Ухвала суду № 22153240, 29.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2012 р.Справа № 2а-16502/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засіданняЗливко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю НВФ "Укртехелектро, ЛТД" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2011р. по справі№2а-16502/10/2070

за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

до Товариства з обмеженою відповідальністю НВФ "Укртехелектро, ЛТД"

про стягнення податкових зобов'язань,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2011 адміністративний позов Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Укртехелектро, ЛТД" про стягнення податкових зобов'язань задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Укртехелектро, ЛТД" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, б. 9"б", к. 1, код 22657054) до Державного бюджету податкові зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток, визначених із застосуванням звичайних цін у розмірі 52747 (п'ятдесят дві тисячі сімсот сорок сім) грн. 00 коп.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позову. Відповідач зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин вимоги Податкового кодексу України та деякі норми Кодексу адміністративного судочинства України.

Скаржник зазначає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тому факту, що ціноутворення та оподаткування у ТОВ НВФ «Укртехелектро» здійснювалось згідно з ціновою політикою, викладеною у наказах керівника та не суперечить нормам Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств» та «Про податок на додану вартість». Крім того, суд першої інстанції не прийняв до уваги того факту, що податковим органом не було надано будь-яких доказів та обґрунтувань щодо визначення звичайної ціни, а за звичайну ціну узята максимальна ціна продажу товарів без будь-якого співставлення та без врахування впливаючих на ціну факторів, чим порушено пп.1.20.2, 1.20.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, учасників судового засідання, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлення від 20.09.10р. № 1036 та відповідно до вимог ст. 111 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” позивачем була проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ НВФ “Укртехелектро, ЛТД” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.09р. по 30.06.10р.

За результатами вищезазначеної перевірки було складено акт від 20.10.2010 року № 6135/23-506/22657054, яким встановлено порушення:

-п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та з урахуванням п.п. 1.20.1, п.п. 1.20.8 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 20589,00 грн., у тому числі за 3 квартал 2009 року в сумі 4130,00 грн., за 4 квартал 2009 року у сумі 9153,00 грн., за 1 квартал 2010 року у сумі 2635,00 грон., за 2 квартал 2010 року у сумі 4671,00 грн.;

-п. 4.1, п. 4.2 ст. 4 Закону України “Про податок на додану вартість" та з урахуванням п.п. 1.20.1, пп. 1.20.8 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, в результаті чого занижено податок на додану вартість, всього у сумі 16471,00 грн., у тому числі за люти1 2010 року 3842,00 грн., за червень 2010 року 12629,00 грн.

За результатами розгляду встановлених в акті перевірки порушень, податковим органом було прийнято рішення від 01.11.10р. № 7 про визнання податкових зобовязань із застосування звичайних цін по податку на прибуток у розмірі 28 040,00 грн. (у тому числі за основним платежем 20 589,00 грн., за штрафними санкціями 7451,00 грн.) та рішення від 01.11.2010 року № 8 про визначення податкових зобовязань із застосування звичайних цін по податку на додану вартість у розмірі 24707,00 грн. (у тому числі за основним платежем 16471,00 грн., за штрафними санкціями 8236,00 грн.).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом на адресу відповідача було направлено лист пропозицію щодо самостійної сплати розрахованих із застосування звичайних цін податкових зобовязань у розмірі 52747 грн. 00 коп. відповідно до рішення від 01.11.10р. № 7 та рішення від 01.11.2010 року № 8 .

Проте, відповідач вказаних вимог не виконав, станом на день розгляду справи судом першої інстанції податкових зобовязань з податку на додану вартість та податку на прибуток, визначених із застосуванням звичайних цін у розмірі 52747 грн. 00 коп. не сплатив.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що ТОВ НВФ “Укртехелектро,ЛТД” в перевіряємому періоді реалізувало товари особам, які не є платниками податку на прибуток на загальних підставах згідно ст. 10 Закону України “Про оподаткування податку на прибуток” за цінами, нижчими, ніж іншим покупцям юридичним особам.

Згідно з п.п. 7.4.3 п. 7.4 ЗУ “Про оподаткування прибутку підприємства”(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) положення підпунктів 7.4.1, 7.4.2 поширюються також на операції з особами, які не є платниками податку, встановленого статтею 10 цього Закону, або сплачують податок на прибуток за іншими, ніж платник податку, ставками.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

З аналізу наведених норм Закону вбачається, що доход, отриманий платником податків від поставки товарів (робіт, послуг) особам, які не є платниками податку на прибуток, визначається, виходячи із договірних цін, але не нижче звичайних цін, що діяли на дату такої поставки.

Діючим на час виникнення спірних правовідносин законодавством визначено, що при проведені перевірки платника податку, податковий орган має право надати запит, а платник податку зобовязаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абз. 1 п.п. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 ЗУ “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Приймаючи до уваги вищенаведені обставини, податковий орган звернувся до платника податків з листом від 14.10.10р. № 22234/10/23-516 з проханням у строк до 15.10.10р. надати обґрунтування договірних цін при реалізації товарів особам, які не є платниками податку на прибуток, або сплачують цей податок за іншими, ніж платник податку, ставками та не зареєстровані як платники податку на додану вартість, що не було виконано відповідачем.

