Ухвала суду № 22157046, 06.03.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/11328/11

Головуючий у 1-й інстанції: Тарновецький І.І.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2012 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Боровицького О. А.

суддів: Гонтарука В. М. Драчук Т. О.

при секретарі: Александровій К.В.

за участю:

позивача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Хмельницького на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Прокуратури міста Хмельницького про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії , -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2011 року ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом в якому просить визнати бездіяльність прокуратури м. Хмельницького та зобовязати в місячний термін надати їй в письмовій формі повне розяснення додержання і застосування законів при виділенні у приватну власність співвласниці ОСОБА_3 326 метрів квадратних земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 підпілляз прибудинкової території (земельної ділянки) НОМЕР_1, НОМЕР_2, по вул. Проскурівського підпілля міста Хмельницький і земель запасу міста Хмельницького, а саме виконавчим комітетом Хмельницької міської ради і Хмельницькою міською радою при винесенні рішень про надання в користування земельних ділянок; комунальним підприємством проектно-розвідувальних робіт по землевпорядкуванню міста Хмельницького в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки; Хмельницьким міським управлінням земельних ресурсів та земельної реформи, Хмельницьким обласним головним управлінням земельних ресурсів при наданні позитивних висновків державної землевпорядної експертизи до проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки. А також надати інформацію, кому на даний час належить на праві приватної власності земельна ділянка житлового будинку АДРЕСА_1. З врахуванням уточнених позовних вимог позивачка просила суд зобовязати прокуратуру м. Хмельницького в місячний термін надати їй інформацію в письмовій формі кому на 30.06.2011 року день отримання її заяви адміністрацією Президента України належала на праві приватної власності земельна ділянка житлового будинку АДРЕСА_1.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2011 року позов задоволено частково, а саме: зобов'язано Прокуратуру м. Хмельницького надати відповідь на звернення ОСОБА_2 надісланого адміністрацією Президента України листом від 06.07.2011 року № 22/079354-22 з урахуванням статті 19 Закону України "Про звернення громадян" у встановлені законодавством терміни; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою в задоволенні позову відмовити. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на винесення оскаржуваної постанови з порушенням норм процесуального права.

Позивач в письмових запереченнях на апеляційну скаргу Заступника прокурора м. Хмельницького, що надійшли до суду 02 лютого 2012 року (вх. № 4504/12) зазначає, що постановою від 20.10.2011 року суд першої інстанції не порушив норми процесуального права по розгляду заявленого позивачем адміністративного позову.

В судове засідання призначене на 06 березня 2012 року, з'явилась позивач; відповідач до суду апеляційної інстанції свого уповноваженого представника не направив, хоча було повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, а тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача, враховуючи правила частини 4 статті 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача на підтримання своїх письмових заперечень на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи наступні факти.

30.06.2011 року ОСОБА_2 звернулася з заявою до Президента України про порушення законів при передачі у приватну власність частини прибудинкової території (земельної ділянки) НОМЕР_1, НОМЕР_2, по вул. Проскурівського підпілля міста Хмельницький із земель запасу міста. Просила направити звернення з наданими доказами до правоохоронних органів для порушення кримінальної справи по факту розкрадання землі в домоволодінні №НОМЕР_1,НОМЕР_2, АДРЕСА_1 і прилеглої землі запасу міста, і перевірки, хто на даний час є власником земельної ділянки по АДРЕСА_1.

Адміністрація Президента України листом від 06.07.2011 року № 22/079354-22 повідомило заявника про надіслання для розгляду за належністю звернення позивача до прокуратури Хмельницької області із супровідним листом від 06.07.11 № 22/079354-22 в порядку Закону України "Про звернення громадян".

Листом від 15.08.2011 року № 91-0207-03 Прокуратурою м. Хмельницького позивачу надано відповідь на звернення, яким визначено відсутність в діях посадових осіб Хмельницької ради порушень, які б вказували на вчинення кримінально-карних дій.

Задовольняючи позовні вимоги в частині зобов'язання прокуратури м. Хмельницького надання відповіді на звернення ОСОБА_2, яке надійшло з адміністрації Президента України, суд першої інстанції дійшов висновків з якими повністю погоджується колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду, а саме те, що листом прокуратури від 15.08.2011 року не повідомлено заявника про об'єктивну, всебічну і повну перевірку обставин викладених в зверненні.

Так, відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про звернення громадян» законодавство України про звернення громадян включає цей закон та інші акти законодавства, що видаються відповідно до Конституції України та цього Закону.

Згідно частини 1 статті 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідно до статті 12 Закону України "Про прокуратуру" прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду.

Положеннями статті 19 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Зокрема, в частині даної статті Закону зазначено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Аналіз наведених норм чинного законодавства України та відповіді відповідача, яка містяться у матеріалах справи, дають колегії суддів право для висновку, що суд першої інстанції, підставно зауважив, про ненадання обґрунтованої відповіді на звернення позивача, відтак, відповідача правомірно зобов'язано надати відповідь позивачу на її звернення з урахуванням положень статті 19 Закону України "Про звернення громадян".

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам справи та вірно застосував законодавство, що регулює ці правовідносини.

Апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності колегія суддів дійшла висновку, що викладені у апеляційній скарзі доводи відповідача є необґрунтованими та, відповідно такими, що не підлягають задоволенню. Суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає, що відповідно до вимог статті 200 КАС України, є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Хмельницького, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2011 року, без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст.що відповідно до вимог ст. 200 КАС України, є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін 212 КАС України.

Головуючий суддя/підпис/ Боровицький О. А.

Судді/підпис/ Гонтарук В. М.

/підпис/ Драчук Т. О.

З оригіналом згідно: секретар