Вирок № 22150429, 29.02.2012, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 1-450/12

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.02.2012 рокум. Київ Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Дідик М. В.

при секретарі Асіпцовій О.В.

з участю прокурора Ладного І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Самарканд, Узбекистан грузина, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні злочину передбаченого ст. 263 ч. 2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в кінці січня 2008 року, у невстановлений слідством час, знаходячись у виставковому центрі, який розташований на Броварському проспекті, 15 в м. Києві, в невстановленої слідством особи за 40 гривень придбав холодну зброю, а саме багнет, який поклав до поліетиленового пакету, і став носити при собі без передбаченого законом дозволу.

В подальшому холодну зброю переніс до свого місця проживання в квартиру АДРЕСА_2. Цього ж дня виготовив з тканини зеленого кольору піхви для багнету куди його помістив та продовжив зберігати.

09.11.2011 року ОСОБА_1, зберігаючи багнет в піхвах в брезентовому мішку, перевіз його на громадському транспорті без передбаченого законом дозволу до знімального майданчика розташованого на Лисій Горі в м. Києві, де зберігав до 18.00 годин.

Цього ж дня, приблизно о 18.10 годин ОСОБА_1 перевіз багнет до станції метро «Деміївська»в м. Києві. У вестибюлі станції був затриманий працівниками міліції, які виявили та вилучили у нього багнет, який відноситься до холодної зброї.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, підтвердивши вищезазначені обставини. Пояснив, що займається військовою реконструкцією і потрібен був багнет. Купив багнет до рушниці Мосіна у незнайомого чоловіка десь біля трьох років назад. Зробив до нього чохол. Був затриманий в метро на станції «Деміївська»з багнетом. Знав що це холодна зброя. Усвідомлює, що вчинив незаконно, щиро розкаюється. Просить врахувати, що до відповідальності раніше не притягувався, офіційно працює. Просить по можливості призначити покарання у виді штрафу.

Згідно ч. 3 ст. 299 КПК України за згодою сторін судом було визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Підсудний, якому було роз"яснено наслідки у вигляді позбавлення права оспорювати фактичні обставини справи, в разі визнання недоцільним дослідження доказів, та інші учасники судового розгляду правильно розуміють фактичні обставини справи, сумнівів у добровільності та істинності позиції підсудного немає, що підтверджується його показами.

Тому суд, згідно ст. 301-1 КПК України, обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудної та матеріалами, що характеризують його особу.

Суд вважає, що дії підсудного за ст. 263 ч. 2 КК України, як носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу,- кваліфіковано правильно.

При обранні покарання підсудному суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу винного, який на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, до кримінальної відповідальності притягується вперше, за місцем роботи в минулому характеризується позитивно, має постійне місце проживання та задовільний стан здоров»я.

Обставиною, що помякшує покарання винного, відповідно до ст. 66 КК України, є його щире каяття у вчиненому.

Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, не встановлено.

На підставі викладеного, з врахуванням майнового стану винного, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити покарання у виді штрафу. Саме таке покарання, на погляд суду, буде достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

З підсудного слід стягнути судові витрати за проведення експертиз.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України ,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 263 ч. 2 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 ( п»ятсот десять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1367 грн. 60 коп. за проведення експертизи (НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві, р/р 31253272210699 в УДК у Київській області, МФО 821018, код 25575285, - 11220 за послуги експерта)

Речовий доказ: багнет, піхви, що на зберіганні в камері схову речових доказів ЛУ в метрополітені, - залишити останнім для передачі для поміщення до натуро-довідкової колекції державної судової експертної установи ( вул. Володимирська, 15).

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без змін, підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя М. В. Дідик