Ухвала суду № 22143454, 01.03.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7592/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"01" березня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Зозулі Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 28 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Укрінтелбуд»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2011 року ПП «Укрінтелбуд»звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва № 0002952310 від 06 квітня 2011 року.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 28 липня 2011 року вказаний адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду від 28 липня 2011 року та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що позивачем не надано достатніх доказів на підтвердження правомірності формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, виданих ТОВ «Альянс+»та ТОВ «Солярис-ДМ».

Під час судового засідання представник відповідача підтримав свою апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесено законне і обґрунтоване рішення, а підстави для її зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 28 липня 2011 року без змін виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ДПІ у Печерському районі м. Києва була проведена документальна невиїзна перевірка ПП «Укрінтелбуд»з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Альянс+»та ТОВ «Солярис-ДМ»за серпень 2010 року, про що складено акт № 246/23-10/32916788 від 18 березня 2011 року.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення № 0002952310 від 06 квітня 2011 року, яким позивачу були визначені податкові зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 68677 грн. 00 коп., з яких 54942 грн. 00 коп. за основним платежем та 13735 грн. 00 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із вказаним рішенням податкового органу ПП «Укрінтелбуд»звернулося до суду з позовом про його скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ПП «Укрінтелбуд»суд першої інстанції виходив з того, що формування висновку про нікчемність податкового кредиту на підставі лише тих даних, які містяться в Автоматизованій системі співставлення податкового кредиту та податкових зобовязань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є неприпустимим. Також суд першої інстанції послався на те, що позивачем під час судового розгляду справи були надані документи, які підтверджують фактичне здійснення операцій з ТОВ «Альянс+»та ТОВ «Солярис-ДМ».

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

З акту перевірки № 246/23-10/32916788 від 18 березня 2011 року вбачається, що висновок податкового органу про завищення податкового кредиту та, відповідно, заниження податкових зобовязань ПП «Укрінтелбуд»за серпень 2010 року ґрунтується виключно на даних, які містяться в базі даних «АІС співставлення ПЗ та ПК».

Так, у вказаному акті зазначено, що в ході відпрацювання податкової декларації позивача з податку на додану вартість за серпень 2010 року та додатка 5 до декларації встановлено відносини з підприємствами ТОВ «Альянс+»та ТОВ «Солярис-ДМ». Разом з тим, вказані товариства не подавали декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року, що підтверджується даними АІС «Перелік платників ПДВ за результатами автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Також в акті перевірки № 246/23-10/32916788 від 18 березня 2011 року містяться посилання на те, що ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Альянс+», а ДПІ Бабушкінському районі м. Донецьк перевірку ТОВ «Солярис-ДМ».

За результатами проведення вказаних перевірок було зроблено висновок про те, що у вказаних підприємств документи первинного бухгалтерського обліку, матеріальні та трудові ресурси відсутні.

У звязку з викладеним ДПІ у Печерському районі м. Києва було зроблено висновок про те, що ПП «Укрінтелбуд»завищило податковий кредит на суму 54941 грн. 56 коп.

Колегія суддів вважає, що обставини, викладені в акті перевірки № 246/23-10/32916788 від 18 березня 2011 року, самі по собі не можуть бути підставою для визначення позивачу податкових зобовязань з огляду на наступне.

У відповідності до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», норми якого були чинними на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон України «Про податок на додану вартість») податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, підставою для зменшення позивачу податкового кредиту за серпень 2010 року на суму 54941 грн. 56 коп. може бути встановлення контролюючим органом відсутності у позивача податкових накладних, митних декларацій тощо, які необхідні для підтвердження факту сплати (нарахування) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг).

Разом з тим, зменшення податкового кредиту у звязку з неподанням контрагентом платника податків податкової звітності, за відсутності інших підстав вважати податковий кредит не підтвердженим, чинним законодавством не передбачено.

Крім того, як було вірно встановлено судом першої інстанції, сама по собі несплата податку продавцем в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем.

Також колегія суддів вважає, що акти перевірки, складені ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська та ДПІ Бабушкінському районі м. Донецьк не є належними доказами неправомірності формування позивачем податкового кредиту на підставі податкових накладних, виданих ТОВ «Альянс+»та ТОВ «Солярис-ДМ».

У акті перевірки № 246/23-10/32916788 від 18 березня 2011 року зазначено, що ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська та ДПІ Бабушкінському районі м. Донецьк були проведені позапланові невиїзні документальні перевірки ТОВ «Альянс+»та ТОВ «Солярис-ДМ»з питань фінансово-господарських відносин з ТОВ «Е-Восток Україна»та ТОВ «Елфра Дисплей».

