№ 2-1119/12
РІШЕННЯ
іменем України
(заочне)
14.03.2012 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Сеніна В.Ю.
при секретарі Распутній Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія»про стягнення страхового відшкодування, застосування штрафних санкцій та відшкодування моральної шкоди, -
в с т а н о в и в:
у листопаді 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ «Міська страхова компанія»про стягнення страхового відшкодування, застосування штрафних санкцій та відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 05.04.2011 на пр. Московському у м. Києві сталося ДТП за участю автомобілів «КАМАЗ», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, та «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_1, який належить їй та яким вона же і керувала, внаслідок чого автомобілі було пошкоджено.
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 22.04.2011 винним у ДТП було визнано ОСОБА_2
Оскільки цивільну відповідальність ОСОБА_2 було застраховано ПАТ «Міська страхова компанія»за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, вона звернулася до відповідача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.
Листом від 04.10.2011 № 1053-10 відповідач повідомив ОСОБА_1 про те, що 17.05.2011 ним було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування та складено страховий акт № 17-03/05/11-ГО-КД, згідно з яким до виплати належить 23061,04 грн., але дану суму їй не виплатив, що і змусило позивачку звернутися до суду.
Просить стягнути з відповідача страхове відшкодування в розмірі 23061,04 грн., 3% річних 282,42 грн., пеню за затримку виплати страхового відшкодування в розмірі 1459,16 грн., 5000 грн. на відшкодування завданої їй моральної шкоди, а також судові витрати.
В судовому засіданні позивачка зазначила, що відповідачем суму пені за затримку виплати страхового відшкодування виплачено їй добровільно, а отже підтримала позов в частині стягнення страхового відшкодування, 3% річних та моральної шкоди.
Представник відповідача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, про що свідчить його особистий підпис у відповідній розписці, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не направляв.
Заслухавши пояснення позивачки, яка не заперечила проти заочного розгляду справи, та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що 05.04.2011 на пр. Московському у м. Києві сталося ДТП за участю автомобілів «КАМАЗ», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, та «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1 та яким вона же і керувала, внаслідок чого автомобілі було пошкоджено.
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 22.04.2011 винним у ДТП було визнано ОСОБА_2
Оскільки цивільну відповідальність ОСОБА_2 було застраховано ПАТ «Міська страхова компанія»за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, позивачка звернулася до відповідача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.
Листом від 04.10.2011 № 1053-10 відповідач повідомив ОСОБА_1 про те, що 17.05.2011 ним було прийнято рішення про виплату їй страхового відшкодування та складено страховий акт № 17-03/05/11-ГО-КД, згідно з яким до виплати належить 23061,04 грн., але дану суму їй не виплатив.
Згідно із ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За вказаних вище обставин суд вважає, що вимога позивачки про стягнення з відповідача на її користь страхового відшкодування в розмірі 23061,04 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Не підлягає задоволенню вимога позивачки про стягнення на її користь 3% річних за прострочення грошового зобовязання, відповідно до норм ст.625 ЦК України, оскільки в даному випадку сторони не є кредитором та боржником, договір між ними не укладався, зазначені виплати не передбачалися та не обумовлювалися, а правовідносини сторін нормами ст. 992 ЦК України не регулюються.
Крім того, не підлягає задоволенню вимога про відшкодування моральної шкоди з таких підстав.
Правовідносини, що існують між сторонами, є зобовязальними. У разі порушення зобовязання моральна шкода може відшкодовуватися лише тоді, якщо це встановлено договором або законом (ст. 611 ЦК України).
При вирішенні даної вимоги суд виходить з того, що між сторонами існують договірні відносини, які врегульовані спеціальним Законом України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та ЦК України, норми статей 625, 992 якого не передбачають такого виду відповідальності страховика, як відшкодування моральної шкоди. Можливість відшкодування моральної шкоди у даних правовідносинах мало б місце у випадку, якщо б сторони передбачили таку відповідальність в укладеному договорі.
Зазначеним вище Законом України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зокрема п. 22.3 ст. 22, визначено, що потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України, положення яких також не передбачають відшкодування моральної шкоди потерпілому у звязку із пошкодженням його майна.
Згідно із вищевикладеним суд, оцінюючи зібрані по справі докази, дійшов висновку, що позивачка частково довела ті обставини, на які посилалася, як на підставу своїх позовних вимог.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 88 ЦПК України, пропорційно до задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 57-60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, Законом України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -
в и р і ш и в:
позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія»в особі його Київської дирекції (м. Київ, вул. Глибочицька, 40, код ЄДРПОУ 35929873) на користь ОСОБА_1 23061 (двадцять три тисячі шістдесят одну) гривню 04 коп. страхового відшкодування, а також 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія»в особі його Київської дирекції (м. Київ, вул. Глибочицька, 40, код ЄДРПОУ 35929873) на користь держави судовий збір в розмірі 230 грн. 61 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку.
Суддя
Судове рішення № 22153692, Голосіївський районний суд міста Києва було прийнято 14.03.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-1119/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: