Ухвала суду № 22152821, 14.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2012 р.Справа № 2а-1670/8046/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Тацій Л.В. , Водолажської Н.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.11.2011р. по справі№2а-1670/8046/11

за позовом Колективного підприємства "Полтавський мясокомбінат"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві

про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Колективне підприємство "Полтавський мясокомбінат" (далі по тексту позивач, КП "Полтавський мясокомбінат"), звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, в якому просив визнати нечинним податкове повідомлення - рішення від 15.09.2011 р. №0001991702 в частині нарахування суми податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 4 118,70 грн. (у тому числі 3 294,96 грн. - за основним платежем та 823,74 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від21.11.2011р. по справі№2а-1670/8046/11 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 15.09.2011 р. №0001991702 в частині збільшення суми грошового зобов'язання Колективному підприємству "Полтавський м'ясокомбінат" за платежем податок на доходи найманих працівників у розмірі 2 008,52 грн. основного платежу та 502,13 грн. штрафних (фінансових) санкцій. В іншій частині - адміністративний позов залишено без задоволення.

Відповідач, не погодившись з даним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача та представник відповідача в судове засідання не прибули, про причини неявки не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення.

Враховуючи положення ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що неприбуття представника відповідача та представника позивача не перешкоджає судовому розгляду справи, оскільки вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що КП "Полтавський м'ясокомбінат" зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Полтавської міської ради 21.06.1996 р. (ідентифікаційний код 00424214). Позивач перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві.

Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України не доказуються перед судом.

У період з 28.03.2011 р. по 22.04.2011 р. працівниками ДПІ у м. Полтаві на підставі направлення від 28.03.2011 р. №326 та згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України проведена планова виїзна документальна перевірка КП "Полтавський м'ясокомбінат" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2010 р.

Результати перевірки оформлені актом від 19.05.2011 р. №4373/23-6/00424214.

Контролюючим органом встановлено та відображено в акті перевірки висновки про порушення КП "Полтавський м'ясокомбінат" вимог податкового законодавства, зокрема, ч."г" пп.4.2.9 п.4.2 ст.4, ч."е" пп.6.3.3 п.6.3 ст.6, п.19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", п.3 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 р. №451.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у м. Полтаві прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.06.2011 р. №0001211702, яким КП "Полтавський м'ясокомбінат" збільшено суму грошового зобов'язання по податку з доходів найманих працівників на 8 248,81 грн. (6 599,05 грн. - за основним платежем та 1 649,76 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

За наслідками адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення в частині основного платежу в розмірі 5648,46 грн. та 1412,12 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції, Державною податковою адміністрацією у Полтавській області 17.08.2011 р. винесено рішення про результати розгляду скарги №2353/10/25-016, яким скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 06.06.2011 р. №0001211702 в частині донарахованої суми податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 2353,50 грн. основного платежу і застосованої штрафної (фінансової) санкції в розмірі 588,38 грн. В іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

У зв'язку з цим 15.09.2011 р. ДПІ у м. Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення №0001991702, яким КП "Полтавський м'ясокомбінат" збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників на 5306,94 грн. (4245,55 грн. - за основним платежем та 1061,39 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Рішенням Державної податкової служби України від 19.09.2011 р. №354/6/10-2315 повторна скарга КП "Полтавський м'ясокомбінат" на рішення ДПА у Полтавській області від 17.08.2011 р. №2353/10/25-016 залишена без задоволення.

Не погодившись із висновками контролюючого органу, позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення від 15.09.2011 р. №0001991702 в частині визначення податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 3 294,96 грн. основного платежу і застосованої штрафної (фінансової) санкції в розмірі 823,74 грн. до суду.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів субєкта владних повноважень, покладених в основу спірного правового акту індивідуальної дії та відображених в акті перевірки суджень субєкта владних повноважень, колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи слідує, що фактичною підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 15.09.2011 р. №0001991702 в частині, що оскаржується, взято, зокрема, висновок перевірки про неправильно утриманий КП "Полтавський м'ясокомбінат" податок з доходів фізичних осіб із сум заробітної плати працівників підприємства внаслідок неправомірного застосування податкової соціальної пільги до доходу у вигляді заробітної плати, нарахованої на користь платника податку у випадку, коли такий платник одночасно отримує доходи як самозайнята особа - субєкт підприємницької діяльності.

Так, перевіркою встановлено: працівник ОСОБА_1 зареєстрована суб'єктом господарської діяльності, свідоцтво про державну реєстрацію від 02.03.2006р., на обліку в ДПІ у м.Полтаві, вид діяльності - оптова торгівля м'ясом та м'ясними продуктами; працівник ОСОБА_2 зареєстрована суб'єктом господарської діяльності, свідоцтво про державну реєстрацію від 07.10.2009р., на обліку в ДПІ у м.Полтаві, вид діяльності - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, працівник ОСОБА_3 зареєстрована суб'єктом господарської діяльності, свідоцтво про державну реєстрацію від 08.07.2009р., на обліку в ДПІ у м.Полтаві, вид діяльності - інші види оптової торгівлі, працівник ОСОБА_4 зареєстрована суб'єктом господарської діяльності, свідоцтво про державну реєстрацію від 03.06.2004р., на обліку в ДПІ у м.Полтаві, вид діяльності - оптова торгівля м'ясом та м'ясними продуктами; працівник ОСОБА_5 зареєстрована суб'єктом господарської діяльності, свідоцтво про державну реєстрацію від 25.01.1996р., на обліку в ДПІ у м. Полтаві, вид діяльності - роздрібна торгівля з лотків на ринках; працівник ОСОБА_6 зареєстрована суб'єктом господарської діяльності, свідоцтво про державну реєстрацію від 18.08.1994р., на обліку в ДПІ у м.Полтаві, вид діяльності - роздрібна торгівля з лотків на ринках; працівник ОСОБА_7 зареєстрована суб'єктом господарської діяльності, свідоцтво про державну реєстрацію від 12.04.2010р., на обліку в Миргородській МДПІ (Шишацьке відділення), вид діяльності - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту; працівник ОСОБА_8 зареєстрована суб'єктом господарської діяльності, свідоцтво про державну реєстрацію від 12.01.2010р.. на обліку в Гадяцькій МДПІ (Зіньківське відділення), вид діяльності - роздрібна торгівля іншими продовольчими товарами; працівник ОСОБА_9 зареєстрована суб'єктом господарської діяльності, свідоцтво про державну реєстрацію від 12.01.2010р., на обліку в Полтавській МДПІ (Диканське відділення), вид діяльності - роздрібна торгівля м'ясом та м'ясними продуктами; працівник ОСОБА_10 зареєстрована суб'єктом господарської діяльності, свідоцтво про державну реєстрацію від 27.01.2010р., на обліку в Карлівській МДПІ (Чутівське відділення), вид діяльності - роздрібна торгівля м'ясом та м'ясними продуктами.

З урахуванням фактично утриманих сум ДПІ у м. Полтаві обчислено суму недобору з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 2008,52 грн.

Відповідно до п.6.1 ст.6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, з урахуванням норм пункту 6.5 цієї статті платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги.

Згідно з пп.6.5.1 п.6.5 ст.6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та відшкодування), якщо його розмір не перевищує суми, яка дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.

Підпунктом 6.3.2 п.6.3 ст.6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб"встановлено, що платник податку подає працедавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі - заява про застосування пільги) за формою, визначеною центральним податковим органом. Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання працедавцем заяви платника податку про застосування пільги. Пільга не застосовується до доходу, нарахованого до моменту отримання такої заяви, крім випадків, зазначених у підпункті 6.3.3 цього пункту.

Платник податку, який змінює за самостійним рішенням місце отримання податкової соціальної пільги, зобов'язаний надати працедавцю за попереднім місцем її застосування заяву про відмову від такої пільги (далі - заява про відмову від пільги) за формою, визначеною центральним податковим органом. Така заява не подається, якщо платник податку припиняє трудові відносини з таким працедавцем з будь-яких підстав, а також у випадках, визначених у підпункті 6.3.3 цього пункту.

Працедавець відображає у складі річної податкової звітності всі випадки отримання заяв платників податку про застосування пільги та заяв про відмову від такої пільги.

Податкова соціальна пільга застосовується за місцем отримання платником податку основного доходу (визначеним у трудовій книжці) на дату набрання чинності цим пунктом, без подання заяви про застосування пільги.

Порядок надання таких документів та їх склад визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, згідно з пунктом 3 Порядку надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 р. №2035, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, податкова соціальна пільга (далі пільга) застосовується до нарахованого місячного доходу платника податку у вигляді заробітної плати виключно за одним місцем нарахування (виплати, яке платник податку обирає самостійно, стосовно чого він подає працедавцю заяву про застосування пільги за встановленою Державною податковою адміністрацією формою.

Разом з тим пунктом 5 вказаного Порядку визначено, що у разі неподання платником податку заяви про застосування пільги працедавець застосовує пільгу до нарахованого місячного доходу платника податку, якщо на 1 січня 2004 року працедавцем велася трудова книжка такого платника податку.

