому залишились без виконання.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови виходив з необґрунтованості заявленого адміністративного позову, а відтак відсутності правових підстав для задоволення адміністративного позову.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 2 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” встановлено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Одним з принципів місцевого самоврядування, встановлених ст.4 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, є правова організаційна та матеріально-фінансова самостійність в межах повноважень, визначених цим та іншими законами.

Відповідно до положень ст.1 вказаного Закону, представницьким органом місцевого самоврядування є виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.

Згідно з частинами 1, 3, 5, 6 ст. 16 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів.

Відповідно до пунктів 35, 36 статті 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання про затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.

Частиною 1 статті 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” встановлено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності в тому числі на землю.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження обєктами комунальної власності (ч. 5 ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”).

Територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження (ч.1 ст.71 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”).

Так, суд апеляційної інстанції не бере до уваги посилання апелянта щодо проведення відповідачем зайвих виплат бюджетних коштів на оплату від оренди нежитлових приміщень в сумі 24425,14 грн., виходячи з наступного.

Рішенням Новоселицької районної ради №19-22/09 XXII сесії V скликання від 22 жовтня 2009 року Про затвердження переліку обєктів, що належать до спільної власності територіальних громад м.Новоселиця та сіл Новоселицького району, визначено перелік обєктів які стосуються відділу освіти Новоселицької РДА, а саме: нежитлове приміщення дитячо-юнацької спортивної школи (м.Новоселиця вул..Котовського 17); нежитлові приміщення методкабінету (м.Новоселиця вул..Центральна 61/1); комплекс нежитлових будівель дитячого оздоровчого табору «Калинка»; комплекс нежитлових будівель в м. Новоселиця по вул. Фрунзе.28; нежитлова будівля в с. Рокитне, вул. Київська, 46.

Дії даного Положення розповсюджуються тільки на вищевказані об'єкти, що належать до спільної власності територіальних громад району.

Отже, як досліджено з вищенаведеного переліку обєктів, обєкти, які здавалися в оренду відділом освіти Новоселицької РДА і розташовані в будівлях шкіл району не включені до переліку обєктів спільної власності територіальних громад м. Новоселиця та сіл Новоселицького району, оскільки являються комунальною власністю сільських рад, які у грудні 2001 року та січні 2002 року, згідно актів передач відповідно до розпорядження голови Новоселицької РДА № 502-р від 07.12.2001 року були передані на баланс відділу освіти Новоселицької РДА.

Згідно реєстру орендарів відділу освіти у 2009-2010 роках, в оренду здавалися приміщення Мамалигівської, Боянської, Тарасівецької, Слобідської, Ванчиківської, Топорівської, Костичанівської та Подвірненської ЗОШ, Новоселицького ліцею, гімназії та ЗОШ № 3 за погодженням з міською та сільськими радами Новоселицького району.

Відтак, як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє відображення під час апеляційного розгляду, відповідними сільськими радами не приймалися на сесіях рішення щодо прийняття Положення «Про порядок розрахунку і використання плати за оренду майна, що належить до комунальної власності сільської ради», що спростовує твердження КРУ в Чернівецькій області щодо перерахування відділом освіти 30% отриманої плати за оренду нежитлових приміщень до районного бюджету в загальній сумі 24425,14 гривень.

Крім того, суд апеляційної інстанції ставиться критично до тверджень скаржника щодо відшкодування до загального фонду районного бюджету зайвої оплати за вугілля в сумі 188947,41 грн., з огляду на слідуюче.

Так, матеріали справи свідчать, що у 2009 році відділом освіти Новоселицької РДА здійснено закупівлю вугілля кам'яного (додаткова угода №1 від 10.07.2009 р. відповідно до договору № 29 від 04.02.2009 р.) на підставі нормативно-правових актів, що регулювали сферу державних закупівель на момент здійснення даної закупівлі.

Разом з тим, як зясовано судом апеляційної інстанції, відділ освіти Новоселицької РДА при плануванні, організації та здійсненні процедури закупівлі керувався нормами виключно Положення «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008 року №921 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2008 р. № 1017, зі змінами та доповненнями), іншими нормативно-правовими актами, що регулюють сферу державних закупівель, та врахував норму вищевказаного Положення стосовно не можливості зміни істотних умов договору зазначивши її в п. 2 Основних умов договору тендерної документації, що означало, що замовник не мав права вносити зміни чи змінювати окремі пункти тексту тендерної документації у зв'язку з прийняттям того чи іншого нормативно-правового акту.

На момент укладання договору про закупівлю вугілля кам'яного № 29 від 04 лютого 2009 року з переможцем торгів було видано Наказ Міністерства економіки України «Про затвердження Порядку зміни істотних умов договору про закупівлю» № 62 від 30 січня 2009 року, яким затверджувався порядок зміни істотних умов договору про закупівлю.

Враховуючи положення даного наказу а також особливості та специфіку даного товару, постійну зміну ціни на ринку, його соціально-економічну значимість та необхідність в постійній та безперервній поставці до закладів освіти району, замовником передбачено в договорі про закупівлю умову стосовно можливості зміни ціни договору та визначено порядок таких змін.

