Ухвала суду № 22153843, 01.03.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2012 р.Справа № 2а-1670/4227/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

головуючого судді: Рєзнікової С.С.

суддів: Катунова В.В.

Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.2011р. по справі№2а-1670/4227/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю" Олтан"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Олтан» (далі по тексту ТОВ «Олтан»), звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області (далі по тексту Кременчуцька ОДПІ), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області № 0000592302/63 від 29.04.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість здійснено відповідачем за результатами позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень, лютий 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у грудні 2010 року, січні 2011 року. Зазначений висновок позивач вважав необґрунтованим, оскільки право на бюджетне відшкодування у ТОВ «Олтан» підтверджується належним чином оформленими податковими накладними, накладними, рахунками-фактурами, актами наданих послуг, що отримані від його контрагентів, та банківськими виписками за грудень 2010 року, січень, лютий 2011 року.

Позивач наполягав на скасуванні податкового повідомлення-рішення №0000592302/63 від 29.04.2011 року, як прийнятого незаконно і безпідставно.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.2011р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Олтан" задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області № 0000592302/63 від 29 квітня 2011 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 66 596,00 грн.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме: п. 195.1.3 ст. 195, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, п.п. 6.2.4 ст. 6, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 9, 159 КАС України.

Сторони у судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного перегляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

За таких обставин суд апеляційної інстанції, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, розглядає справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Олтан" (код ЄДРПОУ 21056692) зареєстровано як юридична особа 03.08.2004 року виконкомом Кременчуцької міської ради Полтавської області та знаходиться на обліку Кременчуцької ОДПІ, як платник податку на додану вартість (а. с. 66, 68, том 1).

Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією у період з 07.04.2011р. по 19.04.2011р. проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "Олтан" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень, лютий 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у грудні 2010 року, січні 2011 року. За результатами проведеної перевірки складено акт № 2383/23-309/21056692 від 19 квітня 2011 року (а. с. 9-15, том 1).

Відповідно до акту перевірки № 2383/23-309/21056692 від 19.04.2011 року, встановлено порушення позивачем:

- п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого завищено рядок 25.1 декларації за січень 2011 року в сумі 56920,00 грн., за лютий в сумі 9676,00 грн.;

- п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого ТОВ «Олтан» завищено відємне значення всього в сумі 1200,00 грн., а саме: за грудень 2010р. у сумі 1200,00 грн.

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000592302/63 від 29.04.2011 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 66 596,00 грн. (а. с. 16, том 1).

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що податковим органом не доведено обґрунтованості висновків акту перевірки та правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, проте як позивачем документально підтверджена реальність виконання укладених угод, їх законність і відповідність вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до акту перевірки № 2383/23-309/21056692 від 19 квітня 2011 року, податковим органом встановлено, що в перевіряємому періоді ТОВ «Олтан» мало фінансово-господарські взаємовідносини з ФОП «ОСОБА_1.». В реєстрі отриманих податкових накладних за грудень 2010 року ТОВ «Олтан» включено до складу податкового кредиту податкову накладну № 84 від 27.12.2010р., отриману від ТОВ «ОСОБА_1.» по придбанню автомобільних шин вартістю 7 200,00 грн. в тому числі ПДВ - 1 200,00 грн. Проте, контрагентом декларації з ПДВ за грудень 2010 року не подавалися. Свідоцтво платника ПДВ було анульовано 31.12.2010р.

Таким чином, податковий орган дійшов висновку про те, що підприємством ТОВ «Олтан» неправомірно завищено податковий кредит на суму 1 200,00 грн.

Крім того, в ході проведення перевірки показників Довідки щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному періоді та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду встановлено порушення позивачем п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України. Позивачем завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахункових рахунках платника у банку за січень 2011 року у сумі 56 920,00 грн. та за лютий 2011 р. у сумі 9 676,00 грн. за рахунок віднесення до податкового кредиту ПДВ по правочинах з субєктом господарювання ТОВ «Яшина», контрагенти якого, ТОВ «ТПК Омега-Автопоставка», ТОВ «Група Імідж плюс» та ТОВ «Слай.К» мають стан: прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру). Крім того, ТОВ «Олтан» мав правочини з ПП «Макс-Авто», контрагент якого ТОВ «Герук» має стан: прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру).

