Ухвала суду № 22157137, 14.03.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/13004/11

Головуючий у 1-й інстанції: Фелонюк Д.Л.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Залімського І. Г.

при секретарі: Семеновій Г.В.

за участю представників сторін:

позивача: Іванової А.Ю., Клюка В.Ф.

відповідача: Кундиловської М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Приватного малого виробничо-комерціного підприємства "ЛАН", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Приватне підприємство "Інтранском", Товариство з обмеженою відповідальністю "Укройлпродукт" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

ПМВКП "ЛАН" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у м.Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.05.2011 року №0002892301/1464, №0002902301/1465, №0002912301/1466, №0002922301/1467. Позовні вимоги мотивовано тим, що з 18.04.2011 року по 22.04.2011 року працівниками ДПІ у м.Хмельницькому була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Приватного малого виробничо-комерційного підприємства "ЛАН" з питань відображення у податковому обліку фінансово-господарських операцій із ПП "Інтранском" (код ЄДРПОУ - 37308168), ТОВ "Укройлпродукт" (код ЄДРПОУ - 37036907) за період з 01.11.2010 року по 31.01.2011 року. За результатами перевірки ДПІ у м.Хмельницькому складено акт №3262/23-5/14148278 від 04.05.2011 року. На підставі висновків зазначеного акту, ДПІ у м.Хмельницькому прийнято податкові повідомлення-рішення від 24.05.2011 року, а саме: №0002892301/1464 яким збільшено податкове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 264429 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 211543 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 52886 грн.; №0002902301/1465 яким збільшено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 328884 грн. в тому числі за основним платежем в сумі 279520 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 49364 грн.; №0002912301/1466 яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі за січень 2011 року в сумі 43643 грн.; №0002922301/1467 яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2010 рік у сумі 635340 грн. Вважаючи висновки податкового органу безпідставними, а прийняті на їх підставі рішення - неправомірними, просили визнати податкові повідомлення-рішення протиправним та скасувати їх.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.12.2011 року позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.12.2011 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представник відповідача (апелянта) апеляційну скаргу підтримала у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просила постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 09.12.2011 року скасувати, а у задоволенні позову - відмовити, дала пояснення, аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі.

Представники позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнали у повному обсязі, проти її задоволення заперечили, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Крім того, дали пояснення по суті апеляційної скарги, аналогічні викладеним в письмових запереченнях, що приєднані до матеріалів справи. Просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ПП "Інтранском", ТОВ "Укройлпродукт" - в судове засідання не з'явилися. Представник ПП "Інтранском" направив на адресу суду заву, в якій заявив клопотання про розгляд справи без його участі, а також пояснив, що ПП "Інтранском" апеляційну скаргу ДПІ у м.Хмельницькому просить залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.12.2011 року - без змін. Представник ТОВ "Укройлпродукт" також направив на адресу Вінницького апеляційного адміністративного суду клопотання про розгляд справи без його участі. Крім того, з наданих ним письмових пояснень по суті апеляційної скарги вбачається, що апеляційну скаргу ТОВ "Укройлпродукт" не визнає, вважаючи рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим.

Колегія суддів, заслухавши думку представників сторін, які не заперечили проти розгляду апеляційної скарги по суті без участі представників третіх осіб, а також враховуючи те, що їх явка в судове засідання не визнавалась обов'язковою, а матеріалів справи достатньо для її вирішення в даному судовому засіданні, визнала за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами без участі представників третіх осіб згідно ч.4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС).

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ПМВКП "ЛАН" як суб'єкт підприємницької діяльності юридична особа зареєстроване виконавчим комітетом Хмельницької міської ради народних депутатів 26.08.1996 року (код ЄДРПОУ - 14148278), свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №249364, довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА №173951 Головного управління статистики у Хмельницькій області, взято на податковий облік в органах державної податкової служби 28.12.1991 року за №1517 та перебуває на обліку в ДПІ у м.Хмельницькому. У період з 03.07.1997 року по 04.05.2011 року ПМВКП "ЛАН" являлося платником ПДВ згідно свідоцтва від 03.07.1997 року №31784889 (т.1 а.с.18, т.2 а.с. 149-150).

З 18.04.2011 року по 22.04.2011 року працівниками ДПІ у м.Хмельницькому відповідно до наказу №2321 від 18.04.2011 року та направлення №000856 від 15.04.2011 року, згідно з п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПМВКП «ЛАН» з питань відображення у податковому обліку фінансово-господарських операцій із ПП "Інтранском" (код ЄДРПОУ - 37308168), ТОВ "Укройлпродукт" (код ЄДРПОУ - 37036907) за період з 01.11.2010 року по 31.01.2011 року.