Таким чином, у межах вказаних перевірок проводилося дослідження діяльності ТОВ «Альянс+»та ТОВ «Солярис-ДМ», повязаної виключно з їх перебуванням у фінансово-господарських правовідносинах з ТОВ «Е-Восток Україна»та ТОВ «Елфра Дисплей».

Натомість докази проведення перевірок ТОВ «Альянс+»та ТОВ «Солярис-ДМ»з питань правових відносин з позивачем у даній справі відсутні.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач, встановивши обставини, які могли б свідчити про невірне формування ПП «Укрінтелбуд»податкового кредиту, не скористався своїм правом, наданим п. 78.1.1 ч. 78.1 ст. 78 ПК України, та не витребував у платника податків відповідних пояснень та їх документальне підтвердження.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представник ДПІ у Печерському районі м. Києва заперечував проти адміністративного позову ПП «Укрінтелбуд», проте доказів, які б свідчили про правомірність податкового повідомлення-рішення № 0002952310 від 06 квітня 2011 року не надав.

Натомість представник ПП «Укрінтелбуд»на підтвердження перебування у господарських правовідносинах з ТОВ «Альянс+»надав суду документи, що були складені між вказаними підприємствами.

Так, позивачем було надано копії договору на виконання підрядних робіт № 20/1-08-10 від 20 серпня 2010 року, відповідно до якого ТОВ «Альянс+»на замовлення ПП «Укрінтелбуд»зобовязувалося виконати монтаж кабельної системи, кошторису на вартість монтажних робіт, графіку виконання монтажних робіт, акту здачі-приймання робіт, податкової накладної.

Відповідач як на підставу для задоволення своїх вимог посилається на те, що у акті здачі-приймання робіт відсутня адреса здійснення монтажних робіт.

Разом з тим, посилання податкового органу на те, що обовязковим реквізитом акту здачі-приймання робіт є необґрунтованими.

Вказаний акт є документом первинного бухгалтерського обліку у розумінні ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Перелік обовязкових реквізитів, які повинні містити такі документи, наведений у ч. 2 ст. 9 вказаного Закону. Проте, реквізит «місце виконання робіт (надання послуг)»у зазначеному переліку відсутній.

На підтвердження правомірності своїх дій щодо формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, виданих ТОВ «Альянс+», позивач також надав копії свідоцтва про реєстрацію вказаного підприємства платником податку на додану вартість та ліцензії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровської області серії АВ № 479283 від 26 червня 2009 року.

Також ПП «Укрінтелбуд»було надано докази перебування у господарських правовідносинах з ТОВ «Солярис-ДМ», а саме договір № 01/1-08-10 від 01 серпня 2010 року, відповідно до якого ТОВ «Солярис-ДМ»зобовязувалося поставити ПП «Укрінтелбуд»обладнання відповідно до додатку № 1 до договору.

Додатком № 1 до договору № 01/1-08-10 від 01 серпня 2010 року є специфікація, яка включає чотирнадцять одиниць обладнання загальною вартістю 291971 грн. 38 коп.

Крім того позивачем було надано суду копії податкових накладних № 011772708 від 27 серпня 2010 року, № 011773008 від 20 серпня 2010 року та № 011773108 від 31 серпня 2010 року, видаткової накладної № 011773108 від 31 серпня 2010 року.

Кількість, асортимент та вартість товарів, перелічених у вказаних документах первинного бухгалтерського обліку, не містить суперечностей.

З метою підтвердження використання придбаного обладнання в межах власної господарської діяльності позивач надав суду видаткову накладну № 000038 від 30 вересня 2010 року. Згідно вказаної накладної ПП «Укрінтелбуд»було передано придбаний у ТОВ «Солярис-ДМ»товар ТОВ «Смарт Систем Груп».

Відповідач в апеляційній скарзі як на доказ фіктивності договору № 01/1-08-10 від 01 серпня 2010 року посилається на те, що різниця між ціною, за якою ПП «Укрінтелбуд»придбало товар, та ціною, за якою вказаний товар був проданий позивачем ТОВ Смарт Систем Груп», складає лише 6720 грн. 57 коп.

Колегія суддів вважає вказані доводи апелянта необґрунтованими з огляду на те, що п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»виникнення права на формування податкового кредиту не ставить у залежність від розміру отриманого доходу від здійснення господарської операції.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було зроблено вірний висновок про необхідність задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Доводи апеляційної скарги ДПІ у Печерському районі м. Києва не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 28 липня 2011 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В звязку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 28 липня 2011 року без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 28 липня 2011 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С Шостак О.О.