Ухвала суду № 22153080, 21.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2012 р.Справа № 2а-8194/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Тацій Л.В. , Водолажської Н.С.

за участю секретаря судового засіданняКоцури Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.09.2011р. по справі№2а-8194/11/2070

за позовом Підприємства Дергачівська виправна колонія №109 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області

до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Підприємство Дергачівської виправної колонії №109 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області (надалі відповідач), в якому просить суд визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000281521/0 від 19.02.2009 року про застосування штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визнати частково недійсним та частково скасувати в сумі 1500,42 грн. податкове повідомлення-рішення № 0000411521/0 від 18.03.2009 року про застосування штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визнати частково недійсним та частково скасувати в сумі 7120,72 грн. податкове повідомлення-рішення № 0000331521/0 від 08.04.10 р. про застосування штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визнати частково недійсним та частково скасувати в сумі 4272,86 грн. податкове повідомлення-рішення № 0000671521/0 від 01.06.2010 року про застосування штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість..

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від01.09.2011р. по справі№2а-8194/11/2070 позов задоволено.

Відповідач, не погодившись з даним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з підстав та мотивів, викладених в ній.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував в повному обсязі, посилаючись на законність і обґрунтованість прийнятої судом першої інстанції постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що підприємство Дергачівської виправної колонії №109 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області, засноване на державній власності і підпорядковане безпосередньо управлінню Державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області, а також Державному департаменту України з питань виконання покарань.

Підприємство Дергачівської виправної колонії №109 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області знаходиться на податковому обліку у Дергачівській МДПІ Харківської області.

На підставі актів документальних невиїзних перевірок з питань дотримання своєчасності сплати податку на додану вартість Підприємства "Дергачівська виправна колонія № 109" від 18.03.2009 року № 267/15-260/08680945/34, від 29.03.2010 року №293/15-229/08680945/34, від 22.05.2010 року №527/15-229/08680945/64 Дергачівською МДПІ в Харківській області винесено спірні податкові повідомлення рішення №0000281521/0 від 19.02.2009 року, №0000411521/0 від 18.03.2009 року, №0000331521/0 від 18.04.2010 року, №0000671521/0 від 01.06.2010 року.

Вказаними рішеннями контролюючим органом визначено штрафну санкцію у сумі 14117,65 грн., на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, від 21.12.2000р. №2181-ІІІ за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання.

З матеріалів справи слідує, що 21.01.2009 року позивачем через прибуткову касу № 1 відділення № 23 банку "Грант" с.м.т. Солонницівка Дергачівського району Харківської області перераховано 5000, 0 грн. згідно квитанції № 1016 з вказаним призначенням платежу, ПДВ за грудень 2008 року.

Проте, Дергачівська МДПІ в Харківській області самостійно змінила призначення платежу та суму у розмірі 2447,30 грн. віднесла в рахунок погашення заборгованості 2006 року та нарахувала підприємству позивача штрафні санкції у розмірі 50%, що складає 1223,65 грн. (податкове повідомлення рішення №0000281521/0 від 19.02.2009 року);

21.01.2009 року позивачем через прибуткову касу № 1 відділення № 23 банку "Грант" с.м.т. Солонницівка Дергачівського району Харківської області перераховано 5000, 0 грн. згідно квитанції № 1016 з вказаним призначенням платежу, ПДВ за грудень 2008 року.

Дергачівська МДПІ в Харківській області самостійно змінила призначення платежу 1447,43 грн. та вказану суму віднесла в рахунок погашення заборгованості 2006 року та нарахувала підприємству позивача штрафні санкції у розмірі 50%, що складає 732,72 грн.

29.01.2009 року позивачем через прибуткову касу № 1 відділення № 23 банку "Грант" с.м.т. Солонницівка Дергачівського району Харківської області перераховано 2000, 0 грн. згідно квитанції № 490 з вказаним призначенням платежу, ПДВ за грудень 2008 року у розмірі 2000,0 грн. відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2008 року.