Частиною "е" пп.6.3.3 п.6.3 ст.6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" встановлено, що податкова соціальна пільга не може бути застосована до інших доходів платника податку, якщо він отримує протягом звітного податкового місяця одночасно такі доходи, як доходи самозайнятої особи від підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Відповідно до пп.6.3.5 п.6.3 ст.6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" працедавець, який на підставі належним чином отриманої заяви платника податку про застосування пільги застосовує таку пільгу, не несе будь-якої відповідальності за порушення таким платником податку вимог підпункту 6.3.1 цього пункту, за винятком, коли такий працедавець і такий платник податку є пов'язаними особами або коли суд встановлює факт змови між таким працедавцем і таким платником податку, спрямованої на ухилення від оподаткування цим податком.

Відтак, вся відповідальність за порушення норм законодавства щодо неправомірного отримання податкової соціальної пільги повністю покладається на фізичну особу платника податку, який подав заяву про застосування пільги одночасно з отриманням доходів від здійснення підприємницької діяльності.

На підтвердження правомірності застосування податкової пільги позивачем надано копії заяв про застосування пільги ОСОБА_4, ОСОБА_10 ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_2 та ОСОБА_9

Також позивачем надано довідки видані ОСОБА_8 та ОСОБА_6 в тім, що вони працювали на КП "Полтавський м'ясокомбінат" з 27.11.2001 р. по 30.06.2010 р. та з 25.02.1997 р. по 02.07.2010 р. відповідно.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що застосування позивачем податкової соціальної пільги до доходу у вигляді заробітної плати вищезазначених працівників підприємства є правомірним, а висновки акту перевірки щодо порушення позивачем частини "е" пп.6.3.3 п.6.3 ст.6, п.19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" та відповідно донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 2008,52 грн. суперечать нормам чинного на час існування спірних правовідносин законодавства.

Щодо обставин неутримання та неперарування КП "Полтавський мясокомбінат" до бюджету податку з суми доходу, отриманого працівниками, як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно наданих послуг мобільного міжнародного зв'язку, колегія суддів виходить з наступного.

Контролюючим органом встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що у перевіряємий період до рахунків на оплату послуг наданих мобільним оператором ПрАТ "МТС Україна" включена вартість додаткових послуг, наданих поза межами пакету, а саме: міжнародний роумінг, послуги в мережі іноземних роумінг-партнерів за межами України, послуги із забезпечення роумінгу та платні голосові довідки і сервіс за спеціальними цінами на загальну суму 8576,30 грн. При цьому перевіряючими зазначено, що підприємство у вказаний період не здійснювало зовнішньоекономічну діяльність або відрядження за кордон. Оскільки вказані послуги отримували працівники підприємства ОСОБА_13 та ОСОБА_14 безоплатно, то суми сплачені за послуги мобільного звязку вважаються доходом працівників і підлягають оподаткуванню на загальних підставах.

Виходячи з вартості отриманих послуг, що відображена в рахунках мобільного оператора за вересень, жовтень 2010 року, сума не утриманого КП "Полтавський мясокомбінат" податку становить 1286,44 грн.

Згідно з ч."г" пп.4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), а саме у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що підлягають обов'язковому відшкодуванню згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим Законом.

Аналізуючи доводи ДПІ у м. Полтаві на предмет їх відповідності наведеній нормі Закону колегія суддів відзначає, що повязаність витрат на мобільний зв'язок з господарською діяльністю залежить від документального підтвердження цього факту (приблизний перелік таких документів визначено в листах Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 28.11.2003 р. №125-1, від 30.03.2004 р. №1964, від 26.02.2010 р. №2412).

Відсутність у позивача доказів повязаності даних витрат з господарською діяльністю та отриманням доходу позбавляє останнього права на виключення зазначених витрат зі складу місячного оподатковуваного доходу працівників, які користувалися вказаним благом.

Отже вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 15.09.2011 р. №0001991702 в частині нарахування суми податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 1286,44 грн. правомірно не задоволені судом першої інстанції.

Відповідно до пп.54.3.5 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Частиною 1 п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно з ч.1 п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Таким чином у відповідності до вищезазначених норм та розрахунку правильності обчислення суми податку з доходів фізичних осіб КП "Полтавський м'ясокомбінат" фінансова санкція обчислюється за ставкою 25% від суми податкового зобов'язання з податку на доходи найманих працівників у розмірі 1286,44 грн., що становить 321,61 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних стравах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як субєкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення в частині визначення грошового зобов'язання КП "Полтавський м'ясокомбінат" з податку на доходи найманих працівників у розмірі 2 008,52 грн. основного платежу та 502,13 грн. штрафних (фінансових) санкцій, у зв'язку з чим в цій частині податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.11.2011р. по справі№2а-1670/8046/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддяФілатов Ю.М.

Судді Тацій Л.В. Водолажська Н.С.