Згідно з Наказом «Про затвердження Порядку зміни істотних умов договору про закупівлю» № 62 від 30 січня 2009 року Міністерства економіки України передбачено, що істотні умови договорів про закупівлю, укладених до набрання чинності цим Порядком можуть змінюватись за згодою сторін відповідно до даного Порядку.

У звязку із неможливістю постачальника виконувати свої зобов'язання за умовами договору, а саме постачати товар (вугілля кам'яне) згідно обумовлених в договорі цін, постачальником направлено лист до відділу освіти Новоселицької РДА з проханням переглянути ціну договору у звязку з збільшенням ціни на вугілля, та було надано висновок експерта Чернівецької торгово-промислової палати.

Станом на 02.07.2009 року рівень цін, що склався на споживчому ринку в Чернівецькій області, згідно режиму вільного ціноутворення та інформаційно-довідковій літературі, моніторингу цін на споживчому ринку, розміщених на сайті спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, що здійснює координацію закупівель товарів, робіт та послуг за державні кошти, а також висновку Чернівецької торгово-промислової палати змінився в сторону збільшення.

Експертом Чернівецької торгово-промислової палати у відповідності до вимог Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» встановлена вартість на товар вугілля марки ЖР 585,00 грн./т.

Оскільки на ринку відбулося суттєве підвищення цін, яке документально підтверджується висновком експертної установи, що уповноважена надавати дану інформацію, замовнику надається право змінити істотну умову договору, а саме - ціну на підставі п. 8. 4. Порядку зміни істотних умов договору про закупівлю.

Даним пунктом передбачено можливість збільшення ціни договору у зв'язку зі збільшенням розміру мінімальної заробітної плати.

Відтак, у зв'язку з неможливістю постачальника виконувати свої зобов'язання за умовами договору, а саме постачати товар (вугілля кам'яне) згідно обумовлених в договорі цін, тендерний комітет згідно вищезазначеного Наказу змінив умови договору шляхом укладання додаткової угоди (протокол засідання тендерного комітету № 38 від 02 липня 2009 року), що дає підстави стверджувати про правомірність висновку суду першої інстанції про правомірність дій замовника щодо наявності усіх підстав зміни істотних умов договору.

Під час апеляційного розгляду не знайшли свого підтвердження і доводи апелянта щодо зайвого списання Відділом освіти Новоселицької РДА пального на загальну суму 12140,44 гривень, виходячи з наступного.

Так, право встановлення конкретних величин норм витрат палива на виконання і транспортної роботи у регламентованих межах надається керівникам підприємств та затверджується наказом по підприємству.

Головне контрольно-ревізійного управління України листом №02-14/1232 від 11 серпня 2010 року про списання паливно-мастильних матеріалів повідомляє, що наказ Міністерства транспорту України від 10 лютого 1998 року №43 не пройшов державної реєстрації в Міністерстві юстиції України та враховуючи зазначене вважають, що він є обовязковим для виконання лише для підприємств, установ та організацій, які входять до сфери управління Мінтрансу. Іншим центральним органам виконавчої влади, організаціями повинні бути розроблені власні нормативні документи щодо нормування витрат палива та мастильних матеріалів відповідно до законодавства.

В свою чергу, згідно з Наказом №113 від 23.03.2007 року «Про збільшення ліміту на дизпаливо» Начальником відділу освіти встановлено ліміт на дизпаливо для шкільного автобусу НК 6604 - державний номер НОМЕР_1 17,5 літрів на 100 кілометрів з 02 лютого 2007 року щомісячно.

Враховуючи, що службові автомобілі відповідача (шкільні автобуси) використовувались у напружених дорожніх умовах, де дорога проходить по пересіченій місцевості зі складним планом, з тривалими перервами між поїздками (одна година і більше), важких шляхових умовах, то начальником відділу освіти в межах наданих йому повноважень видано даний Наказ № 273 від 08.09.2006 року та № 113 від 23.03.2007 року «Про збільшення ліміту на бензин» відповідно до актів обстеження (без повного завантаження транспорту) фактичних витрат дизпалива шкільними автобусами, згідно яких, враховуючи особливості режиму роботи шкільних автобусів та з метою забезпечення безаварійності його експлуатації, керуючись нормами діючого законодавства, дозволено збільшити норму витрат пального на 10 % та 20% (залежно від маршруту), встановивши норму списання бензину.

Крім того, колегія суддів зауважує, що матеріали справи містять витяги з актів ревізії від 29.05.2007 року, 25.04.2008 року та 14.09.2009 року, в яких зазначалося, що під час перевірок виконання бюджету Новоселицькою районною радою, стану збереження майна та використання коштів установами, що утримуються з його бюджету , в 2007, 2008 та 2009 роках КРВ в Чернівецькій області та МКРВ в Новоселицькому та Герцаївському районах здійснено ревізію, якою не виявлено факту витрачання коштів на утримання автотранспорту, оплату транспортних послуг порушення при списанні пального за встановленими нормами за ревізує мі періоди.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову КРУ у Чернівецькій області.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу контрольно-ревізійного управління у Чернівецькій області залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.08.2011 року без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 19 березня 2012 року .

Головуючий Смілянець Е. С.

Судді Біла Л.М.

Ватаманюк Р.В.