Дергачівська МДПІ в Харківській області самостійно змінила призначення платежу 1553,40 грн. та вказану суму віднесла в рахунок погашення заборгованості 2006 року та нарахувала підприємству позивача штрафні санкції у розмірі 50%, що складає 776,72 грн.(податкове повідомлення рішення №0000411521/0 від 18.03.2009 року).

Таким чином, штрафні санкції відповідно до вказаного вище склали суму (776,70 грн.+723,72 грн.) 1500,42 грн.

05.01.2010 року позивачем через прибуткову касу № 1 відділення № 23 банку "Грант" с.м.т. Солонницівка Дергачівського району Харківської області перераховано 2500, 0 грн. згідно квитанції № 2474 з вказаним призначенням платежу відповідно до поданої податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року.

Проте, Дергачівська МДПІ в Харківській області самостійно змінила призначення платежу і суму 1968,58 грн. віднесла в рахунок погашення заборгованості 2007 року та нарахувала підприємству позивача штрафні санкції у розмірі 50%, що складає 984,29 грн.

27.01.2010 року позивачем через прибуткову касу № 1 відділення № 23 банку "Грант" с.м.т. Солонницівка Дергачівського району Харківської області перераховано 3089, 0 грн. згідно квитанції № 7696 з вказаним призначенням платежу відповідно до поданої податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року.

Дергачівська МДПІ в Харківській області самостійно змінила призначення платежу і суму 2427,50 грн. віднесла в рахунок погашення заборгованості 2007 року та нарахувала підприємству позивача штрафні санкції у розмірі 50%, що складає 1213,75 грн.

24.02.2010 року позивачем через прибуткову касу № 1 відділення № 23 банку "Грант" с.м.т. Солонницівка Дергачівського району Харківської області перераховано 6366, 43 грн. згідно квитанції № 5127 з вказаним призначенням платежу відповідно до поданої податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2010 року.

Дергачівська МДПІ в Харківській області самостійно змінила призначення платежу і суму 4861,23 грн. віднесла в рахунок погашення заборгованості 2007 року та нарахувала підприємству позивача штрафні санкції у розмірі 50%, що складає 2430, 57 грн. (403,50 грн.+1928,0 грн.+99,07 грн.).

25.03.2010 року позивачем через прибуткову касу № 1 відділення № 23 банку "Грант" с.м.т. Солонницівка Дергачівського району Харківської області перераховано 6369, 43 грн. згідно платіжного доручення № 160 з вказаним призначенням платежу відповідно до поданої податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2010 року. Проте, Дергачівська МДПІ в Харківській області самостійно змінила призначення платежу і суму 4984,21 грн. віднесла в рахунок погашення заборгованості 2007 року та нарахувала підприємству позивача штрафні санкції у розмірі 50%, що складає 2492, 11 грн.

Таким чином, штрафні санкції відповідно до вказаного вище склали суму 7120,72 грн. /984,29 грн. + 1213,75 грн. +2430,57 грн.+2492,11грн. (податкове повідомлення рішення № 0000331521/0 від 08.04.2009 року).

23.04.2010 року позивачем через прибуткову касу № 1 відділення № 23 банку "Грант" с.м.т. Солонницівка Дергачівського району Харківської області перераховано 8546, 94 грн. згідно квитанції № 4436 з вказаним призначенням платежу відповідно до поданої податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року. Проте, Дергачівська МДПІ в Харківській області самостійно змінила призначення платежу і суму 6519,93 грн. віднесла в рахунок погашення заборгованості 2007 року та нарахувала підприємству позивача штрафні санкції у розмірі 50%, що складає 3259, 97 грн. /1207,36грн.+2052,61 грн.

