Ухвала суду № 22157143, 15.03.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/2470/3298/11

Головуючий у 1-й інстанції: Ковтюк В.О.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Білоуса О.В. Залімського І. Г.

при секретарі: Александровій К.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3, представники на підставі довіреності

відповідача - ОСОБА_4, представник на підставі довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України в Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом підприємства споживчої кооперації № 56 Кам'янського сільського споживчого товариства до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Чернівецькій області про скасування рішення , -

В С Т А Н О В И В :

Підприємство споживчої кооперації 56 Камянського сільського споживчого товариства звернулось з адміністративним позовом до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Чернівецькій області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 26.08.2011 року №241421 на суму 5000 грн.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 27.12.2011 року позов задоволено. Скасовано рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації в Чернівецькій області про застосування фінансових санкцій №241421 від 26 серпня 2011року в сумі 5000 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь підприємства споживчої кооперації №56 Кам'янського сільського споживчого товариства судові витрати в сумі 28,23 грн.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати, незаконну, на його думку, постанову суду та постановити нову про відмову в задоволенні позову. У своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, незаконність та необєктивність судового рішення, що є безумовними підставами для його скасування. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що реалізація позивачем алкогольних напоїв 05.08.2011 року повинна була здійснюватись з урахуванням змін, внесених до постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва" № 957 від 30.10.2008 року, внесені постановою Кабінету Міністрів України № 819 від 03.08.2011 року № 819 "Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957". Зазначена постанови була належним чином оприлюднена. Враховуючи викладене, відповідач вважає безпідставними доводи позивача про те, що він має бути звільнений від відповідальності з порушення вищевказаної постанови, у зв'язку з тим, що йому не було відомо про її існування.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та викладені в ній вимоги.

Представники позивача у судовому засіданні заперечили проти задоволення апеляційної скарги. Також позивачем надані письмові пояснення, відповідно до яких позивач просить залишити без змін постанову суду І інстанції, як законну та обґрунтовану.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вірно встановлено судом І інстанції, що підтверджено матеріалами справи, обставини спору полягають у наступному.

Посадовими особами відповідача 25.08.2011 року проведено перевірку магазину №56, який знаходиться за адресою с. Багринівка, Глибоцький район, Чернівецька область. За результатами перевірки складено акт №36750855 від 25.08.2011року (а.с.8-9), відповідно до якого перевіркою встановлено порушення позивачем постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.11р. № 819 «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957», а саме, реалізація алкогольних виробів за цінами нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни (фіскальні звітні чеки 05.08.11р. №№ 8566 та 8572).

На підставі акту перевірки, відповідачем винесено рішення про застосування фінансових санкцій від 26.08.2011 року №241421, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 5000 грн., відповідно до абз.13 ч.2 ст.17 Закону №481 (а.с.10).

Рішення про застосування штрафних санкцій позивачем було оскаржено в адміністративному порядку спочатку до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України (рішенням від 21.09.11р. №5838/32-0417 скарга була залишена без задоволення), а потім до Державної податкової адміністрації України (рішенням від 24.10.11р. №4159/6/10-2415 скарга була залишена без задоволення) (а.с.12-19).

Задовольняючи позов, суд І інстанції дійшов висновку, що на час вчинення порушень вимог постанови № 819 від 03.08.2011 року, позивач не знав про її прийняття. Враховуючи викладене, не міг застосовувати її норми, оскільки вказана постанова Кабінету Міністрів України була опублікована в газеті "Урядовий кур'єр" 05.08.2011 року. За таких обставин, суд І інстанції дійшов висновку, що відповідач оскаржуваним рішенням №241421 від 26.08.2011 року неправомірно застосував до позивача штрафні санкції.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду І інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до висновків відповідача, викладених в акті перевірки, позивачем порушено вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.11р. № 819 «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957», а саме, реалізовано алкогольні вироби за цінами нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни. При цьому, вказане порушення відбулось у день набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 819 від 03.08.2011 року, а саме 05.08.2011 року. Вказане підтверджується фіскальними звітними чеками від 05.08.11р. №№ 8566 та 8572.

Згідно положень ч.1 ч.4 ст.53 Закону України “Про Кабінет Міністрів України” від 7 жовтня 2010 року № 2591-VIпостанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування. Постанови Кабінету Міністрів України публікуються в Офіційному віснику України, газеті "Урядовий кур'єр", акти Кабінету Міністрів України також оприлюднюються шляхом їх розміщення на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України.

Відповідно до п.4 Указу Президента України від 10.06.1997 року № 503/97 “Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності” встановлено, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк набрання ними чинності не передбачено в цих актах. Акти Кабінету Міністрів України, які визначають права і обов'язки громадян, набирають чинності не раніше дня їх опублікування в офіційних друкованих виданнях.

Оприлюднення нормативно-правових актів - це доведення текстів відповідних актів до відома населення, а також державних органів, підприємств, установ і організацій. Воно є обов`язковою умовою початку дії зазначених актів.

Статтею 57 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти, які визначають права і обов`язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що при роздрібній торгівлі алкогольними напоями 05.08.2011 року позивач застосовував ціни нижчі від встановлених мінімальних роздрібних цін (2-і пляшки горілки «Люботин Проста»0,5 л. 40% - продано за ціною 23,00 грн. за кожну, тоді як мінімальна ціна на такі напої встановлена 26,10 грн.) в порушення Постанови Кабінету міністрів України від 03.08.11р. № 819 «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957».

Відповідно до абз.13 ч.2 ст.17 Закону №481 до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 5000 грн.

Фінансові санкції, передбачені Законом України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” 19.12.1995 року № 481/95-BP, які застосовані до позивача, за змістом та суттю є адміністративно-господарськими санкціями (штрафом) та підпадають під їх визначення дане у статтях 238, 241 Господарського кодексу України.

У відповідності до ч.1 ст.218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

При цьому, підставою податкової відповідальності є правопорушення, що характерні відповідними ознаками, які однакові для будь-якого правопорушення: а) суспільна небезпека; б) протиправність; в) винність; г) караність.

Винність передбачає наявність у особи відповідного власного психічного ставлення до свого діяння і його наслідків. Формами вини, що мають юридичне значення є умисел і необережність.

Як встановлено судом, позивач, реалізуючи алкогольні напої 05.08.2011 року, що підтверджено квитанціями від 05.08.2011 року №№ 8566, 8572, не мав умислу на порушення норм постанови Кабінету Міністрів України № 819 від 03.08.2011 року, оскільки взагалі не знав про її існування.

Зазначене підтверджується також тим, що 06.08.2011 року торгівля алкогольними напоями здійснювалась у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 03.10.2008 р. № 957 “Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва” із змінами і доповненнями внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. № 819, що підтверджується актом перевірки від 25.08.2011 р.

Таким чином, в діях позивача відсутня така обов'язкова ознака правопорушення, як винність.

Вказане не дає підстав для притягнення позивача до відповідальності визначеної Законом України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”.

Приймаючи оскаржуване рішення, відповідач не врахував вказану обставину, що є підставою для скасування рішення про застосування штрафних фінансових санкцій № 241421 від 26.08.2011 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що вимоги апелянта - є безпідставними, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України в Чернівецькій області, - залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 27.12.2011 року, без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 19 березня 2012 року .

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Білоус О.В.

Залімський І. Г.