Ухвала суду № 22157066, 14.03.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/3644/11

Головуючий у 1-й інстанції: Яремчук К.О.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Залімського І. Г.

при секретарі: Семеновій Г.В.

за участю представників:

позивача: Роздобудько П.В.

третьої особи: Бугаєва А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Відкритого акціонерного товариства "Вінницький міський молочний завод", Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Трейд-Ойл" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м.Вінниці до Відкритого акціонерного товариства "Вінницький міський молочний завод", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Трейд-Ойл", Товариство з обмеженою відповідальністю "Справа Наша" про стягнення коштів , -

В С Т А Н О В И В :

ДПІ у м. Вінниці звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до ВАТ "Вінницький міський молочний завод" про стягнення коштів за нікчемним правочином. Позовні вимоги мотивовано тим, що проведеною перевіркою з питань дотримання ВАТ "Вінницький міський молочний завод" вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня по 31 грудня 2009 року органом державної податкової служби виявлено укладення 20 серпня 2009 року між ВАТ "Вінницький міський молочний завод" та ТОВ "Транс-Трейд-Ойл" нікчемного договору комісії на придбання паливно-мастильних матеріалів. Загальна вартість договору комісії для ВАТ "Вінницький міський молочний завод" склала 99000022,77 гривень (з яких ПДВ становить 16500003,8 гривень). З огляду на викладені у акті перевірки висновки податкового органу щодо підстав вважати зазначений правочин таким, що не був спрямований на реальне настання правових наслідків, податковий орган звернувся до суду із вимогами стягнути з ВАТ "Вінницький міський молочний завод" всі отримані за цим договором кошти до державного бюджету.

Судом першої інстанції справа розглядалася колегіально після направлення справи на новий розгляд у зв'язку із скасуванням Вищим адміністративним судом ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2011 року та постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 18 січня 2011 року (ухвала Вищого адміністративного суду України від 07 липня 2011 року).

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 12.01.2012 року позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12.01.2012 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору. ТОВ "Транс-Трейд-Ойл" - третя особа на стороні відповідача - в поданій апеляційній скарзі просить суд постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12.01.2012 року скасувати, а у задоволенні позову - відмовити.

В судовому засіданні представник третьої особи на стороні відповідача (апелянта) апеляційну скаргу ТОВ "Транс-Трейд-Ойл" підтримав у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просив постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12.01.2012 року скасувати, дав пояснення, аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі. Крім того, підтримав доводи апеляційної скарги відповідача - ВАТ "Вінницький міський молочний завод".

Представник позивача в судовому засіданні апеляційні скарги не визнав у повному обсязі, проти їх задоволення заперечив, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Просив залишити апеляційні скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача (апелянта) в судове засідання не з'явився, однак направив на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання мотивовано тим, що на час розгляду справи представник апелянта буде приймати участь у судовому засіданні у м.Львів, і не зможе взяти участь у розгляді справи в суді.

Колегія суддів, оцінивши доводи заявленого клопотання, прийшла до висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на те, що відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам). Законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом (ч. 7 ст. 56 КАС). Крім того, повноваження законних представників підтверджуються документами, які стверджують займану ними посаду. Довіреності від імені органу, підприємства, установи, організації видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те законом, положенням, статутом особи і засвідчуються печаткою цього органу, підприємства, установи, організації, що визначено ст. 58 КАС України. Таким чином, законодавством не обмежена можливість юридичної особи мати в суді кількох представників, надавши їм відповідні повноваження згідно вимог Кодексу адміністративного судочинства. Відтак, зазначені в клопотанні причини нявки в судове засідання, не підтверджені належними доказами, не можуть бути визнані судом поважними, а клопотання не підлягає задоволенню.

Колегія суддів, заслухавши думку учасників процесу, враховуючи те, що явка представника відповідача в судове засідання не визнавалась обов'язковою, а матеріалів справи достатньо для її вирішення в даному судовому засіданні, визнала за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами без участі представника відповідача згідно ч.4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, у період з 17 березня по 28 квітня 2010 року податковими інспекторами Державної податкової адміністрації у Вінницькій області та Державної податкової інспекції у м. Вінниці проведено виїзну планову документальну перевірку з питань дотримання ВАТ "Вінницький міський молочний завод" вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня по 31 грудня 2009 року, за результатами якої складено акт №175/23/00444429 від 07 травня 2010 року (а.с.11-26; том 1 справи).

У висновках зазначеного акту, окрім іншого, йдеться про те, що договір комісії №2008/1 від 20 серпня 2009 року, укладений між ВАТ "Вінницький міський молочний завод" та ТОВ "Транс-Трейд-Ойл", через відсутність звязку понесених ВАТ "Вінницький міський молочний завод" витрат із його господарською діяльністю, не спрямований на настання правових наслідків, обумовлених ним і мав на меті заниження обєкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість. Також у висновках акту перевірки зазначено, що матеріали перевірки будуть передані до юридичного управління для звернення до суду щодо стягнення коштів за нікчемним правочином.

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції виходив із того, що правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, визначені статтею 228 Цивільного кодексу України. Так, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Частиною 2 цієї статті передбачено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Крім того, зазначені норми кореспондуються із приписами статті 207 ГК України, в якій наведені підстави визнання господарського зобовязання недійсним, та статті 208 ГК України, якою врегульовано наслідки визнання господарського зобовязання недійсним.

Так, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині (частина 1 статті 207 ГК України).

При цьому, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави (частина 1 статті 208 ГК України).

