Ухвала суду № 22149156, 24.10.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-16277/10/12/0170

24.10.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіПривалової А.В.,

суддів Лядової Т.Р. , Курапової З.І. секретар судового засіданняКозирєва Т.С.

за участю сторін:

представника позивача, ОСОБА_2, довіреність від 18.10.2011

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М. ) від 28.03.11 у справі № 2а-16277/10/12/0170

за позовом Науково-виробничої фірми "Елкор" (вул. Маяковського, 5 кв. 8, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

Головного управління Державного казначейства України в АР Крим (вул. Севастопольська 19, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95015)

про визнання протиправними дій та стягнення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.03.11 позов Науково-виробничої фірми "Елкор" до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Головного управління Державного казначейства України в АР Крим про визнання протиправними дій та стягнення, - задоволено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Науково-виробничої фірми "Елкор" суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2010 в розмірі 133406,00 грн., за червень 2010 в розмірі 217404,00 грн., за липень 2010 в розмірі 151010,00 грн., за серпень 2010 в розмірі 130142,00 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Науково-виробничої фірми "Елкор" 1703,40 судових витрат.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.03.11 року та прийняти нове рішення по справі про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив судове рішення залишити без змін.

Відповідач своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Проте, неявка відповідача не є перешкодою для апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність сторін, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що позивач є платником податків, взятий на податковий облік в органах державної податкової служби 29.09.1992 року за № 652, є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №00925059 від 10.07.1997, індивідуальний податковий номер 190036501299.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем відповідно до декларацій з ПДВ були заявлені суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок, а саме: в квітні 2010 в розмірі 133566,00 грн., в червні 2010 в розмірі 217404,00 грн., в липні 2010 в розмірі 151010,00 грн., в серпні 2010 в розмірі 130142,00 грн. (т.1.а.с.79-122).

Копії зазначених податкових декларацій було надіслано до органу Державного казначейства України (т1.а.с.123-126).

Працівниками ДПІ в м. Сімферополі АР Крим було проведено перевірки та підтверджено суму заявлену до бюджетного відшкодування ПДВ, про що складено довідки:

- Довідка від 06.07.2010 № 603/23-4/19003656 (т.1 а.с.10);

- Довідка від 17.08.2010 №699/23-4/19003656 (т.1. а.с.23);

- Довідка від 12.10.2010 № 853/23-4/19003666 (т.1. а.с.47);

- Довідка від 12.11.2010 № 938/23-4/19003656 (т.1.а.с.64).

Однак, ДПІ в м. Сімферополі не було направлено на адресу органів Державного казначейства відповідних висновків та не перераховано позивачу суму бюджетного відшкодування, що й стало підставою для звернення позивача із даним позовом.

Позивач просить в адміністративному позову стягнути суму бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2010 в розмірі 133406,00 грн., що не перевищує розмір бюджетного відшкодування ПДВ, заявлений в декларації з ПДВ за квітень 2010.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що заявлена позивачем у деклараціях до бюджетного відшкодування сума ПДВ з Державного бюджету України, підтверджена податковим органом за наслідками проведених перевірок, про що складені відповідні довідки, але до органів казначейства не було направлено відповідних висновків, отже позивач має право на бюджетне відшкодування відповідно до п.п.7.7.5-7.7.8 пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

З такими висновками суду першої інстанції погоджується судова колегія з огляду на наступне.

Платники податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій на час виникнення спірних правовідносин, було визначено в Законі України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі Закон №168/97), що діяв на час виникнення спірних правовідносин.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету та строки розрахунків з бюджетом регламентується пунктом 7.7 статті 7 Закону.

Згідно з п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.1.6 ст.1 Закону податкове зобовязання загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному періоді.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно підпункту «а»п.п.7.7.2. п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідно до п.п.7.7.5 - 7.7.8 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

У разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи, зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що під фактичною сплатою отримувачем суми податку в межах розглядуваної норми закон розуміє здійснення оплати цієї суми постачальникам в складі ціни придбаних товарів (послуг) під час проведення розрахунків за них.

