Ухвала суду № 22156514, 29.02.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/9746/11

Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Залімського І. Г.

при секретарі: Лукашик М.О.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_2 (довіреність від 18.07.2011 р.)

відповідача: ОСОБА_3 (довіреність від 23.09.2011 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Торговий дім "Арена" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про скасування податкових повідомлень-рішень та наказу , -

В С Т А Н О В И В :

ПП "ТД "Арена" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Хмельницькому про скасування наказу №2920 від 19.05.2011 року; визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0004002301/1878 та №0003992301/1877 від 06.07.2011 року. Позовні вимоги мотивовано тим, що 19.05.2011 року начальником ДПІ у м. Хмельницькому було винесено наказу №2920 про проведення документальної невиїзної перевірки ПП "ТД "Арена" за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року у термін з 20.05.2011 р. по 26.05.2011 р. Вважаючи власне наказ про проведення перевірки безпідставним і рішення про проведення перевірки - прийнятим без достатніх на те підстав, просили визнати протиправним і скасувати наказ №2920 від 19.05.2011 року про проведення документальної невиїзної перевірки ПП "ТД "Арена".

ДПІ у м. Хмельницькому згідно вищезазначеного наказу було проведено перевірку ПП "ТД "Арена", за наслідками якої податковим органом складено акт №4005/23-5/34708487 від 01.06.2011 року. На підставі акту перевірки №4005/23-5/34708487 від 01.06.2011 рокуДПІ у м. Хмельницькому прийняті податкові повідомлення-рішення №0004002301/1878 та №0003992301/1877 від 06.07.2011 року, якими ПП "ТД "Арена" збільшено суму грошового зобовязання за податком на додану вартість та податком на прибуток підприємств. Висновки акта мотивовані тим, що при оформленні придбання ПП "ТД "Арена" ТМЦ у ТОВ "БК "Славутич-2005" неможливо ідентифікувати зазначені операції як такі, що пов'язані із господарською діяльністю підприємства. В результаті цього підприємством занижено податок на додану вартість в сумі 116230 грн., податок на прибуток підприємств в сумі 145289 грн. Вважаючи такі висновки податкового органу неправомірними, а рішення, прийняті на їх підставі - протиправними, просили визнати податкові повідомлення-рішення протиправними та скасувати їх.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.09.2011 року позов задоволено частково, а саме - визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0004002301/1878 та №0003992301/1877 від 06.07.2011 року, а у решті позовних вимог - відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.09.2011 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представник відповідача (апелянта) апеляційну скаргу підтримала у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просила постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.09.2011 року скасувати, а у задоволенні позову - відмовити, дала пояснення, аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав у повному обсязі, проти її задоволення заперечив, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Крім того, дав пояснення по суті апеляційної скарги, аналогічні викладеним в письмових запереченнях, що приєднані до матеріалів справи. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС).

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вбачається із матеріалів справи, ПП "ТД "Арена" зареєстроване 20.11.2006 року як юридична особа, код за ЄДРПОУ 34708487, перебуває на податковому обліку у ДПІ у м. Хмельницькому з 22.11.2006 року за № 14075 та у період з 08.12.2006 року по 31.12.2010 року являлося платником ПДВ згідно свідоцтва № 10015466 від 08.12.2006 року (т.1 а.с.11-12).

На підставі наказу від 19.05.2011 року №2920 (т.1 а.с. 53-54) ДПІ у м. Хмельницькому було проведено невиїзну документальну перевірку ПП "ТД "Арена" за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року. За результатом проведеної перевірки складено акт перевірки №4005/23-5/34708487 від 01.06.2011 року (т.1 а.с.10-52). Проведеною перевіркою виявлено порушення підприємством п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 27.06.1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого товариством занижено податок на прибуток та розмір ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у м. Хмельницькому прийняті податкові повідомлення-рішення №0004002301/1878 (т.1 а.с. 9) та №0003992301/1877 (т.1 а.с. 8) від 06.07.2011 року, якимиПП "ТД "Арена" збільшено суму грошового зобовязання за податком на додану вартість та податком на прибуток підприємств. Висновки акту перевірки мотивовані тим, що при оформленні придбання ПП "ТД "Арена" ТМЦ у ТОВ "БК "Славутич-2005" неможливо ідентифікувати зазначені операції як такі, що пов'язані із господарською діяльністю підприємства (т.1 а.с.19). В результаті цього підприємством, на думку податкового органу, в порушення вимог Законів України «Про податок на додану вартість», "Про оподаткування прибутку підприємств", занижено податок на додану вартість в сумі 116230 грн., податок на прибуток підприємств в сумі 145289 грн.

Судом першої інстанції встановлено, і матеріалами справи підтверджується, що господарські операції між ПП "ТД "Арена" та ТОВ "БК "Славутич-2005" мали реальний характер, а здійснення господарських операцій підтверджується належними доказами.

Так, 04.06.2009 року між ПП "ТД "Арена" та ТОВ "БК "Славутич-2005" було укладено договір №527 (т. 1 а.с. 168-169), за умовами якого ТОВ "БК "Славутич-2005" зобов'язалося поставити у власність ПП "ТД "Арена" матеріали (товар), а останнє зобов'язалось прийняти та оплатити поставлений товар (п.1.1 Договору). На підтвердження реальності і фактичності здійснених господарських операцій за цим договором позивачем надані копії податкових та видаткових накладних (т.1 а.с. 171-180), платіжних доручень (т.1 а.с. 181-186), сертифікатів якості на товар (т.1 а.с.187-195), реєстром отриманих податкових накладних (т.2 а.с. 1-24).

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції обґрунтовано керувався тим, що в силу п.п. 5.2.1. п 5.2. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті. Датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку (п.п. 11.3.1). Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судом першої інстанції встановлено, і матеріалами справи підтверджується, що придбані у "БК "Славутич-2005" ТМЦ позивачем в подальшому були використані у власній господарській діяльності при укладенні та виконанні договорів із контрагентами - Шепетівською ВК №98 (т.1 а.с. 80-88, 153-167), ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго" (т. 1 а.с. 72-75).

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168 передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При цьому, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (підпункт 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Відповідно до вимог підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею9 цього Закону.

При вирішенні спору по суті судом першої інстанції врахована правова позиція Вищого адміністративного суду України згідно Інформаційного листа ВАСУ від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби».

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які згідно з вищезазначеним Законом є документами, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення. Оскільки наявні в матеріалах справи документи відповідають вимогами первинності в розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», вони являються підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірності прийнятих на їх підставі рішень.

Доводи апеляційної скарги щодо непідтвердження факту транспортування ТМЦ від постачальника до покупця за договором, укладеним між ПП "ТД "Арена" та ТОВ "БК "Славутич-2005" спростовуються поясненнями представника позивача в частині того, що транспортування здійснювалось на умовах самовивозу за рахунок власного транспорту ПП "ТД "Арена". В зазначеному колегія суддів не вбачає підстав для висновку про порушення позивачем податкового законодавства, оскільки ним не встановлено обовязковість транспортування придбаного покупцем товару на власний склад. Відсутність документального підтвердження факту транспортування не спростовує одержання придбаного за договором товару позивачем та використання його у власній господарській діяльності. В решті доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року , без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 05 березня 2012 року .

Головуючий Білоус О.В.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Залімський І. Г.