У період, за який проводилась перевірка, ПМВКП "ЛАН" було платником: податку на прибуток приватних підприємств; податку на додану вартість (зареєстроване платником податку на додану вартість з 03.07.1997 року, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ №31784889); комунального податку; земельного податку; податку з доходів найманих працівників; податку за спеціальне використання водних ресурсів державного значення; збору за забруднення навколишнього природного середовища; збору на розвиток садівництва, виноградарства та хмелярства; податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин; плати за торговий патент.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №3262/23-5/14148278 від 04.05.2011 року (т.1 а.с. 17-46). Відповідно до висновків акту, перевіркою виявлено порушення: ч.1, ч.5 ст.203, ст.215, ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України в частині нікчемності правочину, так як він не спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним; п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року №334/94-ВР, в результаті чого суб'єктом господарювання завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток підприємств за 2010 рік в сумі 635340 грн. та занижено податок на прибуток підприємств за 2010 рік у сумі 211543 грн.; п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1 та п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" та пп.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 року, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 279520 грн. в тому числі: листопад 2010 року у сумі 36879 грн., грудень 2010 року у сумі 160573 грн., січень 2011 року у сумі 82068 грн.; завищено залишок від'ємного січня 2011 року, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 26 декларації за січень 2011 року) у сумі 98850 грн.; завищено залишок різниці від'ємного значення що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 22.2 декларації за січень 2011 року) у сумі 43643 грн..

На підставі висновків зазначеного акту перевірки ДПІ у м.Хмельницькому прийнято податкові повідомлення-рішення від 24.05.2011 року, а саме: №0002892301/1464 (т.1 а.с. 13), яким збільшено податкове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 264429 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 211543 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 52886 грн.; №0002902301/1465 (т.1 а.с. 14), яким збільшено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 328884 грн. в тому числі за основним платежем в сумі 279520 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 49364 грн.; №0002912301/1466 (т.1 а.с. 15), яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі за січень 2011 року в сумі 43643 грн.; №0002922301/1467 (т.1 а.с. 16), яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2010 рік у сумі 635340 грн.

За результатами адміністративного оскарження, зазначені податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги ПМВКП "ЛАН" - без задоволення.

Підставою для висновків, викладених у акті перевірки, стало те, що, на думку податкового органу, позивачем було завищено валові витрати на загальну суму 1481512 грн. за рахунок безпідставного віднесення до складу валових витрат придбання товарів (паливно-мастильних матеріалів) по операціях з ПП «Інтраском» та ТОВ «Укройлпродукт», що фактично не здійснювались в межах господарської діяльності підприємства, не мали реального товарного характеру, здійснювалось документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку лише бухгалтерськими проводками.

Судом першої інстанції було встановлено, що згідно договору купівлі-продажу нафтопродуктів №25/11/10 від 25.11.2010 року (т.1 а.с. 47-57), укладеного між позивачем та ПП «Інтраском», останнє зобовязалось передати у власність ПМВКП «Лан», а ПМВКП «Лан» зобовязувалось своєчасно прийняти товар і оплатити його на умовах цього договору (п.1.1 договору).

На виконання договору купівлі-продажу нафтопродуктів №25/11/10 від 25.11.2010 року, додаткових угод до зазначеного договору, ПП «Інтраском» відповідно до видаткових накладних №ІН-000010 від 27.01.2011 року, №ІН-000006 від 20.01.2011 року, №ІН-000003 від 11.01.2011 року, №ІН-10 від 24.12.2010 року, №ІН-15 від 17.12.2010 року, №ІН-2 від 02.12.2010 року, №ІН-1 від 25.11.2010 року, податкових накладних №3 від 02.12.2010 року, №11 від 24.12.2010 року, №6 від 17.12.2010 року, №1 від 25.11.2010 року, №10 від 27.01.2011 року, №3 від 11.01.2011 року, №6 від 20.01.2011 року поставило позивачу бензин А-76 загальною вартістю 1591711 грн., в тому числі ПДВ 265285,16 грн., якість якого підтверджується сертифікатом відповідності серії ДБ № UA1.035.0054367-09, паспортом №187 Транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії «Укртатнафта». Загалом на підтвердження реальності і фактичності здійснення господарських операцій за укладеним договором позивачем були надані суду першої інстанції копії видаткових накладних, податкових накладних, банківських виписок по особовому рахунку, платіжних доручень, сертифікатів відповідності на товар, товарно-транспортних накладних, довіреностей на отримання ТМЦ (т.1 а.с. 93-163, т.2 а.с. 93-111)

Згідно договору №УП-012-9 від 01.12.2010 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Укройлпродукт», останнє зобовязалось передати, а ПМВКП «ЛАН» - прийняти та оплатити нафтопродукти в кількості, асортименті, по цінам, в терміни відповідно до умов договору і додатків до нього (п.1.1) (т.1 а.с. 58-66).

На виконання договору постачання №УП-012-9 від 01.12.2010 року, додаткових угод до зазначеного договору, ТОВ «Укройлпродукт» відповідно до видаткових накладних №РН-120402 від 04.12.2010 року, №РН-010503 від 05.01.2011 року, податкових накладних №123106 від 31.12.2010 року, №120401 від 04.12.2010 року, №10501 від 05.01.2011 року поставило позивачеві ДП ЕН-590, сорт F, бензин А-80 на загальну суму 940367,25 грн., в тому числі ПДВ 156727,87 грн., якість якого підтверджується сертифікатами відповідності серії АБ № UA8.145.01.08470-10, №UA8.145.01.07760-10, паспортами №2687, №2277 ВАТ «Мозирський нафтопереробний завод». Загалом на підтвердження реальності і фактичності здійснення господарських операцій за укладеним договором позивачем були надані суду першої інстанції копії видаткових накладних, податкових накладних, банківських виписок по особовому рахунку, платіжних доручень, сертифікатів відповідності на товар, товарно-транспортних накладних, довіреностей на отримання ТМЦ актів приймання нафтопродуктів за кількістю форми 5-НП, акти приймання-передачі товару (т.1 а.с. 171-200).

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції керувався тим, що в силу пп.5.2.1 п.5.2 ст.2 Закону №334/94-ВР (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин), до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з підпунктом 11.2.1. п.11.2. ст.11 Закону №334/94-ВР, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається одна з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх. видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку їх результатів.

Отже, законодавством передбачено, що платник податку - покупець має право збільшити валові витрати після оприбуткування товарів та зарахувати до податкового кредиту суму податку на додану вартість, підтверджену належним чином оформленою податковою накладною, яку він отримав.

З урахуванням положень п.5.1 і 5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону №334/94-ВР, невід'ємною ознакою правомірності віднесення будь-яких витрат, до складу валових витрат є зв'язок цих витрат з її господарською діяльністю. При цьому, згідно п.1.32. Закону №334/94-ВР, господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. На підставі дослідження наявних у справі доказів суд першої інстанції дійшов висновку про те, що придбані нафтопродукти позивач використав у господарській діяльності, а отже - правомірно скористався правом на включення до валових витрат на придбання нафтопродуктів від ПП «Інтраском» та ТОВ «Укройлпродукт».

За змістом пп.7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону №168/97-ВР датою виникнення права на податковий кредит є дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст.198.1 ПКУ право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у звязку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За змістом п.198.2 ст.198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту. З урахуванням зазначених вище положень Закону №168/97-ВР право на нарахування податкового кредиту виникає у покупця товару за умови отримання від його постачальника належним чином оформленої податкової накладної, яка підтверджує факт поставки послуг.

Дослідженими судом першої інстанції та наявними в матеріалах справи доказами спростовується висновок відповідача, що укладені між позивачем та його контрагентами договори не мали реального товарного характеру. Наявні у справі докази в сукупності, на думку суду, спростовують висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, які в подальшому стали підставою для прийняття оскаржуваного ППР. Документи, надані позивачем на підтвердження правомірності своїх дій, відповідають вимогами первинності в розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і являються підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Разом із тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірності прийнятих на їх підставі рішень.

Колегія суддів зауважує, що згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Вищий адміністративний суд в Інформаційному листі від 20.07.2010 р. N 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» звертає увагу на необхідність індивідуалізації кваліфікації дій платників податку з формування податкового кредиту та сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість з огляду на добросовісність такого платника.

Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

При вирішенні спору по суті судом першої інстанції врахована правова позиція Верховного суду України, викладена, зокрема, в постанові Пленуму Верховного Суду України, від 6 листопада 2009 року № 9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”, та Вищого адміністративного суду України згідно Інформаційного листа ВАСУ від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби».

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2011 року , без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 19 березня 2012 року .

Головуючий Білоус О.В.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Залімський І. Г.