Ухвала суду № 22154672, 06.12.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/3992/11

Головуючий у 1-й інстанції: Яремчук К.О.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Залімського І. Г.

суддів: Матохнюка Д.Б. Курка О. П.

за участю секретаря: Швандер В.О.

представників сторін:

позивача (апелянта) - Долиняний С.В.

відповідача - Лучинський П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Продкомпанія" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Продкомпанія" до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "Продкомпанія" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Вінниці № 0003082330 від 12.08.2011 року.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 26.11.2011 року в задоволені позовних вимог ПП "Продкомпанія" було відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції, задовольнивши адміністративний позов у повному обсязі.

Мотивуючи доводи апеляційної скарги, позивач зазначає, що оскаржувана постанова була прийнята Вінницьким окружним адміністративним судом при неповному з'ясуванні та доведенні сторонами обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права, що у своїй сукупності призвело як до невідповідності висновків суду дійсним обставинам у справі, так і до неправильного вирішення останньої.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі.

Представник відповідача, неподавши суду апеляційної інстанції письмових заперечень на апеляційну скаргу позивача, в судовому засіданні проти доводів останньої заперечував, просив залишити їх без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ПП "Продкомпанія" необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у період з 20.07.2011 року по 02.08.2011 року податковим інспектором ДПІ у м. Вінниці було проведено позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування ПП "Продкомпанія" суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку за травень 2011 року.

Результати вказаної перевірки були викладені в акті №3291/2330/30295100 від 03.08.2011 року, зі змісту якого вбачається, що в ході здійснення вказаної перевірки був виявлений факт порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема, підпунктів 200.6, 200.7, 200.9 статті 200 Податкового кодексу України та розділу ІІІ пункту 14.4 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 41 від 25.01.2011 року.

Суть виявленого порушення в даному випадку зводилась до того, що позивачем до податкового органу разом із податковою декларацією з податку на додану вартість за травень 2011 року подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, проте із останньої неможливо було встановити, за який період повинно бути здійснено повернення суми бюджетного відшкодування.

На підставі виявлених порушень податковим органом 12.08.2011 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0003082330, яким відмовлено позивачу в наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 68538 гривень.

Не погоджуючись з таким рішення податкового органу ПП "Продкомпанія" оскаржила його в судовому порядку до окружного адміністративного суду.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволення позовних вимог позивача, виходив з того, що про правомірність прийнятого ДПІ у м. Вінниці податкового повідомлення-рішення №0003082330 від 12.08.2011 року свідчить те, що подання податкової декларації та заяви про повернення суми відшкодування є волевиявленням платника податку, а усунення помилок при їх заповненні не належить до компетенції податкового органу. До того ж, судом було визначено, що в зв'язку з підтвердженням податковим органом в ході проведеної перевірки права платника податку на бюджетне відшкодування в розмірі 68538 гривень, останній має можливість реалізувати вказане право у майбутніх періодах.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, здійсненими в межах даної справи, щодо необхідності залишення в силі податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці № 0003082330 від 12.08.2011 року, враховуючи наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються положеннями Податкового кодексу України.

Зокрема, порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) визначено статтею 200 Податкового кодексу України.

Так, платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобовязань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті (пункт 200.6 статті 200 ПК України).

В силу положень пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

При цьому, пунктами 200.7, 200.8 та 200.9 зазначеної статті передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом державної податкової служби.

В свою чергу, відповідно до пункту 201.15 статті 201 розділу V Податкового кодексу України та положень статті 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" наказом Державної податкової адміністрації України від 25 січня 2011 року № 41 було затверджено Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, яким визначено правила подання декларації з податку на додану вартість.

Зокрема, положеннями пункту 9 даного Порядку визначено, що до податкової звітності з податку на додану вартість, окрім інших, належить податкова декларація з податку на додану вартість.

При цьому, слід звернути увагу на зміст підпункту 14.4 пункту 14 вказаного Порядку, де визначено, що одним із додатків до такої декларації є заява про повернення суми бюджетного відшкодування, яка, в свою чергу, відповідно до пункту 46.1 Податкового кодексу України є невідємною частиною такої декларації.

Таким чином, здійснивши аналіз норм чинного законодавства, які на разі регулюють правовідносини, що є предметом розгляду даної справи, судова колегія апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо того, що всі додатки до декларації є її складовими частинами, а тому повинні відповідати встановленій формі.

Так, статтею 48 Податкового кодексу України визначено, що форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов'язковими реквізитами на разі є інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Одним із обов'язкових реквізитів, який повинна містити податкова декларація є звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація, та відповідно за який платник податку бажає отримати бюджетне відшкодування.

Як було встановлено судом першої інстанції позивачем разом із податковою декларацією з податку на додану вартість за травень 2011 року було подано інші документи, серед яких і заява про повернення суми бюджетного відшкодування, яка була досліджені як судом першої інстанції, так і судовою колегією апеляційної інстанції. В даному випадку, виявлені недоліки останньої судом першої інстанції знайшли своє підтвердження і в апеляційній інстанції. Зокрема, в поданій заяві про повернення бюджетного відшкодування позивачем не було зазначено періоду, за який платник податку бажає отримати бюджетне відшкодування, та не визначено рахунок банку, на який має намір отримати зазначену у податковій декларації суму бюджетного відшкодування.

Натомість, у рядку 23.2 податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року, платником податку - позивачем зазначено як спосіб такого відшкодування зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів.

Таким чином, враховуючи викладене, судова колегія апеляційної інстанції, з огляду до того ж і на той факт, що позивач зазначаючи про свій намір отримати бюджетне відшкодування на рахунок у банку, не вказуючи при цьому періоду, за який таке відшкодування має відбутися, у поданій декларації визначає інший спосіб отримання такого відшкодування, дійшла висновку про обґрунтованість висновків суду першої інстанції, здійснених в ході всебічно та повного зясування обставин справи, за яких відносно позивача було прийнято оскаржуване останнім податкове повідомлення-рішення.

Тобто, в даному випадку, в ході розгляду судом першої інстанції даної справи, було дійсно встановлений факт допущення Приватним підприємством "Продкомпанія" зафіксованих в акті перевірки порушень податкового законодавства.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо необхідності відмови в задоволенні позову Приватним підприємством "Продкомпанія" до ДПІ у м. Вінниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003082330 від 12.08.2011 року.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що Вінницький окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу ПП "Продкомпанія" належить залишити без задоволення, а постанову суду від 26.09.2011 року без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Продкомпанія", - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26.09.2011 року, без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 12 грудня 2011 року .

Головуючий /підпис/ Залімський І. Г.

Судді/підпис/ Матохнюк Д.Б.

/підпис/ Курко О. П.

З оригіналом згідно:

секретар