Податковий орган стверджує, що відсутність в ланцюгах постачальників фактичних товаровиробників, а також наявність в ланцюгах підприємств, що мають ознаки фіктивності, ставить під сумнів факт належного декларування ними податків по здійснюваних операціях.

Отже, податковий орган дійшов висновку про неможливість відшкодування ТОВ «Олтан» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2011 року в сумі 56 920,00 грн. та за лютий 2011 року у сумі 9676,00 грн.

Судовим розглядом встановлено, що основними видами діяльності позивача ТОВ "Олтан" за довідкою з ЄДРПОУ, зокрема, є: 63.40.0. - організація перевезення вантажів, 60.24.0 - діяльність автомобільного вантажного транспорту, про що зазначено в акті перевірки від 06.08.2010 року (а. с. 62-63).

Позивач має ліцензію серії АВ № 532372 на внутрішні перевезення вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами, міжнародні перевезення вантажів автомобілями, причепами та напівпричепами, видану Головавтотрансінспекцією 29.04.2010 року, використовує у господарській діяльності 25 транспортних засобів, про що свідчать наявні у справі копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів (а. с. 67).

Підпунктом 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" (який діяв на момент формування суми бюджетного відшкодування за грудень 2010 року) встановлено, що при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування. Поставка послуг з міжнародного перевезення пасажирів, їхнього багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також поставка міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту (місця) їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) за межами державного кордону України, між пунктами, які знаходяться за межами державного кордону України, а також від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) за межами державного кордону України до пункту (місця) їх митного оформлення на території України".

Відповідно до пп. 195.1.3 ст. 195 Податкового кодексу України, за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання таких послуг: міжнародні перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

Суд першої інстанції правильно вважав, що ставка податку до бази оподаткування при міжнародних вантажних перевезеннях не може бути більшою за 0%.

Відповідно до підпункту 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України, "Про податок на додану вартість" (який діяв на момент формування суми бюджетного відшкодування за грудень 2010 року), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України, "Про податок на додану вартість", така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між: сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.2. п. 7.7 ст. 7 Закону України, "Про податок на додану вартість" (який діяв на момент формування суми бюджетного відшкодування за грудень 2010 року), якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Отже, правомірним є висновок суду першої інстанції про те, що платник податків має право на бюджетне відшкодування тієї суми податку на додану вартість, яку він фактично сплатив у попередніх податкових періодах, за наявності у нього від'ємного значення різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредитом у поточному та попередньому податковому періоді.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг.

Таким чином, можливість отримання платником податку бюджетного відшкодування з ПДВ з Держбюджету України пов'язана з фактичною сплатою податку контрагентам платника в ціні придбаних товарно-матеріальних цінностей у податковому періоді, що передує звітному, незалежно від того, коли фактично було отримано товарно-матеріальні цінності: в цьому, попередньому чи іншому звітних податкових періодах і коли у отримувача ТМЦ виникло зобов'язання перед постачальником. Головна умова, щоб сплата ПДВ була здійснена в періоді, що передує звітному.

Відповідно до письмових доказів, 23.02.2004 року між ТОВ "Олтан" (Покупець) та ПП “Макс-Авто”(Постачальник) укладено договір довгострокового постачання № 23/02, згідно якого Постачальник зобов'язався протягом дії договору поставляти Покупцю товар (в тому числі, але не виключно, - запасні частини для вантажних автомобілів та напівпричепів (причепів), автохімію, мастила (оливи), супутні товари для автотранспорту та інше) за його замовленням окремими партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що остаточно погоджується сторонами в накладних, які є невід`ємною частиною Договору, а Покупець зобов`язується приймати товар та оплачувати його на встановлених Договором умовах (а. с. 100-102, том 1).

На підтвердження реальності виконання умов укладеної угоди позивачем надані акт здачі-прийняття роботи, платіжні доручення, податкові накладні, накладні, рахунки (а. с. 198-250, том 1, а.с. 1-45, том 2).