30.04.2010 року позивачем через прибуткову касу № 1 відділення № 23 банку "Грант" с.м.т. Солонницівка Дергачівського району Харківської області перераховано 5150,0 грн. згідно квитанції № 4262 з вказаним призначенням платежу відповідно до поданої податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року. Проте, Дергачівська МДПІ в Харківській області самостійно змінила призначення платежу і суму 2025,78 грн. віднесла в рахунок погашення заборгованості 2007 року та нарахувала підприємству позивача штрафні санкції у розмірі 50%, що складає 1012,89 грн./5,89грн.+1007,0 грн./

Таким чином, штрафні санкції відповідно до вказаного вище склали суму 4272,86 грн. (1207,36 грн.+2052,61 грн.+5,89 грн.+1007,0 грн. (податкове повідомлення рішення №0000671521/0 від 01.06.2009 року ).

Таким чином, відповідачем суми податку, які сплачені позивачем у 2009-2010 роках з цільовим призначенням “сплата податку на додану вартість за грудень 2008 року, 2009 - 2010 роки”, самостійно віднесені в рахунок погашення заборгованості за 2006 - 2007 роки. Загальна сума нарахованих штрафних санкцій складає 14.117,65 грн.

При цьому, контролюючий орган в обґрунтування правомірності перерахування сплачених сум на сплату боргу, що виник в минулих роках посилається на п.п.7.7 ст.7 Закону України № 2181, відповідно до якого податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення.

З цього приводу колегія суддів відзначає наступне.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” (в редакції, що діяла на моменти виникнення спірних правовідносин), органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори.

Відповідно до пункту 1.3. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005 року (що також діяв на момент виникнення спірних првовідносин), за результатами перевірки, орган державної податкової служби складає Акт, а в разі відсутності порушень податкового законодавства - довідку. Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення податкового законодавства. Згідно пункту 1.7. цього Порядку, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до пункту 2.3.4. вказаного Порядку, не допускається відображення в Акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків що до дій посадових осіб суб'єкта господарювання.

У відповідності до вимог п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державним цільовими фондами” визначений принцип рівності бюджетних інтересів. Установлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Як визначено п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону 2181, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які кошти такого платника податку.

Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 ст. 7 Закону України “Про Національний банк України”, Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів. Пунктом 1.7 Інструкції про готівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення “Призначення платежу”. Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність встановленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Таким чином право визначати призначення платежу відповідно до чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства України належить виключно платнику. Тому, суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням п.п. 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, зазначене платником податків. За таких обставин, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем, згідно платіжних доручень доданих до справи з зазначенням направлення платежу, здійснювалось погашення податкового зобов'язаного поточного, а не за минулі роки, як це вбачається з Актів перевірки.

Окрім того, відповідно до п. п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України № 2181, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання визначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п.4.1.4 п. 4.1 ст. 4 вказаного Закону для подання податкової декларації. п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 вказаного закону зазначає, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені ст. 5, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.п. 16.1.1. п. 16.1 ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181, після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожний зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 7 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено джерела погашення податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків. Податковий борг платник податків може погашати добровільно та самостійно, або за рішенням органу стягнення. При добровільному та самостійному погашенні податкового боргу платник податків вказує у платіжному документі період, за який сплачує борг. Зазначена норма не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. У будь-якому випадку ця норма не встановлює право чи обов'язок саме контролюючого, органу якимось чином змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків самостійно у відповідності до вищенаведених вимог Законів України спрямував власні кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами", або іншими законами з питань оподаткування.

Відповідно до пункту 3 статті 9 Закону України „Про систему оподаткування", обовязок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу). Тому при сплаті податкових зобов'язань за конкретний період обов'язок підприємства щодо сплати податку припиняється зі сплатою цих податків за конкретний період. Згідно з пунктом 2 статті 12 вказаного Закону фінансові установи виконують доручення платників податків і зборів (обов'язкових платежів) на перерахування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів в установлений законом термін.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.09.2011р. по справі№2а-8194/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяФілатов Ю.М.

Судді Тацій Л.В. Водолажська Н.С. Повний текст ухвали виготовлений 27.02.2012 р.