Ухвала суду № 22146466, 01.03.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-15932/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г.

Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"01" березня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Зозулі Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 30 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «Інтертехнологія»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2010 року ПІІ «Інтертехнологія»звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва № 0003342310/0 від 30 квітня 2010 року, № 0003342310/1 від 25 травня 2010 року, № 0003342310/2 від 18 серпня 2010 року.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 30 червня 2011 року вказаний адміністративний позов було задоволено.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, не погоджуючись із прийнятим судовим рішення, звернулася до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду від 30 червня 2011 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що згідно п. 2 рішення Київської міської ради «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві»№ 944/944 від 25 грудня 2008 року позивач зобовязаний сплачувати земельний податок у розмірі мінімальної річної орендної плати за земельні ділянки, встановленої ст. 21 Закону України «Про оренду землі».

Під час судового засідання представник відповідача підтримав свою апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалено законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обставини, на які посилається відповідач, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 02 червня 2011 року без змін виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ДПІ у Печерському районі м. Києва було проведено планову виїзну перевірку ПІІ «Інтертехнологія»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2006 року по 30 вересня 2009 року, про що складено акт № 311/23-3/14355221 від 19 квітня 2010 року.

Згідно висновків вказаного акту позивачем було занижено податкове зобовязання із земельного податку у розмірі 22941 грн. 06 коп.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було винесено податкове повідомлення-рішення № 0003342310/0 від 30 квітня 2010 року яким позивача зобовязано перерахувати до бюджету 34411 грн. 64 коп., з них 22941 грн. 06 коп. земельний податок та 11470 грн. 53 коп. штрафні (фінансові) санкції.

За результатами адміністративного узгодження вказаного податкового повідомлення-рішення були винесені також рішення № 0003342310/1 від 25 травня 2010 року, № 0003342310/2 від 18 серпня 2010 року.

Зазначене заниження податкового зобовязання виникло у звязку з тим, що позивач при визначенні розміру земельного податку, що підлягає сплаті, керувався ч. 1 ст. 7 Закону України «Про плату за землю», в той час як зобовязаний був, на думку податкового органу, сплачувати податок у розмірі, встановленому п. 2 рішення Київської міської ради «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві»№ 944/944 від 25 грудня 2008 року.

Позивач вважає, що вказане рішення Київської міської ради не підлягає застосуванню як таке, що прийняте з порушенням ч. 2 ст. 4 Закону України «Про плату за землю».

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ПІІ «Інтертехнологія»суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем при визначенні ставки земельного податку було безпідставно застосовано рішення Київської міської ради «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві» № 944/944 від 25 грудня 2008 року.

Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, оскільки воно знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Судом встановлено, що ПІІ «Інтертехнологія»сплачує земельний податок із земельної ділянки, розташованої за адресою: вул. Воровського, 34-Г, м. Київ.

Рішенням Київської міської ради «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві»№ 944/944 від 25 грудня 2008 року було встановлено ставку земельного податку для суб'єктів господарської діяльності, які використовують земельні ділянки на території м. Києва, але в установленому законодавством порядку не оформили права власності або права користування земельними ділянками.

У відповідності до п. 2 вказаного рішення з 01 квітня 2009 року плата за земельні ділянки (крім земель, які використовуються державними (казенними) підприємствами, підприємствами оборонно-промислового комплексу, визначеними розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 N 1382-р, для будь-яких потреб та комунальними підприємствами, установами, організаціями для ведення лісового господарства, для водогосподарських потреб, та земель, зайнятих зеленими насадженнями загального користування, житловим фондом, об'єктами інженерно-транспортної інфраструктури, крім присадибних і садових земельних ділянок, а також визначених Київською міською радою земельних ділянок, які використовуються підприємствами, що забезпечують життєдіяльність міста, та земельних ділянок, щодо яких Київською міською радою прийняті рішення про їх передачу у власність або в користування, але документи, що посвідчують права на такі земельні ділянки, не зареєстровані), які використовуються суб'єктами господарської діяльності, але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено (не переоформлено), справляється в розмірі мінімальної річної орендної плати за земельні ділянки, встановленої статтею 21 Закону України «Про оренду землі».

Відповідач стверджує, а позивач не заперечує, що право власності ПІІ «Інтертехнологія»на земельну ділянку за адресою: вул. Воровського 34-Г, м. Київ в установленому законодавством порядку не оформлено (не переоформлено).

У звязку з цим відповідач вважає, що позивач, обчислюючи та сплачуючи земельний податок зобовязаний був керуватися рішенням Київської міської ради «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві»№ 944/944 від 25 грудня 2008 року.

Разом з тим, розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів передбачені також Законом України «Про плату за землю».

У відповідності до ст. 7 вказаного Закону ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки.

Згідно витягу з технічної документації № Ю-24979/2009 грошову оцінку земельної ділянки позивача встановлено.

Таким чином, у період, що перевірвся, існували два нормативно-правові акти, які встановлювали для позивача різний розмір ставки земельного податку Закону України «Про плату за землю»та рішення Київської міської ради «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві»№ 944/944 від 25 грудня 2008 року.

Вирішуючи питання про те, яким із вказаних актів необхідно застосовувати при вирішенні даної справи колегія суддів керується наступним.

У відповідності до ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

За загальним правилом закони України мають вищу юридичну силу у порівнянні з нормативно-правовими актами, виданими органом місцевого самоврядування, та є пріоритетними у застосуванні.

У звязку з цим колегія суддів приходить до висновку про те, що ПІІ «Інтертехнологія», сплативши земельний податок у розмірі, визначеному ст. 7 Закону України «Про плату за землю», виконало свої податкові зобовязання у повному обсязі, а у податкового органу були відсутні підстави для донарахування позивачу земельного податку та винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Крім того, рішення Київської міської ради «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві»№ 944/944 від 25 грудня 2008 року в подальшому було скасоване в судовому порядку як таке, що прийняте поза межами компетенції органу місцевого самоврядування.

Таким чином, доводи апеляційної скарги ДПІ у Шевченківському районі м. Києва не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 02 червня 2011 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В звязку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 02 червня 2011 року без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 30 червня 2011 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С Шостак О.О.