Відтак, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що позивачем правомірно віднесено до податкового кредиту суми ПДВ по господарським операціям із ПП "Макс-авто", які були підтверджені належними документами та пов'язані із здійсненням господарської діяльності позивача, а сплачені суми ПДВ у спірному періоді відповідно до вимог Закону України "Про податок на додану вартість" та Податкового кодексу України, заявлено до бюджетного відшкодування у січні-лютому 2011 року.

Крім того, 05.01.2009 року ТОВ «Олтан» (Замовник) укладено з ТОВ "Яшіна" (Виконавець) договір на технічне обслуговування, ремонт автомобільної техніки і поставку запасних частин № 01/09, згідно якого Виконавець зобов'язувався надавати Замовнику послуги з сервісного обслуговування і ремонту рухомого складу на станції технічного обслуговування Виконавця.

На підтвердження реальності виконання умов укладеного договору позивачем надані: податкові накладні, видаткові накладні, акти здачі-прийняття робіт, рахунки-фактури, банківські виписки (а. с. 103-163, том 1).

Таким чином, суд першої інстанції правильно вважав, що позивачем правомірно віднесено до податкового кредиту суми ПДВ по господарським операціям із ТОВ "Яшіна", які були підтверджені належними документами та пов'язані із здійсненням господарської діяльності позивача, а сплачені суми ПДВ за спірний період та інших попередніх звітних періодах у відповідності до вимог Закону України "Про податок на додану вартість" заявлено до бюджетного відшкодування у грудні 2010 року, січні-лютому 2011 року.

Факт оплати позивачем отриманих товарно-матеріальних цінностей/робіт підтверджується банківськими виписками по рахунку товариства та платіжними дорученнями (а. с. 109-136, том 2).

У позивача наявний кваліфікований персонал, транспортні засоби для перевезення товару, а отже, існують фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення дій, що становлять зміст проведених господарських операцій (а. с. 138-160, том 2).

Крім того, на час видання податкових накладних, контрагенти позивача були зареєстровані в органах державної податкової служби та мали статус платників податку на додану вартість. Даний факт сторонами не спростовується

Вищевикладене свідчить, що реальні наслідки угод настали для вищезазначених сторін правочинів, оскільки ними виконані умови укладених договорів, що підтверджують первинні бухгалтерські та податкові документи позивача, виписані з додержанням вимог п. 9.2. ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” і п. 2.4 ст. 2 “Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку”. Факти, які б позбавляли правового значення конкретні видані за здійсненими господарськими операціями документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, відповідачем не надані.

Згідно пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (який діяв на момент формування суми бюджетного відшкодування за грудень 2010 року), платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операції.

Пунктом 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також: оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

Позивачем подано до податкового органу всі належні, встановлені чинним законодавством України документи, що підтверджують право ТОВ "ОЛТАН" на отримання податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.7.10. п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (який діяв на момент формування суми бюджетного відшкодування за грудень 2010 року) та положення п. 200.17 ст. 200 Податкового кодексу України, джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Отже, бюджетне відшкодування податку на додану вартість гарантується законодавством незалежно від джерел надходження в Держбюджет.

Правомірним є висновок суду першої інстанції про те, що у разі невиконання контрагентами покупця своїх обовязків перед податковими органами та бюджетом, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку, в даному випадку позивача, права на включення сплачених сум до складу податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого права та має всі документальні підтвердження їх розміру.

Межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, які, відповідно до ст. 61 Конституції України, мають індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення субєкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом, є неможливим.

З врахуванням викладеного, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що висновок перевірки податкового органу про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за січень-лютий 2011 року на 66596,00 грн. не ґрунтується на вимогах Закону України “Про податок на додану вартість” та Податкового кодексу України, достовірно встановлених обставинах.

Правомірним є висновок суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення № 0000592302/63 від 29.04.2011 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 66596 грн., прийнято Кременчуцькою ОДПІ необґрунтовано та всупереч положенням Закону України “Про податок на додану вартість” та Податкового кодексу України, а тому підлягає скасуванню.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 02.06.2011 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.2011р. по справі№2а-1670/4227/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олтан" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддяРєзнікова С.С.

Судді Катунов В.В. Ральченко І.М.