Згідно з п.п. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території.

Ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися.

Однорідні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема, їх якість, наявність товарного знака, репутація на ринку, країна походження та виробник.

Так, в ході визначення звичайної ціни при проведенні перевірки податковим органом було проведено порівняння цін поставки товарів однієї марки, в одному часовому періоді, зі складів в одному регіоні, та, виходячи з цього визначено звичайні ціни. Перелік осіб, з якими платник податків мав господарські відносини та укладав відповідні договори у перевіряє мий період та по яким проведено порівняння цін наведений у додатках 4.1-4.12 до акту перевірки.

Таким чином, з урахуванням викладених вимог законодавства та встановлених наявних порушень відповідача у сфері податкового законодавства, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що в порушення п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, з урахуванням п.п 1.20.1, п.п 1.20.8 ст. 1 цього ж Закону, відповідачем було занижено суму задекларованих показників у рядку 01.1 Декларації “Доходи від продажу товарів (робіт, послуг)", у звязку з незастосуванням у податковому обліку звичайних цін, всього на суму 82353,00 грн., у тому числі по періодам: 3 квартал 2009 року 16519,00 грн.; 4 квартал 2009 року 36611,00 грн.; 1 квартал 2010 року 10539,00 грн.; 2 квартал 2010 року 18684,00 грн.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про податок на додану вартість”(який діяв на час виникнення спірних правовідносин) база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Згідно до п. 4.2 ст. 4 цього Закону у разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) операцій, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов'язаній з продавцем особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

Матеріалами справи встановлено, що 15.10.2010 року начальником Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова було прийнято наказ № 1111 про застосування звичайних цін при визначенні податкових зобовязань з податку на прибуток та податку на додану вартість по операціям з продажу товарів ТОВ НВФ “Укртехелектро,ЛТД” за період з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року особам, які не були платниками податку на прибуток, сплачували цей податок за іншими, ніж платники податку, ставками, не були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Податковим органом на адресу відповідача було направлено лист пропозицію щодо самостійної сплати розрахованих із застосування звичайних цін податкових зобовязань у розмірі 52747 грн. 00 коп., але вказаних вимог відповідач не виконав.

Крім того, матеріалами справи встановлено, що ТОВ НВФ “Укртехелектро, ЛТД” вживалися заходи судового оскарження рішень Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова № 7, 8 від 01.11.2010 року на стягнення з ТОВ НВФ “Укртехелектро, ЛТД” податкових зобовязань у сумі 52747,00 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2011 року по справі № 2а-1570/11/2070 адміністративний позов ТОВ НВФ “Укртехелектро, ЛТД” до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про визнання рішенням недійним залишено без розгляду. Рішення суду набрало законної сили.

Таким чином на час розгляду даної справи судом першої інстанції, рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова від 01.11.10р. № 7 про визнання податкових зобовязань із застосування звичайних цін по податку на прибуток у розмірі 28 040,00 грн. (у тому числі за основним платежем 20 589,00 грн., за штрафними санкціями 7451,00 грн.) та рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова від 01.11.2010 року № 8 про визначення податкових зобовязань із застосування звичайних цін по податку на додану вартість у розмірі 24707,00 грн. (у тому числі за основним платежем 16471,00 грн., за штрафними санкціями 8236,00 грн.) не скасовані ні в адміністративному, ні в судовому порядку та є чинними, а висновки, зроблені в цих рішеннях - дійсними.

Статтею 9 БК України передбачено, що доходи бюджету класифікуються, зокрема, за податковими надходженнями.

Частиною 2 вищевказаної норми права передбачено, що податковими надходженнями визнаються встановлені законами України про оподаткування загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) та місцеві податки і збори (обов'язкові платежі).

Приписами ст. 14 ЗУ “Про систему оподаткування” передбачено, що до загальнодержавних належать такі податки і збори (обов'язкові платежі), зокрема, податок на додану вартість; податок на прибуток підприємств.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова до ТОВ НВФ “Укртехелектро, ЛТД” про стягнення заборгованості.

Доводи апеляційної скарги відповідача щодо порушення податковим органом порядку визначення звичайних цін та необґрунтованого винесення рішень про стягнення заборгованості колегія суддів вважає безпідставними, так як рішення ДПІ від 01.11.10р. № 7 та від 01.11.2010 року № 8 не скасовані ні в адміністративному, ні в судовому порядку та є чинними, а тому висновки, зроблені в цих рішеннях є дійсними.

Інші доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю НВФ "Укртехелектро, ЛТД" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2011р. по справі№2а-16502/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Спаскін О.А.

Судді(підпис)

(підпис)Сіренко О.І. Русанова В.Б. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Спаскін О.А. Повний текст ухвали виготовлений 05.03.2012 р.