Ухвала суду № 22142898, 01.03.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2753/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Журавель В.О.

Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

"01" березня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя : Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

За участю секретаря судового засідання: Гуменюк С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської обласної митниці на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02.08.11р. у справі №2а-2753/11/1070 за позовом Спільного українсько-естонського підприємства у формі ТОВ «Оптіма-Фарм, ЛТД»до Київської обласної митниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

В С Т А Н О В И В:

Спільно українсько-естонське підприємство у формі ТОВ «Оптіма-Фарм, ЛТД»звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 23.05.11р. № 61.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02.08.11р. адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги те, що можливість здійснення митного контролю після пропуску товарів передбачена ст.69 МКУ; відповідно до чинного законодавства митний орган вправі здійснювати митний контроль і перевіряти документи, необхідні для здійснення митного контролю, після оформлення і пропуску товарів і транспортних засобів, а відтак, за наслідками такої перевірки робити висновок щодо повноти нарахування та сплати митних і інших платежів, і, у разі встановлення неправильного визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно УКТЗЕД, - приймати відповідні рішення.

Представник апелянта у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, у період з квітня 2008 року по листопад 2009 року позивачем було імпортовано на територію України товар «Гінсомін», капсули мякі №30, виробництва «Мега Лайфсайенсіз, ЛТД». Відповідно до ВМД від 29.04.2008 №122000106/2008/011645, від 29.12.2008 №122000106/2008/035392, від 04.03.2009 №122000106/2009/003479, від 07.04.2009 №122000106/2009/005917, від 09.11.2009 №122000106/2009/021440 та від 16.11.2009 №122000106/2009/022100 даний товар задекларовано підприємством за кодом УКТЗЕД 3004501000 лікарські засоби, що складаються із змішаних та незмішаних продуктів для терапевтичного або профілактичного застосування у дозованому вигляді або розфасовані для роздрібної торгівлі; - інші лікарські засоби, що містять вітаміни або інші сполуки товарної позиції 2936: розфасовані для товарної торгівлі. Згідно вказаного коду ставка ввізного мита на товар становить 0%.

При митному оформленні вказаного товару відповідачем було визначено позивачу нульову процентну ставку ввізного мита та податку на додану вартість. При цьому, на стадії митного оформлення вказаного товару, митним органом погоджено задекларований код УКТЗЕД шляхом проставлення відбитка штампа на ВМД.

Після пропуску товарів, у період з 23.03.11р. по 06.04.11р. Київською обласною митницею проведено невиїзну документальну перевірку дотримання ТОВ «Оптіма Фарм, ЛТД»законодавства України з питань митної справи при митному оформленні товарів за вищевказаними ВМД, за результатами якої складено акт перевірки від 12.04.11р. № н20/11/125000000/21642228.

Перевіркою було виявлено невідповідність коду товару препарат «Гінсомін», зазначеного в р.33 ВМД , коду УКТЗЕД, за яким цей товар має класифікуватись.

Так, на думку митного органу, вказаний препарат не можна вважати лікарськими засобами товарної позиції 3004 УКТЗЕД, оскільки даний препарат ідентифікується як норми вітамінів та мінералів, у яких в рекомендованих середньодобових нормах вживання не перевищують більш ніж у три рази середньодобову норму вживання, а відтак їх класифікація має здійснюватись у товарній підкатегорії 2106 90 92 00. На товар, який класифікується у підкатегорії УКТЗЕД 2106 90 92 00 Законом України «Про Митний тариф України»встановлена ставка ввізного мита 8 %, у звязку з чим позивачем було допущено методологічну помилку під час декларування товару, що призвело до заниження податкового зобовязання по сплаті ввізного мита на суму 35254,52 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення від 23.05.11р. № 61, згідно з яким позивачу визначено податкове зобовґязання за платежем: мито на товари, що ввозяться на територію України на загальну суму 44068,15 грн., у тому числі: 35254,52 грн. основний платіж та 8813,63 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що якщо митний орган, приймаючи вантажні митні декларації, відніс товар до певного коду товарної номенклатури та пропустив товар через митну територію України (після сплати імпортером податків і зборів), то в подальшому він не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень рішень про донарахування податкових зобовязань у звязку з виявленням помилки стосовно класифікацію товару, зокрема, з посиланням на результати невиїзної перевірки і на положення п.п. «в»п.п.4.2.2. п.4.2. ст..4 Закону № 2181, дія якого не поширюється на спірні правовідносини.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Пунктом 35 статті 1 МК України визначено, що пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур, пов'язаних відповідно до пункту 19 тієї самої статті зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Згідно зі статтею 86 МК України, митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, або уповноваженим ним органом. Митним органом митна декларація приймається, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додані всі необхідні документи.

Відповідно до підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21грудня 2000 року № 2181-ІІІ (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

За змістом статті 313 МК класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, є виключною компетенцією митних органів.

При здійсненні митного оформлення ВМД позивач виконав вимоги, передбачені митним законодавством, а працівниками Київської регіональної митниці здійснені необхідні процедури щодо прийняття ВМД до оформлення шляхом проставлення відбитку штампу «Під митним контролем», що підтверджується відповідними відмітками.

Отже, відповідач підтвердив правильність та достовірність заповнених ВМД, що стверджується завершальною стадією митного оформлення - проставленням відбитку печатки у відповідній графі.

Таким чином, якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару, зокрема, з посиланням на результати камеральної перевірки та на положення підпункту "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181-ІП, дія якого не поширюється на митні органи.

Аналогічна правова позиція щодо подібних спірних правовідносин закріплена у постанові Верховного суду України від 21.01.11р.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Київської обласної митниці на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02.08.11р. у справі №2а-2753/11/1070 - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 02.08.11р. у справі №2а-2753/11/1070 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М Пилипенко О. Є.