Ухвала суду № 22156694, 06.03.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/11243/11

Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.

Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Залімського І. Г.

при секретарі: Швандер В.О.

за участю представників сторін:

представника відповідача: Шпака Артема Павловича

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської ОДПІ Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" до Кам'янець-Подільська об'єднана державна податкова інспекція Хмельницької області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Кам'янець-Подільської ОДПІ Хмельницької області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду позов Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням Кам'янець-Подільська об'єднана державна податкова інспекція Хмельницької області подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2011 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

В обґрунтуванні апеляційної скарги відповідач посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що на його думку призвело до неправильного вирішення спору.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав заяву про відкладення розгляду справи.

Оскільки явка сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що позивач 02.10.1996 року зареєстрований виконавчим комітетом Камянець-Подільської міської ради як юридична особа, та відповідно до ст. ст. 9, 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування», який був чинним до 01.01.2011 року є платником податків, зборів та обовязкових платежів і зобовязаний їх сплачувати в терміни передбачені чинним законодавством, та відповідно до ст. ст. 15, 16 Податкового кодексу України є платником податків, зборів і зобовязаний сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питання правильності визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість за травень 2008 року та податкової інформації, що не підтверджує дані обліку підприємства за період з 01.05.2008 року по 31.10.2008 року.

За наслідками перевірки відповідачем складено акт перевірки «Про результати документальної невиїзної перевірки державного підприємства «Науково-технічний комплекс «Завод точної механіки», код ЄДРПОУ 23831376 з питання правильності визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість згідно податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2008 року № 26419 від 19.06.2008 року за наслідками отриманих перевірок ТОВ «ТОР-ЛТД» код ЄДРПОУ 35270782 та податкової інформації, що не підтверджує дані обліку підприємства за період з 01.05.2008 року по 31.10.2008 року» від 01.06.2011 року № 978/234/23831376.

У висновку акту перевірки зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 1.8 ст. 1, підпункту 7.7.1, 7.7.2, 7.7.10 пункту 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 56560 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення - рішення № 0000302342 від 29 березня 2011 року, яким позивачу було визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість всього в сумі 70700 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 56560 грн., та штрафними санкціями в сумі 14140 грн.

До такого висновку в акті перевірки посадова особа державного податкового органу, що проводила перевірку прийшла в звязку з тим, що між продавцем - ТОВ «ТОР-ЛТД» та покупцем - державним підприємством «Науково-технічний комплекс «Завод точної механіки» було укладено договір купівлі-продажу б/н б/д 2008 рік, згідно якого продавець зобовязувався в порядку та умовах визначених у договорі передати покупцю трубку ААКЯ 02.023 у кількості 8 шт., згідно акту вхідного контролю та оплатити товар.

Державне підприємство «Науково-технічний комплекс «Завод точної механіки» отримало від ТОВ «ТОР-ЛТД» податкову накладну № 210501 від 21.05.2008 року на загальну вартість товару в сумі 339360 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 56560 грн.

Зазначена податкова накладна відображена державним підприємством «Науково-технічний комплекс «Завод точної механіки» у реєстрі отриманих податкових накладних за травень 2008 року та відповідно подана податкова накладна за травень 2008 року у якій вказаний податковий кредит в сумі 56560 грн.

За запитом державного податкового органу відповідач отримав від ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька акт від 04.03.2009 року № 238/23-213-2 «Про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ «ТОР-ЛТД» код ЄДРПОУ 35270782 з питань підтвердження відомостей, отриманих від платника податків державного підприємства «Науково-технічний комплекс «Завод точної механіки» в звязку з тим, що ТОВ «ТОР-ЛТД» код ЄДРПОУ 35270782 визнано банкрутом ухвалою господарського суду Донецької області № 42/161 Б від 28.11.2008 року».

Державним підприємством «Науково-технічний комплекс «Завод точної механіки» безпідставно задекларовано суму податкового кредиту в розмірі 56560 грн., так як ТОВ «ТОР ЛТД» не включив до своїх податкових зобовязань суму податку на додану вартість в розмірі 56560 грн., та не відобразив це у податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2008 року та в наступних податкових періодах.

Державне підприємство «Науково-технічний комплекс «Завод точної механіки» не надано для перевірки документи, що посвідчують відповідність товару технічним умовам і державним стандартам, не надано товарно-транспортні накладні, які б підтверджували факт поставки товарно-матеріальних цінностей від продавця.

Також перевіркою встановлено відсутність довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей від продавця.

Відсутні акти приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей від продавця, сертифікати відповідності на отриманий товар.

На наданій накладній на поставку товару в наявності тільки підпис отримувача про отримання товару без ідентифікації особи.

Враховуючи викладене державним підприємством «Науково-технічний комплекс «Завод точної механіки» не підтверджено належними документами факт отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «ТОР-ЛТД», а отже і переходу права власності на товар.

Перевіркою встановлено, що операції по взаємовідносинах державного підприємства «Науково-технічний комплекс «Завод точної механіки» із ТОВ «ТОР-ЛТД» не мали реального товарного характеру-фактично встановлено лише документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку, на підставі інформації, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах-видаткової та податкової накладних, які не мають повного і достатнього підтвердження фактичного здійснення господарських операцій по придбанню товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «ТОР-ЛТД».