За таких обставин, приписи пункту 1.8 статті 1 Закону щодо надмірної сплати податку як ознаки суми бюджетного відшкодування слід розуміти таким чином, що надмірна сплата податку в контексті розглядуваної норми означає як безпосередньо сплату податку до бюджету понад суми, визначені відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону, так і сплату сум ПДВ постачальникам в ціні придбаних платником податків товарів (послуг), передбачену підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону.

Отже, під час встановлення факту надмірної спати ПДВ, що є підставою для здійснення бюджетного відшкодування, необхідно враховувати суми ПДВ, сплачені покупцем-платником податку постачальникам у складі ціни придбаних товарів та послуг.

Законодавством передбачений чіткій вибір можливої поведінки податкових органів за результатами перевірок обґрунтованості заявлених сум до бюджетного відшкодування або у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надання органу державного казначейства висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або, у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, надіслання платнику податку податкового повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

Відповідно до п.1.3. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за № 925/11205 (зі змінами та доповненнями), за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Матеріали справи свідчать, що відповідно до Довідки №603/23-4/19003656 від 06.07.2010 перевіркою підтверджено зазначені позивачем в додатку № 3 до Декларації з ПДВТ «Розрахунок суми бюджетного відшкодування»за квітень 2010 показники залишку відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду 679238,00 грн., частина залишку відємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у передніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) 134830,00 грн. (тобто підтверджено заявлену платником податків суму у 133566,00 грн.), сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню 133566,00 грн.

Відповідно до Довідки №699/23-4/19003656 від 17.08.2010 перевіркою підтверджено зазначені позивачем в додатку № 3 до Декларації з ПДВТ «Розрахунок суми бюджетного відшкодування»за травень 2010 та червень 2010 показники залишку відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду 601973,00 грн. (відповідно у червні 2010 738442,00 грн.), частина залишку відємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у передніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) 59944,00 грн. (у червні 2010 222662,00 грн.), сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню 59944,00 грн. ( у червні 2010 217404,00 грн.).

Відповідно до Довідки №852/23-11/19003666 від 12.10.2010 перевіркою підтверджено зазначені позивачем в додатку № 3 до Декларації з ПДВТ «Розрахунок суми бюджетного відшкодування»за липень 2010 показники залишку відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду 151010,00 грн., частина залишку відємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у передніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) 152337,00 грн. (тобто підтверджено заявлену платником податків суму у 151010,00 грн.), сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню 151010,00 грн.

Відповідно до Довідки №938/23-4/19003656 від 12.11.2010 перевіркою підтверджено зазначені позивачем в додатку № 3 до Декларації з ПДВТ «Розрахунок суми бюджетного відшкодування»за серпень 2010 показники залишку відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду 130142,00 грн., частина залишку відємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у передніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) 277760,00 грн. (тобто підтверджено заявлену платником податків суму у 130142,00 грн.), сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню 130142,00 грн.

Таким чином, складаючи саме довідки за наслідками перевірок, відповідач підтвердив відсутність порушень з боку позивача щодо формування сум бюджетного відшкодування ПДВ.

Доводи апеляційної скарги, що в кожній довідці зазначено, що в разі отримання матеріалів, які не підтверджують дані обліку НВФ «Елкор», що перевірялися, керівником податкового органу можє бути вжито заходів щодо проведення позапланової перевірки, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки матеріалами справи не підтверджується та відповідачем не надано доказів, що були проведені такі перевірки, за наслідками яких зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ.

Факт надмірної сплати позивачем суми податку на додану вартість у складі придбаних товарів та послуг підтверджується матеріалами справи та встановлений податковим органом за наслідками проведених перевірок правомірності заявленого бюджетного відшкодування, але в установлений пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" термін відповідний висновок до органу державного казначейства відповідачем не надано, заявлена сума бюджетного відшкодування позивачеві не перерахована.

За встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, підстав для його скасування не вбачається. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст.159, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АРК - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.03.11 у справі № 2а-16277/10/12/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 31 жовтня 2011 року.

Головуючий суддяпідписА.В.Привалова

Судді підпис Т.Р.Лядова підпис З.І.Курапова З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.В.Привалова