Ухвала суду № 22150351, 21.11.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-1426/11/2770

21.11.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіДугаренко О.В.,

суддів Дадінської Т.В. , Щепанської О.А. секретар судового засіданняБєланова О.О.

за участю сторін:

представник позивача- Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Севастопольгаз"- ОСОБА_2, довіреність № 16 від 06.07.11,

представник відповідача- Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя- ОСОБА_3, довіреність № 356/10-004 від 11.06.10,

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Севастопольгаз" на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Кириленко О.О. ) від 08.06.11 у справі №2а-1426/11/2770

за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Севастопольгаз" (вул. Гідрографічна, 1, м. Севастополь,99003)

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя (вул. Кулакова, 37, м. Севастополь,99011)

про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 08.06.2011 у задоволені позовних вимог Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Севастопольгаз" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя про зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 08.06.2011, ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу з підстав, що викладені в ній, представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, встановила наступне.

з 11 лютого 2011 року по 25 березня 2011 року Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя була проведено планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2009 року по 31 грудня 2010 року, валютного і іншого законодавства за період з 01 липня 2009 року по 31 грудня 2010 рік.

За результатами перевірки відповідачем 01 квітня 2011 року було складено акт про результати планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного і іншого законодавства за період з 01 липня 2009 року по 31 грудня 2010 року № 30/23-4/03358305/2523/10.

Актом перевірки від 01 квітня 2011 року № 30/23-4/03358305/2523/10 встановлена несвоєчасна сплата позивачем суми самостійно визначеного грошового зобовязання з податку на прибуток за звітний період 1 квартал 2009 року в сумі 1 171 687 гривень 00 копійок по терміну сплати 20 травня 2009 року, та за звітний період 1 квартал 2010 року в сумі 1 628 016 гривень 00 копійок по терміну сплати 20 травня 2010 року.

На підставі акту перевірки від 01 квітня 2011 року № 30/23-4/03358305/2523/10 Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя винесено податкове повідомленнярішення від 15 квітня 2011 року № 0000110234 про застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 559 940 гривень 60 копійок.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Позивачем 07 травня 2009 року до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя подано декларацію № 26685 з податку на прибуток за 1 квартал 2009 року, якою платником самостійно визначено розмір податку на прибуток, який підлягає сплаті в бюджет у сумі 1 171 687 гривень 00 копійок.

Узгоджену суму податкового зобовязання, самостійно визначеного платником, у встановлений термін до 20 травня 2009 року позивачем сплачено не було, у результаті чого станом на початок 2 кварталу 2009 року у платника виник податковий борг з податку на прибуток.

Погашення вказаного боргу відбувалося у період з 28 травня 2009 року по 19 листопада 2009 року, як шляхом перерахування грошових коштів до бюджету, так і шляхом зменшення обєкту оподаткування податком на прибуток у податкових деклараціях наступних податкових періодів. Остаточне погашення недоїмки, що виникла 20 травня 2009 року, відбулося 19 листопада 2009 року за наслідками подання декларації з податку на прибуток за звітний період 9 місяців 2009 року (декларація від 20 жовтня 2009 року № 88151).

Остаточне погашення податкового боргу за узгодженим та несплаченим своєчасно податковим зобовязанням відбулося у період, що підлягав перевірці (четвертий квартал 2009 року) із затримкою 182 календарних дні, а саме: з 20 травня 2009 року (граничний термін сплати) по 19 листопада 2009 рік (дата остаточного погашення).

Крім того, 05 травня 2010 року до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя подано декларацію № 9001477472 з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року, якою платником самостійно визначено розмір податку на прибуток у сумі 1 628 016 гривень 00 копійок.

Узгоджену суму податкового зобовязання, самостійно визначеного платником, у встановлений термін до 20 травня 2010 року сплачено не було, у результаті чого станом на початок 2 кварталу 2010 року у платника виник податковий борг по податку на прибуток.

Погашення вказаного боргу відбувалося у період з 19 серпня 2010 року по 17 лютого 2011 рік, як шляхом перерахування грошових коштів до бюджету, так і шляхом зменшення обєкту оподаткування податком на прибуток у податкових деклараціях наступних податкових періодів. Остаточне погашення недоїмки, що виникла 20 травня 2010 року, відбулося 17 лютого 2011 року, тобто із затримкою 273 календарних дні - з 20 травня 2010 року (граничний термін сплати) по 17 лютого 2011 року (дата остаточного погашення).

Згідно з абзацом першим підпункту 5.3.1 пункту 5.3. статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 зазначеного Закону встановлено, що у разі не сплати платником податків узгодженої суми податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який містить у собі аналогічні приписи.

Так, відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобовязання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобовязання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобовязання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з пунктом 116.2 статті 116 Податкового кодексу України за одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої цим Кодексом та іншими законами України.

Виходячи з аналізу зазначених норм, суд приходить до висновку, що право на застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення строків сплати узгоджених сум податкових зобовязань у податкового органу виникає з моменту несвоєчасного погашення платником усієї суми боргу.

З матеріалів справи вбачається, що погашення у повному обсязі суми податкового боргу, що виник 20 травня 2009 року, відбулося 19 листопаду 2009 року, тобто у 4 кварталі 2009 року. Таким чином, саме у 4 кварталі 2009 року у податкового органу виникло право застосовувати штрафні (фінансові) санкції за фактом несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобовязання, а тому посилання позивача на акт попередньої перевірки, за результатами якої у 1 кварталі 2009 року не встановлено порушень податкового законодавства щодо строків сплати податкових зобовязань, є безпідставним.

Факт несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобовязання платником підтверджується даними облікової картки платника, з якої вбачаються дати сплати кожної частини боргу, із відповідною затримкою на певну кількість календарних днів.

Відповідно до статей 1 та 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, а також припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобовязань та зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань та зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів).

Мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

На підставі викладеного, висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову є правомірним.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Севастопольгаз" на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 08.06.11 у справі №2а-1426/11/2770 залишити без задоволення.

2.Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 08.06.11 у справі №2а-1426/11/2770 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 28 листопада 2011 р.

Головуючий суддяпідписО.В.Дугаренко

Судді підпис Т.В. Дадінська підпис О.А.Щепанська З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко