Ухвала суду № 22148093, 28.11.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-5390/11/0170/25

28.11.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЛядової Т.Р.,

суддів Курапової З.І. , Привалової А.В. секретар судового засіданняРавза Р.Р.

за участю сторін:

представник позивача, Відкритого акціонерного товариства "Сортнасіннєовоч"- ОСОБА_2, довіреність № 01 від 23.02.11;

представник відповідача, Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим- не зявився, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність;

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Сортнасіннєовоч" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кононова Ю. С. ) від 22.07.11 у справі №2а-5390/11/0170/25

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Сортнасіннєовоч" (вул. Кримська, 81/2, м.Джанкой, Автономна Республіка Крим, 96100)

до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим (вул. Дзержинського, 30, м.Джанкой, Автономна Республіка Крим, 96100)

про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2011 року Відкрите акціонерне товариство "Сортнасіннєовоч" звернулось з адміністративними позовом до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим, в якому просило скасувати рішення Джанкойської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0054642303 від 05.11.2010 року.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.07.2011 року в задоволені позову Відкритого акціонерного товариства "Сортнасіннєовоч" до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим про скасування рішення - відмовлено.

На зазначене судове рішення від позивача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача у судовому засіданні на задоволенні апеляційної скарги наполягав.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про місце та час розгляду справи сповіщений у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність незявившегося представника відповідача, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

З матеріалів справи вбачається, що 22 жовтня 2010 року посадовими особами Джанкойської обєднаної державної податкової інспекції була здійснена перевірка за дотриманням ВАТ “Сортнасіннєовоч” порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої був складений акт № 143\01\04\23\04685408 (арк.с. 8-9).

Відповідно до висновків цього акту, були встановлені наступні допущені позивачем порушення, а саме:

-п. 9 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, яке виразилось в не друкуванні на реєстраторі розрахункових операцій щоденних звітів фіскальних чеків та не зберігання їх в книзі обліку розрахункових операцій, а саме: згідно книзі обліку розрахункових операцій не роздруковані звітні фіскальні чеки за 02.04.2010 року, 06.04.2010 року, 08.04.2010 року, 12.04.2010 року, 13.04.2010 року, 14.10.2010 року, 15.04.2010 року, 16.04.2010 року, 19.04.2010 року, 21.04.2010 року, 22.04.2010 року, 23.04.2010 року, 26.04.2010 року, 25.05.2010 року, 02.07.2010 року, 19.07.2010 року, 23.09.2010 року, 16.09.2010 року, 29.09.2010 року, 06.10.2010 року, 07.10.2010 року, тобто усього за 21 робочий день.

27 жовтня 2010 року підприємством до Джанкойської ОДПІ були направлені заперечення до акту, з якими відповідач не погодився, про що виклав в своїй письмовій відповіді від 01.11.2010 року (арк.с. 10, 11-12).

На підставі акту про виявлені порушення, рішенням Джанкойської ОДПІ від 05.11.2010 року № 0054642303 до ВАТ “Сортнасіннєовоч” були застосовані штрафні (фінансові) санкції за порушення ст.. 3 п. 9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг” на суму 7140 гривень (арк.с. 7).

Підприємство не погодилось із зазначеним рішенням та оскаржило його в адміністративному порядку, але рішенням ДПА в АР Крим від 28.12.2010 року, а також рішенням ДПА України, отриманим підприємством 09 квітня 2011 року скарги ВАТ “Сортнасіннєовоч” були залишені без задоволення (арк.с. 14-15).

З аналізу положень Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, які регулюють питання проведення контролюючими органами планових або позапланових перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону, вбачається, що вони носять бланкетний характер , а отже суд першої інстанції вірно визначив, що єдиним нормативним актом, який встановлює види, підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових та позапланових виїзних та невиїзних перевірок є Закон України "Про державну податкову службу в Україні".

Суд першої інстанції, вірно встановив правомірність проведення відповідачем перевірки, так як вона не була плановою перевіркою у розумінні частин 1, 6 ст.11-1 Закону України “Про державну податкову службу в України”, оскільки проведена перевірка не є перевіркою своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати позивачем податків та зборів (обов'язкових платежів), у ході якої не досліджувалися сукупні показники фінансово-господарської діяльності позивача.

Матеріалами справи підтверджується, що перевірка, яку провів відповідач, за своїм характером та результатами оформлення є позаплановою.

Згідно з п. 9 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та \ або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

З цього слідує, що обовязок щодо щоденного роздрукування фіскальних звітних чеків не поширюється лише на автомати з продажу товарів (послуг). Будь-яких інших підстав або умов для звільнення субєкта господарювання від щоденного друкування фіскальних звітних чеків (Z-звітів), цим Законом не передбачено, а тому посилання представника позивача на технічну неможливість здійснення роздрукування цих звітів суд вважає необґрунтованим та таким, що не звільняє підприємство від виконання покладеного на нього Законом обовязку.