Відповідно до ст. 228 ЦК України договір укладений між державним підприємством «Науково-технічний комплекс «Завод точної механіки» і ТОВ «ТОР-ЛТД» є нікчемним.

Суд першої інстанції задовольняючи позов, виходив із того, що судом не встановлено та відповідачем не доведено, що договір укладений між позивачем та ТОВ «ТОР-ЛТД» є нікчемним.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Визначення платників податку на додану вартість, обєктів, бази та ставок оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, до 01.01.2011 року регулювалося Законом України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР.

Обєктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обовязкових платежів), згідно із законами України (ст. ст. 3, 4 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Обєкти оподаткування, визначені статтею 3 Закону України «Про податок на додану вартість», за винятком операцій, звільнених від оподаткування, операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг) (пункти 6.1, 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Державним підприємством «Науково-технічний комплекс «Завод точної механіки» укладено договір купівлі-продажу б/н, б/д 2008 рік із ТОВ «ТОР-ЛТД» згідно із яким продавець - ТОВ «ТОР-ЛТД» зобовязувалось продати покупцю - державному підприємству «Науково-технічний комплекс «Завод точної механіки» виріб-трубка ААК 02.023 у кількості 8 штук згідно акту вхідного контролю та сплатити за товар.

Згідно ч. 2 цього Договору вартість товару вказується у специфікаціях та накладних, тобто вартість товару становить суму 282800 грн.

База оподаткування визначена з договірної (контрактної) вартості товару за вільними цінами, тому продавець - ТОВ «ТОР-ЛТД» зазначив у специфікації суму податку на додану вартість в розмірі 56560 грн., та всього вартість товару з податком на додану вартість в розмірі 339360 грн.

Відповідно до підпункту 7.2.1, 7.2.6 пункту 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну.

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (роботи, послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.8.1 пункту 7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках особливо визначених цим Законом, календарний квартал, з урахуванням певних обставин за цим же Законом.

Позивач на підставі отриманої податкової накладної сформував податковий кредит за звітний період в розмірі 56560 грн., та подав до Камянець-Подільської обєднаної державної податкової інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період, тобто за травень 2008 року в якій відобразив податковий кредит у зазначеній сумі.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися у операціях, які не є обєктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст.7 цього ж Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Аналізуючи в сукупності вказані норми Закону, колегія суддів приходить до висновку, що основним документом, який підтверджує право платника податку на податковий кредит є належно оформлена податкова накладна.

Як встановлено із пояснень представника відповідача та матеріалів перевірки, позивачем при її проведенні з питань достовірності заявленої суми податкового кредиту з податку на додану вартість, було надано відповідачу договір купівлі-продажу б/н, б/д за 2008 рік, накладну № 210501 від 26.05.2008 року про отримання товару за довіреністю НБМ № 854526, належно оформлену податкову накладну від 21 травня 2008 року № 210501, реєстр отриманих податкових накладних за травень 2008 року, платіжне доручення про перерахування коштів за отриманий товар від 22 травня 2008 року. Копії вказаних документів додані до матеріалів справи.

Податковим органом не надано жодних доказів того, що відомості в таких документах не відповідають дійсності. Також при проведенні перевірки не встановлено інших джерел отримання позивачем такого товару.

Відсутність документів, які б засвідчували факт транспортування згідно з вимогами чинного законодавства як це вважає податковий орган, відсутність сертифікатів якості на товар, за наявності накладних про отримання товару, не є достатніми підставами для висновків податкового органу відносно того, що підприємством перераховувались кошти без мети реального настання передбачених наслідків виключно з метою заниження обєкту оподаткування, несплати податків.

Обовязкова наявність у підприємства-покупця товарно-транспортних накладних, сертифікатів якості не передбачена правилами податкового обліку.

Необхідності укладати договір перевезення між ТОВ «ТОР-ЛТД» та позивачем не було, оскільки товар був доставлений ТОВ «ТОР-ЛТД» безпосередньо на підприємство, як це передбачено умовами договору купівлі-продажу.

Окрім того, колегія суддів дійшла до висновку, що право позивача на податковий кредит не залежить від діяльності самого ТОВ «ТОР-ЛТД», а також від того чи задекларував продавець свої податкові зобовязання з податку на додану вартість за отриманими коштами від державного підприємства «Науково-технічний комплекс «Завод точної механіки».

За наявності оригіналу податкової накладної невключення її до реєстру отриманих та виданих податкових накладних не є підставою для відмови у зарахуванні сум податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку (підпункт 7.2.8 пункту 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією із сторін.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що намір сторін у дослідженому договорі, щодо вчинення господарських зобовязань з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, свого підтвердження не знайшов.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що відповідають дійсним обставинам, встановленим у справі та підтверджуються належними, достовірними та допустимими доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.11.2011 року є законною і обґрунтованою, а відтак підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської ОДПІ Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 12 березня 2012 року .

Головуючий Кузьмишин Віталій Миколайович

Судді Мельник-Томенко Жанна Миколаївна

Залімський Ігор Геннадійович