Судом першої інстанції встановлено, що вироком Староміського районного суду м. Вінниці від 03 жовтня 2011 року гр. ОСОБА_4, який на момент укладення договору комісії виконував обовязки голови правління ВАТ "Вінницький міський молочний завод", було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого статтею 212 частини 3 Кримінального кодексу України, та засуджено за цією ж статтею до пяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обовязків строком на 2 роки. Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироку законної сили залишений підписка про невиїзд. Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 08 грудня 2011 року (а.с.219-221; том 5 справи) вирок Староміського районного суду м. Вінниці від 03 жовтня 2011 року щодо ОСОБА_4 змінено, зазначивши в резолютивній частині: запобіжний захід щодо ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити попередній заставу. В решті вирок залишено без змін.

Із зазначених вище судових рішень вбачається, що в ході розгляду кримінальної справи встановлено, що "ОСОБА_4, знаючи про безтоварність операцій з купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів, шляхом завищення валових витрат та податкового кредиту, умисно ухилився від сплати до бюджету держави податку на прибуток підприємства в сумі 1875000,00 гривень та податку на додану вартість в сумі 56727,00 гривень".

При цьому, судом першої інстанції враховано приписи частини 4 статті 72 КАС України, якою визначено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обовязковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що вироком Староміського районного суду м. Вінниці від 03 жовтня 2011 року та ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 08 грудня 2011 року встановлено винну особу (ОСОБА_4) у ненадходженні до бюджету відповідних платежів, що повязано із укладеним безтоварним договором комісії №2008/1 від 20 серпня 2009 року між ВАТ "Вінницький міський молочний завод" та ТОВ "Транс-Трейд-Ойл". Зазначене свідчить про наявність умислу у виконуючого обовязки генерального директора ОСОБА_4 під час укладення договору комісії №2008/1 20 серпня 2009 року на незаконний результат, за що останнього притягнуто до кримінальної відповідальності.

Судом першої інстанції було також встановлено, що згідно із умовами договору комісії від 20 серпня 2009 року до обовязків Комісіонера (ТОВ "Транс-Трейд-Ойл") належали наступні: самостійно здійснити необхідну комерційно-маркетингову роботу по пошуку третіх осіб Продавців товару; при здійсненні придбання товару Комісіонер зобовязується діяти в інтересах Комітента на умовах, які найбільш вигідні для Комітента; вжити всіх необхідних заходів для збереження товару від втрат, вилучень, нестач або пошкоджень. Комісіонер був наділений, окрім інших, такими правами: для виконання доручення залучати третіх осіб субкомісіонерів; в ході виконання умов даного договору та договорів, укладених з третіми особами Продавцями товару залучати представників сторонніх організацій для перевезення, зберігання, проведення експертиз товару.

Виходячи із наведеного, саме Комісіонер ТОВ "Транс-Трейд-Ойл" був наділений правами та обовязками забезпечити транспортування паливно-мастильних матеріалів, забезпечити зберігання товару та проведення експертиз (у разі потреби).

В ході судового розгляду судом першої інстанції були досліджені обставини укладання і виконання договору від 20 серпня 2009 року. Зокрема, представник відповідача в судовому засіданні пояснив суду першої, що йому не було відомо, чи Комісіонером залучались інші особи для транспортування товару, чи укладались ним угоди по збереженню паливно-мастильних матеріалів та проведення відповідних експертиз. Додатково представник відповідача пояснив, що ВАТ "Вінницький міський молочний завод" таких заходів не вчиняв. Представник відповідача не заперечував факту відсутності у ВАТ "Вінницький міський молочний завод" необхідних технічних та матеріальних ресурсів, які б забезпечили можливість самостійного виконання Товариством операцій з купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів. Ані відповідачем, ані його контрагентом ТОВ "Транс-Трейд-Ойл" не було надано суду першої інстанції доказів, якими б підтверджувалися факти переміщення (перевезення) паливно-мастильних матеріалів.

Доводи апеляційних скарг в частині порушення судом першої інстанції норм права - незастосування до спірних правовідносин норм статті 250 Господарського кодексу України щодо пропущення податковим органом строку застосування адміністративно-господарських санкцій, колегія суддів апеляційного суду оцінює критично, з огляду на наступне. Факти порушення субєктом господарювання правил здійснення господарської діяльності виявлені податковим органом в ході проведення перевірки, результати якої зафіксовано у акті №175/23/00444429 від 07 травня 2010 року, при цьому з позовом до суду щодо стягнення коштів за нікчемним договором комісії податковий орган звернувся 24 червня 2010 року. Тобто шестимісячний строк, передбачений статтею 250 ГК України, контролюючим органом не пропущено. При цьому, датою порушення ВАТ "Вінницький міський молочний завод" правил господарської діяльності є момент укладення договору комісії від 20 серпня 2009 року, тому в даному випадку податковим органом в межах річного строку з дня вчинення Товариством самого порушення подано адміністративний позов до суду.

В решті доводи апеляційних скарг спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції, з урахуванням приписів ч. 4 ст. 227 КАС України, в повній мірі виконано вимоги Вищого адміністративного суду України, викладені в ухвалі суду від 07 липня 2011 року. Судом першої інстанції було вжито заходів з метою повного, всебічного і об'єктивного дослідження обставин справи. При цьому, згідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів (ч.6 ст. 71 КАС України).

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Відкритого акціонерного товариства "Вінницький міський молочний завод", Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Трейд-Ойл", - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12.01.2012 року , без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 19 березня 2012 року .

Головуючий Білоус О.В.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Залімський І. Г.