Ухвала суду № 22154952, 20.12.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/4551/11

Головуючий у 1-й інстанції: Свентух В.М.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Боровицького О. А.

суддів: Гонтарука В. М. Драчук Т. О.

при секретарі: Александровій К.В.

за участю:

представника позивача: Гаврилюк Т.Д.

представника відповідача : Василика Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Імені 9-ї Кримської кавалерійської дивізії" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Імені 9-ї Кримської кавалерійської дивізії" до Державної податкової інспекції у Шаргородському районі Вінницької області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0003731501 від 19.09.2011 року , -

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2011 року сільськогосподарське відкрите акціонерне товариство "Імені 9-ї Кримської кавалерійської дивізії" звернулось в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шаргородському районі Вінницької області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0003731501 від 19 вересня 2011 року про донарахування позивачу податку на прибуток у загальній сумі 76224,50 грн., на підставі даних акту камеральної перевірки №202/15 від 31.08.2011 року.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2011 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Таке рішення ґрунтується на тому, що в судовому засіданні встановлено, що оскаржувані дії відповідача відповідають критеріям щодо правомірності дій суб'єкта владних повноважень, в контексті статті 2 КАС України, з боку відповідача надано достатніх аргументів та доводів, які свідчать, що оскаржуване рішення прийнято в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; в той же час позивач не довів обставин в обґрунтування своїх вимог.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, апелянт ставить питання про скасування постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2011 року та ухвалити нове рішення по справі, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні, підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та додаткових поясненнях (вх. №10080 від 20.12.2011 року).

Відповідач в письмових запереченнях (вх. № 9745 від 08.12.2011 року) та його представник в судовому засіданні, просять залишити апеляційну скаргу Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "9 Кримської кавалерійської дивізії" без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2011 року - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача - на підтримання доводів апеляційної скарги, пояснення представника відповідача - на підтримання доводів заперечень на апеляційну скаргу, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджується матеріалами справи, на підставі пункту 1 статті 11 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509 „Про державну податкову службу в Україні" зі змінами та доповненнями, абзацу „в" пункту 4.2.2 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181 „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" зі змінами та доповненнями начальником відділу оподаткування юридичних осіб ДПІ у Шаргородському районі, інспектором податкової служби II рангу Хмельницькою Наталією Володимирівною проведено камеральну перевірку в приміщенні ДПІ у Шаргородському районі платника податку на прибуток: код ЄДПРОУ 00414285, СВАТ «їм. 9 - ї ККД», с. Рахни-Лісові, Шаргородського району податкової звітності з податку на прибуток за І квартал 2009 року. За наслідками проведеної камеральної перевірки було складено акт №202/15 від 31 серпня 2011року.

В ході перевірки встановлено, що підприємством занижено обєкт оподаткування податком на прибуток на 304896 грн. та податок на прибуток на 76224 грн.

На підставі висновків акту №202/15 від 31 серпня 2011 року про результати камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток, в. о. керівника ДПІ у Шаргородському районі А. Б. Коваль було винесено податкове повідомлення-рішення №0003731501 від 19 вересня 2011 року про донарахування СВАТ «їм. 9-ї Кримської кавалерійської дивізії»податку на прибуток у сумі 76224гривень.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, зокрема, виходив з того, що під час розгляду справи позивачем не було надано жодних доказів, які б підтверджували, що товариство являлося платником податку на прибуток, ним подавались звіти з податку на прибуток чи придбавались товарно-матеріальні цінності, що в свою чергу свідчить про законність висновків податкового щодо порушення позивачем норм чинного податкового законодавства та відповідно законність податкового повідомлення-рішення.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, та вважає, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, враховуючи викладене.

Згідно з пунктом 5.9 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” податковий облік приросту-убутку ТМЦ здійснюється по тих ТМЦ, витрати на придбання та поліпшення яких включаються до складу валових витрат. Тому у вказаній графі відображається коригування по запасах, витрати на придбання яких у валові витрати раніше були включені, а потім ці ТМЦ використані в інших цілях.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (тепер і далі по тексту чинного на момент виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Обовязковими ознаками господарської діяльності у розумінні приписів статті 3 Господарського кодексу України, пункту 1.32 статті 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” є здійснення її субєктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.

При цьому сформульоване в Господарському кодексі України визначення господарської діяльності є загальним і має застосовуватися в усіх випадках, а визначення, наведене в Законі України “Про оподаткування прибутку підприємств”, лише у сфері дії цього Закону з урахуванням загального визначення.

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 липня 1997 року за № 250/2054, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 3.4 Порядку), оскільки, як визначено пунктом 2 статті 3 Закону “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугувало те, що в додатку К1/1 декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2009 року № 5815 від 18.05.2009 року не вірно перенесені залишки товарно-матеріальних цінностей за 2007 рік. Так, на кінець 2007 року підприємством задекларовано, згідно поданого додатку К1/1 №18393 від 31.01.2008 року декларації з податку на прибуток, залишки товарно-матеріальних цінностей сумі 732 888 грн.. В 2008 році сільськогосподарське відкрите акціонерне товариство "Імені 9-ї Кримської кавалерійської дивізії" не являлося платником податку на прибуток, звіти з податку на прибуток ним не подавалися, не придбавались товарно-матеріальні цінності, проте, на початок 2009 року товариством було задекларовано залишки ТМЦ в сумі 1330863 грн.

Таким чином, мінімальна сума на завищені валові витрати (при умові, що залишки ТМЦ, які були задекларовані на кінець 2007 року, не використовувались у фінансово-господарській діяльності підприємства у 2008 році) в зв'язку з допущеним порушенням, склала 597975 гривень. За результатами діяльності 2009 року товариством було задекларовано від'ємне значення об'єкту оподаткування в сумі 293 079 грн.

Враховуючи від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2009 рік, прибуток що підлягає оподаткуванню за 2009 рік становить 304 896 грн. Заниження податку на прибуток за 2009 рік становить 76 224 грн.

З урахуванням викладеного висновок суду першої інстанції щодо правомірності донарахування податковою інспекцією Сільськогосподарському відкритому акціонерному товариству "Імені 9-ої Кримської кавалерійської дивізії" сум податкового зобовязання з податку на прибуток є обґрунтованим та таким, що відповідає чинним на момент виникнення спірних правовідносин нормам податкового законодавства.

Доводи апеляційної скарги не спростовують наведених висновків суду та не знайшли свого підтвердження при розгляді справи апеляційною інстанцією.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що Вінницький окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Імені 9-ї Кримської кавалерійської дивізії", - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2011 року, без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 26 грудня 2011 року .

Головуючий суддя/підпис/ Боровицький О. А.

Судді/підпис/ Гонтарук В. М.

/підпис/ Драчук Т. О.

З оригіналом згідно:

секретар