Відповідно до п. 4 ст. 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, за порушення вимог цього Закону до субєктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

З матеріалів справи вбачається, що проведеною відповідачем перевіркою було встановлено, що позивач не роздруковував фіскальні звітні чеки за 21 робочий день та відповідно не зберігав їх в книзі обліку розрахункових операцій.

З матеріалів справи вбачається, що в квітні 2010 року посаду головного бухгалтера на підприємстві займала ОСОБА_4, яка була звільнена з неї наказом № 04 від 23 квітня 2010 року.

При цьому наказом № 4 від 31 березня 2010 року ОСОБА_4 була надана неоплачувана відпустка строком на 12 днів, а тому вона не була присутня на робочому місці 02,06, 08, 12, 13, 14,15,16,19,21,22 квітня 2010 року, у звязку з чим не могла роздруковувати фіскальні звітні чеки в ці дні.

Наказом № 5 від 23 квітня 2010 року ОСОБА_4 була направлена у відрядження, у звязку з чим також не знаходилась на підприємстві 23 квітня 2011 року та не роздруковувала Z-звіт в цей день.

Наказом № 05 ВАТ “Сортнасіннєовоч”від 26 квітня 2010 року на посаду головного бухгалтера була прийнята ОСОБА_2

Наказом № 6 від 26 квітня 2010 року вона була направлена у відрядження для надання обовязкової інформації щодо зміни посадових осіб акціонерного товариства, у звязку з чим була відсутня на робочому місці.

Наказом № 7 від 30 квітня 2010 року “Про порядок роботи підприємства в травні 2010 року”, в тому числі 25 травня 2010 року було оголошено додатковим неробочим днем для робітників бухгалтерії.

Наказами № 8 від 01 липня 2010 року головний бухгалтер був направлений у відрядження 02 липня 2010 року; наказом № 9 від 16.07.2010 року відрядження на 19.07.2010 року; наказом № 11 від 15.09.2010 року відрядження на 16.09.2010 року; наказом № 12 від 28.09.2010 року відрядження на 29.09.2010 року.

Наказом № 13 від 04.10.2010 року “Про роботу бухгалтерії в жовтні 2010 року”, 6 та 7 жовтня 2010 року були оголошені додатковими неробочими днями для робітників бухгалтерії.

Судом першої інстанції вірно не взяти до уваги посилання позивача на те, що оскільки у ці дні, коли бухгалтерія підприємства не працювала, розрахункові операції не проводились, а тому вони не могли та не повинні були роздруковувати фіскальні звітні чеки, з огляґду на наступне.

Ведення табельного обліку робочого часу на підприємствах, в установах і організаціях регламентується наказом Держкомстату України від 05.12.2008 р. N 489 "Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці". У табелі обліку використання робочого часу робляться відмітки про фактично відпрацьований час, відпрацьовані за місяць години, в т. ч. надурочні, вечірні, нічні години роботи та ін., а також інші відхилення від нормальних умов роботи.

Ведення табеля обліку використання робочого часу для підприємств є обов'язковим.

Табель обліку використання робочого часу застосовується для обліку використання робочого часу всіх категорій працюючих, для контролю за дотриманням працюючими встановленого режиму робочого часу, для отримання даних про відпрацьований час, розрахунку заробітної плати, а також для складання статистичної звітності з праці.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що позивачем при проведенні перевірки інспекторам податкової інспекції були надані копії належним чином завірені табелів обліку використання робочого часу працівників ТОВ “Сортнасіннєовоч”, в тому числі за квітень, травень, липень, вересень та жовтень 2010 року, відповідно до даних яких всі дні, щодо яких інспекторами було встановлено не роздрукування фіскальних звітних чеків, на підприємстві були робочими, а отже не вірити викладеним в них даним у інспекторів на момент проведення перевірки не було ніяких підстав.

Судом першої інстанції вірно визначено, що відповідно до наданих внутрішніх наказів, вихідні дні були оголошені лише для робітників бухгалтерії, що не виключає господарську діяльність підприємства в цілому та здійснення на ньому розрахункових операцій.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції вірно встановлена наявність підстав для відмов Відкритому акціонерному товариству "Сортнасіннєовоч" у задоволенні позовних вимог.

Вивчив наявні докази, в їх сукупності, судова колегія дійшла до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, у звязку з чим, підстав для задоволення апеляційної скарги судовою колегією не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Сортнасіннєовоч" - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кононова Ю. С. ) від 22.07.11 у справі №2а-5390/11/0170/25 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Сортнасіннєовоч" до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим про скасування рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 05 грудня 2011 р.

Головуючий суддяпідписТ.Р.Лядова

Судді підпис З.І.Курапова підпис А.В.Привалова З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.Р.Лядова